Велика шахівниця: що коїться в Нігері та чому це життєво важливо для нас і Заходу

Заколотники в Нігері збираються надовго залишатися при владі, але це не входить у плани демократичних країн регіону. Блок ECOWAS, на чолі із сусідньою Нігерією, відчуває безпосередню загрозу від «епідемії» військових переворотів і готується протидіяти цьому, аж до військової інтервенції. Натомість лідери військових урядів регіону заявили про взаємопідтримку й очікують на допомогу росії. Переворот у Нігері виявився подією, від розвитку якої залежить результат геополітичної боротьби між Заходом та авторитарними урядами, адже він напряму позначається на енергетичній безпеці ЄС.

Нігерійська хунта занепокоєна

Військові заколотники, які захопили владу в Нігері, звинувачують Захід, зокрема свою колишню метрополію Францію, у намаганні розхитати ситуацію в країні, повідомляє турецька агенція Anadolu. У середу, 9 серпня, вони заявили, що літак французьких збройних сил порушив повітряний простір країни. На додачу, хунта звинувачує Париж у звільненні 16 ув’язнених ісламістських терористами, щоб ті атакували підконтрольних заколотникам нацгвардійців. Усе це, заявив представник хунти в етері національного телебачення, свідчить про «масштабну змову», метою якої є створити атмосферу загальної небезпеки, щоб «дискредитувати» тимчасовий уряд, який називає себе Національною радою із захисту країни (CNSP).

Париж офіційно відкидає звинувачення заколотників. Міністерство закордонних справ і Збройні сили заявили, що Франція зберігає контингент, чисельністю 1500 осіб, як про це було домовлено із законною владою, для боротьби з ісламськими терористами. Крім французького контингенту, в Нігері розміщені війська США, Німеччини та Італії. Водночас начальник штабу оборони Франції повідомив, що виведення військ із Нігеру не планується, тим більше, що вони здійснюють охорону нігерійсько-французьких підприємств із видобутку урану.

Обвинувачення CNSP у бік Франції покликані ще раз акцентувати на впливі «колонізаторів», але бунтівні генерали не даремно бояться, що Париж прагне повернути владу чинному президенту. Хоч про пряме втручання не йдеться, адже це тільки підживить міфи, Єлисейський палац, очевидно, готовий підтримати рух опору. Як повідомляє France 24, у хунти виник суперник на внутрішньополітичному полі — колишній лідер повстанців і нігерійський політик Рісса Аг Була. Він створив рух під назвою «Рада опору за республіку» (CRR). Метою визначають відновлення на посту поваленого президента Мохамеда Базума. У заяві, оголошеній у середу, 9 серпня, він заявив, що рух підтримуватиме міжнародні зусилля з відновлення конституційного порядку в Нігері.

«Нігер став жертвою трагедії, організованої людьми, яким доручено захищати його», — йдеться в заяві Аг Були.

Хунта заборонила діяльність усіх партій у країні, тому, очевидно, CRR буде діяти поза «законом». Аг Була відіграв провідну роль у повстаннях туарегів у 1990-х і 2000-х роках, кочової етнічної групи, яка мешкає на півночі пустелі Нігеру, його вплив там досі великий. Як і багато колишніх повстанців, він увійшов в уряд під керівництвом Базума та його попередника Махамаду Іссуфу. Тож ігнорувати новий протестний рух заколотники не можуть.

Крім того, економічне співтовариство країн Західної Африки (ECOWAS), до якого недавно входила й Нігерія, рішуче налаштоване протидіяти хунті. Бунтівні генерали вважають союз проксі-силою Заходу. Видання The New Yourk Times повідомляє, що в липні, ще до перевороту, президент сусідньої Нігерії Бола Ахмед Тінубу, який став на чолі блоку, заявив, що потрібно припинити підозрілу низку військових переворотів, які трапилися в західноафриканському регіоні за останній час.

Війна між Заходом та авторитарним блоком може розпочатися в Африці

За останні три роки це вже третій переворот у країнах ECOWAS — традиційно прозахідному регіоні. Крім Нігеру, воєначальники захопили владу в Малі, це трапилося у 2021 році, та в Буркіна-Фасо — 2022 рік. У сусідньому Чаді, який не входить до ECOWAS, був перевороту у 2022 році. Тепер утворено пояс країн, де до влади прийшли військові хунти й вони активно між собою взаємодіють. Найкращим доказом існування клубу диктаторів є той факт, що Малі та Буркіна-Фасо заявили, що напад на Нігер розцінять як напад на себе. А Чад допомагає нігерійській хунті утвердитися, організувати уряд, зокрема допоміг залучити до управління державою прем’єр-міністра Алі Махамана Ламіна Зейне, одного з небагатьох фахових управлінців в уряді заколотників, колишнього міністра фінансів.

Насильницька зміна влади викликає занепокоєння в сусідніх демократичних країнах. ECOWAS, точніше ті його країни, які зберегли демократичні уряди, висунув ультиматум хунті, аби вона відновила конституційний лад, а доти застосували проти Нігеру серйозні санкції. У країні закрили повітряний простір, розпочалися перебої з електроенергією, постачанням ліків, продовольства та гуманітарної допомоги, але схоже, що військова хунта не налаштована йти на діалог.

Президент Нігеру Мохаммед Базума та його родина перебувають під домашнім арештом. Вони зуміли передати звістку назовні про те, що їх утримують в умовах ізоляції, а також, що в них закінчуються харчі та ліки. Низка країн, та організацій, у тому числі ООН закликає хунту звільнити арештованих та повернутися до перемовин.

Як пише Al Jazeera, військовий уряд Нігеру відхилив дипломатичну місію від Африканського союзу та Економічного співтовариства західноафриканських держав (ECOWAS), яка мала прибути на переговори в столицю держави, місто Ніамей, 8 серпня. Безрезультатними були спроби уладнати ситуацію представників африканських країн, ООН, та заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд: їх не пустили, навіть, на побачення до президента країни Мохаммеда Базума.

У четвер, 10 серпня, члени ECOWAS збиралися, аби вирішити, чи розпочинати військову операцію проти хунти. На заході був присутнім легітимний міністр закордонних справ Нігеру Масуду Хасумі. Перевагу віддали дипломатичним перемовинам, хочуть зачекати, аби санкції поглибили свою дію, але вирішили збирати війська.

«Підтверджуючи нашу непохитну відданість демократії, правам людини та добробуту народу Нігеру, надзвичайно важливо віддати пріоритет дипломатичним переговорам і діалогу, які є опорами нашого підходу», — сказав президент ECOWAS, очільник Нігерії Бола Тінубу.

Інтервенцію розглядають як крайній захід: у Нігерії чимало колишніх політичних та релігійних діячів виступили проти ідеї військового втручання, побоюючись, що це призведе до дестабілізації всього регіону. Крім того, між Нігерією та Нігером є не лише спільний кордон, але й етнічні зв’язки, рішення про вторгнення буде нелегким для президента Тінубу. Однак, виглядає на те, що ні демократичні сили в регіоні, а ні Захід загалом, не можуть дозволити існування ще одної хунти.

За інформацією в адміністрації президента Нігерії, країна готова надати понад половину військового контингенту, необхідного для вторгнення, адже має найбільшу армію — 140 тисяч осіб. В операції також можуть узяти участь Кот-д'Івуар, Сенегал і Бенін, вони разом готові відправити в країну 25 тисяч військових.

Геополітика по-російськи

Зазвичай перевороти в Західній Африці відбуваються за підозріло схожою схемою: заколотники звинувачують демократичні уряди в слабкості, нездатності протистояти загрозі ісламських терористів, потуранні західним «колонізаторам» і захоплюють владу.

Часто під час чи після переворотів значну роль відіграють найманці ПВК «Вагнер». Гарантуючи безпеку своїм замовникам, вони укладають контракти «на охорону» й отримують надприбутки від продажу корисних копалин, зокрема нафти, алмазів та золота. У такий спосіб росія просуває свій вплив, не наражаючись на санкції, не зв’язуючи себе міжнародними угодами, як Женевські конвенції, та не витрачаючи кошти зі свого бюджету. Слід визнати, завдяки «напрацьованій технології» терору й катувань, ситуація з ісламістами дійсно покращується, однак усі громадянські права в захоплених країнах перетворюються на декорацію.

Африка стає місцем боротьби за розподіл сфер впливу між авторитарним блоком та Заходом. У той час поки Китай здійснює мирну економічну експансію в переважно східні країни континенту, росія намагається виставити себе борцем проти світового колоніалізму й укріплює своє становище, підтримуючи збройні перевороти. Після цього західні бізнеси змушені покидати межі країн.

Доказів прямого втручання рф у події в Нігері Держдеп США не знайшов, але збігів занадто багато. Кремль активно підіграє заколотникам, речниця російського МЗС Марія Захарова заявляла африканським делегатам на саміті «Росія-Африка», що в Україні росія воює проти західних колонізаторів. У Нігері, 30 липня, посольство Франції зазнало нападу прихильників військового перевороту. Багатотисячний натовп вийшов на вулиці столиці, міста Ніамей, розмахуючи російськими прапорами та скандуючи ім’я президента рф путіна. Протестувальники підпалили двері посольства Франції.

Генерал Чаіні теж кликав до себе путіна: один з ініціаторів перевороту в Нігері Саліфу Моді поїхав у Малі, де вийшов на зв’язок із членами ПВК «Вагнер» і попросив у них підтримки. Очевидно, перемовини були вдалими — Центр національного спротиву повідомляє, що найманці ПВК «Вагнер» організували кілька рейсів із Білорусі до Західної Африки в район Нігеру. В обмін на допомогу, хунта Нігеру може запропонувати росіянам ласий шматок — спільну торгівлю ураном, критично важливим ресурсом для роботи атомних станцій у ЄС. 

Уран із Нігеру та енергетична безпека ЄС

На Нігер припадає 4 % світового виробництва цієї речовини, але до перевороту країна була провідним імпортером урану до ЄС, здійснюючи видобуток за допомогою, у тому числі французьких компаній. Париж, а особливо Євросоюз, опиняться перед загрозою енергетичної безпеки, якщо уран з африканської країни перейде під контроль рф. За даними Європейського агентства поставок Euratom (ESA), у 2021 році Нігер забезпечив 24,2 % поставок. Це значно більше, ніж Казахстан і росія. Разом на ці три країни припадає 66,94 % загального обсягу урану, спожитого державами-членами ЄС.

На території Франції діє 56 атомних реакторів, які потребують 80 тисяч тон урану щороку. Частка нігерського урану значно нижча, ніж загалом у Європі — 15 %, повідомляє Tf1 Info. Le Monde пише, що за останні десять років найбільшими імпортерами урану до Франції були Казахстан (27 %), Нігер (20 %) та Узбекистан (19 %). Отже, Париж зуміє переорієнтуватися, раптом що, але для ЄС це буде складно. Крім того, якщо кремль контролюватиме такий шматок видобутку ядерного палива, важко буде говорити про санкції проти «Росатому за, наприклад, організацію аварії на Запорізькій АЕС.

Події в Нігері та Африці загалом, де французькі впливи до недавнього часу були дуже відчутні й де Париж відігравав роль головного провідника інтересів Євросоюзу, частково пояснюють, чому президент Емануель Макрон рішуче сприяє Україні. Нагадуємо, що він підтримав нас у питанні вступу до НАТО на Віленському саміті, надав далекобійні ракети й був першим, хто передав серйозну бронетехніку. Очевидно, Єлисейський палац бачить, що росія напряму причетна до антифранцузьких рухів в Африці, як і до організації безладів у самій Франції, і не збирається мовчки за цим спостерігати.

Раніше ми писали про те, чому, на думку The Washington Post, переворот у Нігер важливий для всього світу. Ми також розповідали про те, що рф звинувачує Захід у відмові лідерів Африки їхати на саміт у Санкт-Петербурзі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.