Вогонь всередині дракона: чому Китай розмовляє із Заходом, а росія — ні

Участь Китаю в мирному саміті, який відбувся в Саудівській Аравії, та оцінка цієї події росіянами, свідчать, що Пекін проводить політику, яка не подобається москві. Піднебесна демонструє сигнали, які можна інтерпретувати, як бажання закінчити війну на умовах, які кремль вважає небажаними для себе. Китай підштовхують до такого рішення спад економічного розвитку та загроза подальшої політичної нестабільності, яку він спровокує. Водночас поки нема сигналів, що рішення відмежуватися від політики кремля остаточне й безповоротне.

Китай та рф не порозумілися

Між москвою і Пекіном наростають суперечності, і мова не лише про використання ядерного озброєння. Інститут вивчення війни повідомляє, що міністр закордонних справ росії Сергій Лавров провів перемовини з головним дипломатом Китаю Ван Ї. Це відбулося після саміту в Саудівській Аравії, у якій узяла участь китайська делегація. ISW вважає, що це свідчать про наростання розбіжностей між Пекіном та москвою, щодо подальшого розвитку подій довкола російсько-української війни.

«У МЗС росії та Китаю по-різному відобразили розмову Лаврова і Вана. У російському МЗС повідомили, що Лавров і Ван «торкнулися низки «гарячих» регіональних тем, включаючи українську кризу», а в МЗС Китаю повідомили, що російська та китайська сторони «обмінялися думками» щодо війни. Опис переговорів у Міністерстві закордонних справ Китаю може свідчити про те, що кремль незадоволений постійними зусиллями Китаю з просування свого мирного плану на міжнародних форумах», — повідомляють аналітики ISW.

Очевидно, кремль планує продовжувати війну, аже доки не випаде нагода завершити її на вигідних на себе умовах — утримання захоплених територій, зняття санкцій, позаблоковий статус України, який зробить нашу країну максимально непривабливою для інвесторів і стане передумовою для подальшої агресії. На думку путіна, потрібно протриматися до листопада 2024 року, коли в США відбудуться президентські вибори. Але, якщо позиції Пекіну та москви розходяться все більше, це значить, що Китай, схоже, не зацікавлений чекати аж так довго.

Керівник секретної розвідувальної служби Великої Британії MI6 Річард Мур повідомляв Politico, що Піднебесна не тільки знала про напад росії на Україну, а, де-факто, пообіцяла кремлю свою підтримку в далекому 2022 році. Тоді Пекін говорив про «безмежну дружбу», а зараз, якщо не змінив думку, то, принаймні вагається. Але що змінилося з того часу? Чому плани на майбутнє у рф та Китаю розходяться?

Китай не хоче вести авторитарний блок проти Заходу

Москва переконує всіх, що «СВО йде за планом», але Пекін, як найближчий союзник, краще інших знає, що точно ні. Зараз кремль намагається відбити український контрнаступ і зовсім не ясно, чим це все взагалі закінчиться і для рф у тому числі. Сі Цзіньпінь не збирається бути в команді лузерів і хоче мати можливість вчасно дистанціюватися. Піднебесна продовжує грати роль «миротворця», а інші вдають, що вірять у це.

Китай міг би майже безкінечно підтримувати рф постачанням товарів подвійного призначення, але чи можна так виграти війну? Про те, щоб відкрито йти в гібридний путінський похід проти Заходу, наразі не може бути й мови: економіка Китаю орієнтована на експорт, санкції просто зруйнують її. Саме тому Сі Цзіньпінь стільки уваги приділяє намаганню розірвати союз між США і ЄС.

Захід тягнутиме до останнього, аби не запроваджувати санкції для Піднебесної, адже це може знищити глобальну економіку. Однак, якщо постане питання між тріумфом авторитарного блоку й ризиком глобальної економічної катастрофи, сумнівів не буде. 41 відсоток європейців заявили, що якщо Пекін поставлятиме озброєння росії, вони підтримають санкції проти Китаю, навіть собі на шкоду. Третина опитаних виступила проти.

Сі Цзіньпін не поведе союзників, як росія, Іран та Північна Корея, в глобальну війну проти Заходу заради авантюри путіна. Крім того, від глобалізації Пекін виграв чи не найбільше, він не зацікавлений, навіть, у докорінній руйнації існуючого світопорядку, як цього хоче кремль. Китай, здається, вважає за краще поступово його змінювати, займаючи чимраз вигідніші позиції у світовій ієрархії.

Заради підкорення бунтівного Тайваню комуністи готові на жертви, але навіть ця «ідея фікс» Сі Цзіньпіна не означає, що Пекін піде на Третю світову. Китайський план війни зі США та Тайванем, який отримав промовисту назву «Z», показав, що вона буде успішною для комуністів лише в тому разі, якщо буде швидкою, або якщо Вашингтон злякається перспектив глобальної війни. Шансів на це небагато. Піднебесна активно готує армію та флот до вторгнення, але сказати, що все буде готово найближчим часом не можна. Крім того, затяжна війна буде катастрофою для всіх, то навіщо ризикувати гарантованим блискучим майбутнім заради туманної перспективи захопити острів?

Переконливі аргументи для Китаю

Завдяки тотальній цензурі та державній пропаганді, Піднебесна намагається створити враження процвітання та невпинного росту. Будь-який негатив не випускають за межі країни, однак у сучасному світі нічого неможливо приховати. Дані натякають, що, можливо, Пекін і не може дозволити собі затяжну російсько-українську війну.

Видання Economist пише, що попри бравурні заяви Компартії, темпи економічного росту Китаю сповільнилися. І так триває вже майже шість місяців. У червні Піднебесна скоротила експорт товарів у грошовому вимірі більш ніж на 12 % у порівняні з торішніми показниками. Продажі нерухомості, зокрема квартир, упали аж на 27 % за рік. Ціни на китайські товари та послуги впали на 1,4 % і це найрізкіше падінням із часів світової фінансової кризи 2008 року. Economist зазначає, що споживчі ціни в червні взагалі не зросли, а ціни від виробників, які стягуються на заводі, впали на 5,4 %, тобто внутрішній попит падає. 

Ймовірно, ситуація ще не катастрофічна. Принаймні, поки що Пекін не вдавався до тих заходів порятунку економіки, які практикував під час світової кризи 25 років тому. Та й загальний рівень безробіття залишився стабільним — на рівні 5,2 %. Але проблеми економіки пояснюють, чому Пекін тепло прийняв американський посадовців. Йдеться про візит державного секретаря Ентоні Блінкена, міністра фінансів Джанет Єллен та міністра екології Джона Керрі.

Компартія не відмовляється від глобального протистояння зі США, як і від ідеї захопити Тайвань, але наразі, схоже, обирає шлях, як діяти далі. Загальне падіння світової економіки, яке б’є по споживчих настроях, значною мірою є наслідком російської агресії проти України. Як і блокада росією «зернового коридору», це створює умови, які підштовхують союзників кремля задуматися про припинення війни. Китай зацікавлений у покращенні стосунків із Заходом, зокрема він хоче домогтися зняття заборони на експорт високотехнологічних технологій. Зробити це можна знизивши підтримку рф, але поки Піднебесна не продемонструвала кроків, які б однозначно свідчили на користь обрання цього курсу.

«Наразі сторонні наглядачі ще не знають, чи набуде політика Сі більш доброзичливого виразу обличчя, чи, натомість, важкі економічні часи надихнуть прихильників жорсткої лінії Комуністичної партії шукати точки спалаху зі США чи Європою, щоб відвернути громадську думку та підкріпити націоналістичні настрої», — коментує ситуацію Politico.

Наростання суперечностей у суспільстві

Переважна більшість населення Китаю гадки не має, що в історії країни було повстання на площі Тяньаньмень, адже влада старанно підчищає всю інформацію про ці події. Але, як показали антикарантинні протести, суспільство цілком здатне налякати владу скоординованими акціями непокори й примусити відмовитися від прийняття непопулярних рішень. Китай розвинутий нерівномірно: у той час, як східні приокеанські регіони стрімко розвиваються і демонструють високий рівень розвитку, на Північному Заході країни життя не солодке, і це створює для влади додаткові ризики, повідомляє журнал академічних досліджень Scientifik Publisher.

Та непублічна громадська угода між Компартією та народом Китаю, згідно з якою громадяни жертвують частиною своїх прав, як то право вибору і свобода слова, а натомість влада гарантує економічний розвиток, може опинитися під загрозою. Китайці бояться за своє майбутнє, хвилюються, щоб влада не забрала їхній бізнес, а багато хто бачив, як люди живуть у вільних країнах, адже Піднебесна, на відміну від СРСР, довгий час була відкрита для світу. Тому, якщо падіння економічного росту буде затяжним і потужним, Сі Цзіньпінь може зіткнутися з масштабною кризою влади. Як вважається, саме тому він намагається завести на ключові посади в армії абсолютно лояльних до нього генералів.

Філософське питання

Наразі, схоже на те, що Китай вагається, продовжувати підтримку росії, а чи використати шанс налагодити стосунки із Заходом і стати миротворцем. Загалом це добрий сигнал для України, адже ще недавно Сі Цзіньпінь явно був на боці путіна.

Піднебесна традиційно дотримується політики, яка дає простір для маневру. Зрештою, не добро і зло, а гармонія є центральною ідеєю китайської філософії. Конфуцій вважає, що гармонії можна досягнути дотриманням обов’язку, а засновник даосизму Лао-Цзи, що для цього потрібно «звільнення від усього хибного в собі». Будемо сподіватися, що Сі Цзіньпінь, як і належить конфуціанському правителю, сприятиме відновленню міжнародного права, і йому вистачить мудрості визнати, що росія окупувала чужі території.

Щоправда, злі язики стверджують, що лідер Китаю є шанувальником іншої великої школи із сумнівною репутацією — легізму. Європейським її аналогом вважається макіавеллізм. Принаймні, він часто цитує вірші поета-легіста Хань Фея. Що ж, у такому разі він буде діяти залежно від обставин. До того часу, коли він прийме рішення, Україна та союзники повинні докласти зусиль, аби обставини були на нашу користь.

Ми також писали про те, що ВМС Китаю обстріляли з водометів філіппінські військові кораблі, що дуже не сподобалося США. Інформатор також розповідав докладніше про саміт у Саудівській Аравії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.