Російські агенти розшукують людей, які хочуть швидко заробити на вулиці: таким чином до уваги ворога потрапляють українські підлітки на канікулах
Протягом повномасштабного вторгнення спецслужби країни-агресора неодноразово намагалися провокувати українських дітей до вчинення дзвінків про “мінування” шкіл, перевантажуючи рятувальні служби роботою. Проте якщо раніше така активність була пов'язана лише з хибними повідомленнями про мінування, тепер противник схиляє дітей до прямих та вкрай небезпечних акцій. Нам вдалося вийти на одного з вербувальників. Ми дізналися, які "завдання" він пропонує та запитали, що він думає про те, що його "робота" може зламати дитині майбутнє
18 червня у Дніпрі затримали двох 17-річних підлітків за підозрою у підпалі авто. Через два дні, 20 червня, аналогічне затримання сталося і в Одесі.
З'ясувалося, що в обох випадках підліткам анонімні замовники пропонували "заробити" шляхом підпалу автомобіля. Куратори ретельно стежили за виконанням, вимагаючи відеозвітів. За даними слідства, підлітки були активними читачами каналів з пошуку роботи, і саме так потрапили в поле зору кураторів.
Найсвіжіший випадок стався буквально днями – 31 липня, на Вінниччині під час спроби підпалу ТЦК. Схема та сама: за даними СБУ підліток кидав коктейль Молотова, знімаючи на камеру відео. У спецслужбі знову заявляють: підлітка завербувала ФСБ, коли він шукав у мережі підробіток.
Чому противник атакує українських підлітків? Якщо оцінити повідомлення в цілому, складається враження, що спецслужби супротивника в першу чергу б'ють по категорії відвідувачів інтернет-майданчиків з підробітку. Оскільки зараз літо та у навчальних закладах канікули, у поле їхнього зору насамперед потрапляють і підлітки, які просто хочуть підзаробити.
У пошуку шахраїв ми вирішуємо фільтрувати за ключовими словами міські чати та деякий час моніторити повідомлення в групах з роботою (адже адміністрація каналів намагається їх швидко видаляти). Наш пошук швидко обертається успіхом, ми знаходимо безліч "пропозицій".
Міські чати, коментарі до публікацій у новинних пабліках та спеціалізовані спільноти з пошуку роботи наповнюються оголошеннями від "Марій", "Єкатерин", "Мілан" та "Анжелік", які змагаються, виділяючи переваги співпраці з ними. Ремарки на кшталт “не наркотики” в оголошеннях красномовно говорять про типові оголошення на подібних майданчиках.
Акаунт "Антон" одразу пропонує перейти на "ти" і розповідає деталі вакансії: треба бути хедхантером російських та білоруських роздрібних наркоторговців. Подібна "вакансія" передбачає роботу менеджером одразу для трьох жителів росії: "кладмена", "касира" та оператора наркошопу. Усіх цих людей українець має успішно координувати, та якісно контролювати успіх їхньої роботи.
Цікаво, що подібна структура в першу чергу убезпечує саме громадян росії. Адже тепер якщо російський наркоконтроль зловить будь-якого з трьох росіян, які беруть участь у розкладці/оплаті наркотиків, інші двоє будуть у безпеці, адже вони не знають один одного і вся координація ведеться виключно через "зв'язного" - недоступного з України менеджера. Втім, на питання про те, чи працює цей ринок дзеркально, тобто, чи координують наших "кладменів" російські менеджери, Антон висловив сумнів.
Примітно, робота не віддалена, а офісна, та на конспіративних квартирах. Таким чином рекрутерам не дають доступ до облікових записів, з якими вони працюють, щоб не стався витік. Хоча на словах робота ведеться на російській території, проте “Антону” явно є про що переживати.
“Катя” пропонує те саме, що й Антон тільки в більш завуальованій формі. "Бонуси" за "доставку" говорять самі за себе. Робота у “Каті”, як і у “Антона” – офісна. Ці рекрутери відрізняються ейджизмом, беруть не старше 30 років.
"Ліна" на питання про роботу надає детальний офер, в якому навіть прописана можливість курити айкоси на кавобрейках. Робота передбачає “вхід до системи Госуслугі” та бонуси за клієнтів. Тобто нас запрошують у скам-офіс працювати “службою безпеки банку”.
Примітно, але всі вакансії, навіть враховуючи їх відкрито кримінальний характер визначають вікові рамки для шукачів роботи. Очевидно, підлітка не візьмуть ані на роль "оператора банку", ані в менеджери російського наркоосередку. Тобто якою б аморальною не здавалася б ідея виманювати чиюсь пенсію під виглядом банківського працівника, підлітків на цю роботу навряд чи візьмуть.
Натомість молодий вік виконавців зовсім не бентежить росіян, які активно наймають дітей для виконання своїх інформаційно-психологічних спецоперацій. Ми це з'ясували у прямій розмові.
99% усіх пропозицій про “роботу” у розкладці наркотиків або шахрайських кол-центрів пишуться російською мовою (адже робота пов'язана саме з російським ринком). Під час моніторингу важко не помітити, як на їхньому тлі підозріло виділяються однотипні пости українською.
В таких оголошеннях боти обіцяють "швидкий заробіток", зазначають, що робота вулична, але не пов'язана з "наркотиками та кол-центрами". Обіцяють швидку оплату, що має зацікавити тих, кому гроші потрібні тут і зараз.
На цьому етапі ми розуміємо портрет претендента — це має бути людина, яка вже обпалювалася на розкладці наркотиків, яка шукає швидкий заробіток і готова працювати на вулиці. Вирішуємо написати, а для чистоти експерименту – одразу з двох акаунтів.
З першого облікового запису вирішуємо вести діалог від особи, яка виявляє цікавість до деталей “роботи”, втім врешті поставимось скептично і вийдемо на конфлікт. У другому випадку навпаки — будемо спілкуватись максимально ввічливо, висловлюючи побоювання законністю дій співрозмовника та звертаючись до його сумління.
В обох випадках починаємо розмову так, наче не розуміємо, яка саме робота на нас чекає. Співрозмовник інтригує уточненнями, що це не пов'язано з поширенням наркотиків. І відразу цікавиться про моє ставлення до ТЦК.
На зустрічне запитання співрозмовник відповідає, що пропонує 250-300 доларів, за “розмалювання чи пошкодження” машини ТЦК.
Тут задум очевидний. Пропонуючи "облити фарбою" авто, вербувальник перевіряє, чи буде здатний претендент наступного разу облити авто чимось горючим. Якщо ж він виявиться настільки незграбним, що вимажеться фарбою або буде затриманий правоохоронцями — російським злочинцям від цього навіть краще, іншого разу знайдуть "здібнішого" замість того, який "не пройшов відбір". Вирішую прямо заявити, що саме так і розуміємо задум. Зловмисник відбріхується, що йому поки що достатньо й облитих фарбою автомобілів.
Проводимо експеримент: з обох акаунтів, з інтервалом о 12 годині просимо одне й те саме - надіслати підтвердження “співпраці” зловмисника з українцями. На превеликий подив, зловмисник в обох випадках надає скриншоти листування. При цьому видно, що скріншоти зроблені з того самого чату, але в різний час. В них вербувальник уточнює у найманця, чи надійшла оплата.
Можемо наочно порівняти два скриншоти, відправлені зловмисником на два різні облікові записи журналістів. Вірогідно, знімки екрана були зроблені ним одразу, за фактом запиту, зі справжнього чату зі справжньою людиною. Намагаємося з'ясувати, яку “роботу” виконав для нього цей конкретний юнак.
На запитання про зв'язки із росією наш співрозмовник загадково відповідає, що "виїхав до Польщі". Такий хід цілком очевидний, росіянину українця схилити зі співпраці складно. Куди легше порозумітися з таким же киянином, який волею долі опинився в Польщі.
Далі шляхи розходяться. З одного облікового запису вирішуємо тиснути на те, що він злочинець, який виконує брудні завдання росії. Очікувано, отримуємо побажання "померти у злиднях", поки "пацани справи роблять", співрозмовник видаляє всі повідомлення та відправляє нас в бан.
З другого облікового запису діємо інакше. Намагаємося волати до совісті співрозмовника, мовляв, судячи з новин, на таку “роботу” потрапляють підлітки. Відповідь здивувала. Співрозмовник заявив, що за псування військового майна у воєнний час нічого не буде. Ймовірно, таким чином куратори переконували й одеських та дніпровських підлітків, врешті довівши їх до кримінальної відповідальності.
На цьому етапі зловмисник, який пропонував раніше померти в злиднях тим, хто не хоче палити навмисно, раптом почав тиснути на жалість, надавши історію про те, що те, що відбувається - його особиста помста (нагадаю, у першому випадку він говорив, що представляє якусь організацію, та хизувався тим, що ця робота "робить багатим"). І привід для особистої помсти – "зникнення брата у ТЦК"
Ремарка про брата, ймовірно, вигадана. Адже складно уявити, щоб людина в рамках помсти за брата вирішила приєднатися до таємної польської організації обливальників фарбою. До того ж у першому діалозі він прямо вказував, що “акції” мають характер інформаційної спецоперації, що з портретом месника також не стикується. Але ця ремарка вкрай показова. По-перше, вербувальник використовує різні аргументи для схиляння до співпраці (гроші, солідарність з месником). З іншого боку це демонструє, що вербувальник виходячи із поведінки співрозмовника, намагається вдаватись до брехні та психологічних хитрощів.
Раніше Інформатор публікував велике інтерв'ю з Омбудсманом Дмитром Лубінцем на тему використання росією українських дітей для терору. Тоді в розмові з Уповноваженим з'ясувалося, що поки що поки найбільш важливим превентивним засобом протидії подібним атакам є увага до дітей з боку батьків та вчителів.
У червні Лубінець у своєму телеграм-каналі провів паралель між лжемінуваннями шкіл та діяльністю росіян із залучення підлітків до підпалів машин ТЦК. Він заявив, що підпали у Києві, Одесі та Дніпрі та вербування у їхньому контексті дітей – це чергова спроба дестабілізувати ситуацію в Україні. та вчергове закликав бути уважними у соцмережах та не піддаватися провокаціям.
“Наголошу, що такі вчинки передбачають кримінальну відповідальність! Тому закликаю батьків донести своїм дітям, чому цього робити не варто. А також – розповісти про підступність ворога, адже надалі РФ може вигадати інші схеми вербування. Як приклад також – раніше ми повідомляли, що з території РФ вербують українських дітей і змушують їх повідомляти про мінування шкіл та інших закладів”, - заявив він.