165 тисяч гривень зникли з рахунків клієнтки після дзвінка від служби безпеки ПриватБанку — що вирішив суд
Клієнтка звинувачує ПриватБанк у порушенні її прав
Жінка отримала дзвінок від нібито працівників служби безпеки ПриватБанку. Згодом вона виявила списання коштів з рахунків у розмірі 165 125 гривень. Про це йдеться у рішенні Вінницького міського суду Вінницької області, опублікованому 23 лютого 2026 року.
23.05.2025 року невідомі особи, подзвонивши жінці на мобільний телефон через месенджер Telegram з номера 3700, представившись працівниками служби безпеки «ПриватБанк», шахрайським шляхом, використовуючи фішингове посилання, заволоділи її коштами на загальну суму 165 125 гривень, які 23.05.2025 року було списано з належних їй банківських карток «ПриватБанк» (зарплатна та універсальна картки). Вказані події відбулися внаслідок незастосування акціонерним товариством «комерційний банк «ПриватБанк» процедури посиленої автентифікації під час проведення 23.05.2025 року спірних транзакцій, а тому її права були порушені саме банком.
Розгляд справи
Суд встановив, що 27.10.2022 року жінка підписала заяву про приєднання до умов та правил банківських послуг АТ «КБ «ПриватБанк» та отримала карту «Універсальна». 13.01.2025 року на карту «Універсальна» було встановлено кредитний ліміт - 145 тисяч гривень. 23.05.2025 року збільшення кредитного ліміту на карті «Універсальна» не відбувалось. 16.10.2023 року вона підписала заяву про приєднання до умов та правил банківських послуг АТ «КБ «ПриватБанк» та отримала карту «Для виплат». Таким чином, є споживачем банківських послуг. Як вбачається з виписки по карті, 23.05.2025 року відбулися такі операції списання: 23/05/2025 року о 20:22:20 - 25 875 UAH, з яких 875 UAH - комісія; 23/05/2025 року о 20:23:28 - 25 875 UAH, з яких 875 UAH - комісія; 23/05/2025 року о 20:26:03 - 20 700 UAH, з яких 700 UAH - комісія; 23/05/2025 року о 20:26:39 - 20 700 UAH, з яких 700 UAH - комісія; 23/05/2025 року о 20:30:12 - 25 875 UAH, з яких 875 UAH - комісія; 23/05/2025 року о 20:32:02 - 20 700 UAH, з яких 700 UAH - комісія. Як вбачається з виписки по карті, 23.05.2025 року відбулася операція списання - 23/05/2025 року о 20:35:34 - 25 125 UAH, з яких 125 UAH - комісія. Кошти з карт було переказано з використанням мобільного гаманця (платіжної послуги) Apple Pay з використанням токенів, з підтвердженням через «Apple Pay» шляхом введення кодів для інтернет-платежів - 3D-Secure (pos condition-85), що підтверджується висновком службової перевірки щодо можливих шахрайських дій відносно клієнтки від 21.10.2025 року.
23.05.2025 року до поліції надійшло повідомлення від жінки про те, що невідомі особи, подзвонивши на мобільний телефон заявниці з номера 3700, представившись працівниками служби безпеки «ПриватБанк», шахрайським шляхом, використовуючи фішингове посилання, заволоділи коштами заявниці на загальну суму 165 125 гривень, які 23.05.2025 року було списано з належних їй банківських карток «ПриватБанк» (зарплатна та універсальна картки), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження від 24.05.2025 року за ч. 4 ст. 190 КК України). 23.05.2025 року на «гарячу лінію» АТ «КБ «ПриватБанк» надійшов дзвінок з повідомленням про перекази коштів з її рахунків, здійснених без її волевиявлення; клієнтка перейшла за посиланням, яке надіслали невідомі особи, після чого слідувала їх вказівкам, зокрема, щодо повідомлення та/або введення кодів, що підтверджується дослідженим у судовому засіданні звукозаписом розмови під час вказаного дзвінка на «гарячу лінію» АТ «КБ «ПриватБанк». Як вбачається з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 29.05.2025 року, що спірні операції були підтверджені шляхом використання «Технології безпеки 3-D Secure», тому міжнародна платіжна система MasterCard International та Visa International не проводить оскарження таких операцій.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Матеріали справи не містять належних доказів того, що вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
"Матеріали справи не містять належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів того, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а, навпаки, доведено стороною відповідача протилежне. Шляхом переходу за фішинговим посиланням, надісланим у месенджер «Telegram» невідомими особами (не заперечувалося позивачкою у судовому засіданні, а також вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження від 24.05.2025 року за ч. 4 ст. 190 КК України)) та введення кодів для інтернет-платежів - 3D-Secure (підтверджується дослідженим у судовому засіданні звукозаписом розмови під час її дзвінка на «гарячу лінію» АТ «КБ «ПриватБанк»), позивачка своїми діями сприяла втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Карти споживача було токенезовано, тобто додано до платіжного сервісу Apple Pay значно раніше, ніж було здійснено спірні перекази, тобто спірні перекази здійснено не за фізичними картами, а за їх токенами; ініціювання спірних платіжних операцій здійснювалось платником через віртуальний термінал. Усі спірні операції були здійснені до повідомлення АТ «КБ «ПриватБанк» про несанкціоноване використання рахунків позивачка. Позивачка отримала дзвінок від абонента 3700 не стільниковим зв'язком, а у месенджері Telegram. При цьому, АТ «КБ «ПриватБанк» не здійснює мовну комунікацію з клієнтами за допомогою месенджерів (Telegram, Viber, WhatsApp). Акаунти у месенджері Telegram, що мають назву «Telegram-audio 3700» та «Privat24-audio PrivatBank», АТ «КБ «ПриватБанк» не належать. Отже, з огляду на викладене, банк не несе відповідальність за спірні операції, ризик збитків від здійснення операцій за електронними платіжними засобами, які були здійснені до повідомлення банку про них, несе саме споживач (позивачка), а вимоги щодо відшкодування завданих збитків можуть бути пред'явлені до осіб, визнаних винними вироком суду, який набув законної сили, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Таким чином, у задоволенні її позову до акціонерного товариства «комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача слід відмовити", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Клієнтка втратила з рахунків 123 399 гривень через дзвінок з ПриватБанку з вимогою підтвердити вхід — що вирішив суд
- ПриватБанк судиться за 34 тисячі доларів кредитного боргу, клієнтка просить визнати договір недійсним — яким було рішення
- Термінал ПриватБанку «з'їв» картку, а з рахунку зникло 96 тисяч гривень: що вирішив суд
