НАТО за територію: ідея поширює метастази, але в Байдена є причини не підтримувати цей план

Ідея про можливість умиротворення агресора шляхом офіційного розподілу України з’явилася на сторінках провідних ЗМІ планети. Росіяни, хоч офіційно заперечують можливість такого діалогу, уже мало не святкують перемогу. Захід має чимало внутрішніх та зовнішніх причин, аби задуматися про примус Києва до миру, однак, схоже, поки про це не йдеться. Річ у тім, що у самого президента США Джо Байдена і в інших наших союзників є також багато причин, аби чекати сприятливішого моменту для початку перемовин.

Живіше всіх живих

Хоч як в Альянсі відмежовувалися від цього, але ідея, «зопалу» висловлена очільником офісу Генерального секретаря НАТО Стіаном Єнссеном, живе в інформаційному просторі. Після того, як він сказав, що Україна може отримати статус члена Альянсу, відмовившись від власних територій, ця тема перекочувала на сторінки світових ЗМІ.

Дехто припускає, що це і є головним планом наших союзників щодо закінчення війни. До прикладу, відставний полковник британської армії Річард Кемп у колонці видання The Daily Telegraph пише, що, схоже, у НАТО вирішили, що не можна допустити явної та однозначної перемоги України в конфлікті з росією. Підставою для такого висновку стали слова Єнссена.

«Наступні заяви Столтенберга, що мирні переговори пройдуть на умовах Києва, не розвіює сумнівів, що Єннсен розкрив, як Захід насправді бачить цю війну», — пише полковник Кемп.

Washington Post опублікувало одразу кілька аналітичних матеріалів, у яких сумнівається в здатності України повернути великі території. На думку видання, ЗСУ вичерпують можливості для наступальних дій, Київ не реалізує своїх намірів вийти на берег Азовського моря, війна затягується, а тому міжнародна підтримка може спадати. Це, нібито, створює передумови до перемовин. Washington Post з посиланням на власні джерела повідомляє, що західні чиновники, публічно підтримуючи територіальну цілісність України, хоч насправді мають іншу точку зору.

«Але поступки України, здається, є тим, на що багато хто в західних країнах готові погодитися. Роль США в підтримці України, ймовірно, ставатиме все більш поляризаційною вдома, оскільки війна затягуватиметься та вибори 2024 року наближатимуться», — пише видання.

Водночас WP зазначає, що Захід наближається до думки про те, що це може бути консенсусним рішенням, якому Київ не зможе протистояти. Але наразі росія не збирається припиняти війну на прийнятних умовах.

Wall Street Journal заявляє, що Україні не вийде повернути кордони 1991 року. Причиною називає нерішучу позицію союзників, особливо США та Німеччини, які не готові надати повну підтримку через занепокоєння «затратами та ризиками». Захід боїться хаосу, який спричинить падіння режиму путіна, боїться того, що він може розпочати ядерну війну. Не допустити остаточний програш України й водночас не дати путіну програти, наразі, видається багатьом найкращим рішенням.

«Деякі західні офіційні особи планують великі угоди щодо припинення війни, але вони не відповідають цілям ні Києва, ні москви… У приватному порядку багато західних чиновників не вважають, що США та їхні союзники можуть залишити лише Києву визначення мети. Максималістичні цілі України, побоюються вони, гарантують нескінченну війну. Вони хочуть запропонувати Україні пряник, щоб легше змиритися з фактичною втратою якоїсь території, як-от членство в НАТО чи Євросоюзі, чи обіцянки довгострокової військової та економічної допомоги», — йдеться в статті.

При тому, пише Wall Street Journal, політичний істеблішмент «покладав великі надії» на  український контрнаступ, а от тепер, мовляв, вони розчаровані. Насправді ці твердження взаємозаперечні: якщо Захід свідомо затримує постачання озброєння, то чому ж дивується з «повільного» контрнаступу? Можна припустити, що це розчарування награне і є своєрідною спробою перекласти відповідальність за невдачу на Київ. Але швидше всього річ у тому, що західні чиновники сумніваються у своїх подальших діях.

Відкорковують шампанське

Росія офіційно заперечила можливість укладання такої угоди, але неофіційно пропагандисти та пабліки б’ються в екстазі від передчуття того, що «Захід злив Київ», як в Афганістані, що путін усіх переграв і зараз узаконить окупацію. Олігарх Олег Дерипаска заявив, що «можливо, уже у вересні» Київ та москва сядуть за стіл перемовин.

«Стратегічні прорахунки політиків у Вашингтоні, розгойдування напруженості та розкручування спіралі міжнародних конфліктів по всьому світу важким тягарем лягають на економіку США», — заявив він.

Напротивагу тому, деякі обурюються, що мовляв, знову Захід «надурить» путіна й Україна забере більше території, ніж потрібно віддати. Та власне, заступник російського РНБО Дмитро Мєдвєдєв висловив загальну думку, коли казав, що для них «спірними територіями» є і Київ.

«Питання лише в тому, що всі нібито їхні території — дуже спірні. І для заходу до блоку київській владі треба буде відмовитися навіть від самого Києва, столиці Стародавньої Русі», — написав любитель алкоголю Дмитрій Мєдвєдєв.

Нема диму без вогню

Показово, що статті, які стверджують, що Захід уже от-от примусить Зеленського сіси за стіл переговорів із тріумфуючим путіним і малювати на карті України червоним фломастером лінії нових кордонів, грунтуються на заяві Єнссена, здогадах і анонімних джерелах. За останнім може ховатися будь-що: від вигадки автора до приватної думки якогось чиновника, який хоче потішити власне «почуття важливості». Це можливо — головну редакторку журналу Die Aktuelle звільнили за «інтерв’ю» з гонщиком Міхаелем Шумахером, яке зробили з допомогою ШІ. А якби джерелом був якийсь любитель конспірології у Вашингтоні, як фігурант справи про злив документів Пентагону Джейк Тейшейр, він розповів би, що санкції не працюють, контрнаступ зазнав невдачі, війна затягується, а Україну «зливають» і ще й підкріпив би це ретельно підібраними документами.

Але не можна вважати, що припущення про примус до миру безпідставні. Про ріст прихильників «компромісу» ще у квітні говорив лідер правлячої польської партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський. Найбільші донори військової допомоги Києва ніколи й не приховували, що їм йдеться не про поразку чи знищення путінської росії, а про те, аби Україна не програла. Байден та чиновники його адміністрації неодноразово заявляли, що метою допомоги є створення таких умов, за яких Київа матиме якомога кращу позицію для переговорів. Генеральний секретар ФРН Олаф Шольц 19 серпня спеціально наголошував, що Захід не планує змінювати політичний режим росії.

«Хто де сидить, ми не вирішуємо. Ми також не плануємо змінювати режим. Путіну доведеться жити з тим, що поруч із ним знаходиться Європейський Союз, як спільнота відкритих суспільств, ліберальних демократій, і певним чином сподіватися, що свобода — це не вірус» — сказав він Deutsche Welle.

Захід стурбований проблемами в економіці та потенційною втратою популярності ідеї сприяти Києву у війні. Це негативно впливає на рейтинги. До прикладу, підтримка Шольца впала із 60 до 22 відсотків. У США всі три лідера республіканців на праймеріз — Дональд Трамп, Рон Десантіз та Вівек Рамасвамі — виступають за припинення підтримки України. Складається враження, що на тлі наближення виборів у США, війна в Україні, та ще й коли ЗСУ не демонструють кожен тиждень видовищні військові операції, може стати обтяжливою для Байдена. Але, водночас варто памятати, що для Білого дому не все так погано, як може здатися.

Не все так погано

Насправді навряд Захід дійшов уже якоїсь спільної думки щодо того, що російсько-українська війна має закінчитися урочистою передачею росії п’ятої частини України. Принаймні, ознак того, що Київ притісняють до стінки, здається, нема, інакше влада була б обережнішою у своїх заявах.

«Обмін територіями? Готові обміняти Білгород на наше членство в НАТО», — пояснив своє бачення цього питання Володимир Зеленський.

Загрози для політиків ЄС та США дійсно є, але ж у росії, як показує курс рубля та повстання Пригожина, усе набагато гірше. Громадська підтримка України все ще висока й ті ж Шольц та Байден часто стають об’єктами критики на Батьківщині за недостатню допомогу Україні, як то затримка постачання танків Leopard ракет ATAEAMS.

Щодо виборів у США, то Десантіз і Рамасвамі є «молодшими клонами» Трампа, тому й наслідують його риторику. За опитуванням CNN, хоч американці й занепокоєні можливістю затягування війни, 45 % підтримує збільшення допомоги Києву, при тому так вважають 62 % демократів, які якраз і можуть голосувати за Байдена.

А щодо Трампа, то половина його виборців заявили, що відмовляться від його підтримки, якщо в суді доведуть, що він незаконно намагався скасувати результати президентських виборів 2020. Справа в Джорджії може якраз стати тим випадком, коли його провина стане очевидною, адже слідство має чимало задокументованих доказів. Якщо це станеться, то Байден позбудеться найбільшого свого суперника. Його місце займе набагато менш популярний Десантіс, який, хоч і намагається наслідувати Трампа, обережніший у заявах про Україну й уникає прямої відповіді щодо того, чи готовий «злити» Україну.

На Заході, крім США та Німеччини, є й інші гравці: позиція Польщі та країн Балтії давно відома, Франція стоїть на порозі конфлікту із проксі-силою рф, «вагнерівцями», в Африці, а Британія — один найбільш рішучих наших союзників. Британське видання The Hill, до прикладу звинувачує адміністрацію Байдена в нерішучості, щоб не сказати в боягузстві, зокрема й через обмеження на завдання ударів по території рф західною зброєю. Воно зазначає, що мир в обмін на території — неприйнятне рішення.

«Це не перемога — це кидання партнера під автобус», — пише видання.

Аналітики The Hill повністю підтримують дії українського командування в контрнаступі і вважають їх виправданими та єдиноможливими. Вони також заявляють, що підтримку України треба збільшувати, а постачання озброєння нарощувати. Виглядає так, що Байден очікує, адже ризикує від такого «переговорного процесу» більше втратити, аніж знайти. Зрештою, "варити жабу на повільному вогні" — його фірмовий прийом. Зрештою, навіщо докладати стільки зусиль, налагоджуючи зв'язки з Іраном та Китаєм, а також готувати літаки для України?

Раніше ми розповідали про те, що ідея «НАТО в обмін на території» виникла не на порожньому місці. А ще Інформатор писав, про те, що навчання українських пілотів на F-16 вже почалося.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.