У 2023 році співробітник Державної митної служби України пропустив чи не найбільшу партію нелегально ввезеної техніки за останні року. Він вніс інформацію, нібито автівка, яка ввезла товар на понад 66 мільйонів гривень, була порожньою
Вищий антикорупційний суд покарав в'язницею колишнього інспектора митниці зі Львова, який на кордоні з Польщею дозволив партії незаконно ввезеної техніки потрапити в Україну без проходження необхідних процедур та сплати мит. Держава б недоотримала понад 15 млн грн митних зборів. Інформатор вже писав, як покарали волонтера, що завіз цю техніку контрабандою з Німеччини на 66 мільйонів гривень. Туди входили смартфони iPhone, Xiaomi, Poco, Doogee, Ulefone, OnePlus, планшети iPad, ноутбуки тощо.
Злочин стався 22 квітня 2023 року на митному пості "Угринів" пункту пропуску "Угринів-Долгобичув" на Львівщині. Суд встановив, що саме конкретний держінспектор митниці здійснив митні формальності щодо вантажівки Iveco Daily 70C17 та вніс до автоматизованої системи АСМО "Інспектор" завідомо неправдиві відомості - зазначив, що автомобіль рухається "без вантажу" і "без пломб". Натомість вантажний відсік був опломбований і заповнений технікою.

Держінспектор також ініціював форму контролю з обов'язковою цифровою фотозйомкою і позначив її як виконану. До системи він завантажив 3 знімки - два з яких зображували порожній відсік невідомого автомобіля, а не того, що проходив оформлення. Відтиск особистої номерної печатки №132 зафіксований у контрольному талоні як підтвердження завершення митного контролю.
Приблизно о 17:30 того ж дня працівники управління боротьби з контрабандою Львівської митниці разом зі співробітниками СБУ провели переогляд фургона. У вантажному відсіку виявили 5 748 одиниць цифрової техніки: 69 смартфонів Apple iPhone 14 Pro, 3 000 навушників Apple AirPods різних серій, 224 ноутбуки MacBook Air та MacBook Pro, сотні планшетів Apple iPad, Xiaomi, Samsung та інших брендів, а також смартфони Poco, OnePlus, Google Pixel та багато інших. Загальна вартість партії - понад 66,4 млн грн. Несплачені митні платежі склали 15 510 800,19 грн, у тому числі 1,86 млн грн ввізного мита і 13,65 млн грн ПДВ. Подивитися весь список ввезеної цим рейсом техніки можна тут.
Обвинувачений вину не визнав. Він стверджував, що у момент оформлення перебував на кухні адміністративного корпусу, а його логіном і печаткою скористалась інша особа. Суд цю версію відхилив. За твердженням обвинуваченого та його адвоката, він у той день не здійснював митне оформлення вантажівки Iveco Daily 70C17, яка везла контрабандну техніку на понад 66 млн грн.
Ексінспектор митниці зазначив, що впізнав на відеозаписі, яке надала Львівська митниця, в.о. начальника відділу митного оформлення № 3, який отримав від водія Iveco Daily документи. Тому вважає, що саме в.о начальника відділу здійснив митне оформлення автомобіля під його обліковим записом в системі АСМО «Інспектор».
Також відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками водій теж вказав на в.о. начальника відділу, як на особу, яка схожа на працівника митниці, що допомагав йому пройти процедуру митного оформлення. Тобто в.о. начальника відділу міг здійснити незаконне оформлення вантажу автомобіля, використовуючи при цьому дані обвинуваченого ексмитника.
Обвинувачений також зазначив, нібито після викриття контрабанди в.о. начальника відділу митного оформлення №3 підійшов до нього та вказав йому взяти всю провину на себе, після чого вони з ним посварились. Однак у ці доводи не повірила суддя Вищого антикорупційного суду Тетяна Криклива.
Дані з АСМО "Інспектор" показали: обвинувачений авторизувався з одного комп'ютера і не виходив із системи з 09:11 до 17:16 - тобто до моменту завершення оформлення. За графіком роботи, обідня перерва мала закінчитися ще о 13:00, тоді як митне оформлення розпочалось о 16:33. Крім того, після виявлення порушення він не ініціював жодного службового розслідування.
Захист також наполягав: митний пост "Угринів-Долгобичув" фізично розташований на польській стороні кордону, тому Кримінальний кодекс України на ці дії не поширюється. Суд і це заперечив - відповідно до ч. 1 ст. 7 КК, громадяни України відповідають за злочини, вчинені за кордоном, якщо не були засуджені за них в іншій державі. Доказів іноземного провадження надано не було.
ВАКС кваліфікував дії обвинуваченого за двома статтями: ч. 2 ст. 364 КК (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК (службове підроблення - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей). Суд виключив із обвинувачення ознаку "за попередньою змовою групою осіб" - НАБУ і САП так і не встановили інших учасників схеми та замовника вантажу (на момент винесення Вищим антикорупційним судом цього вироку). Остаточний вирок: 3 роки 6 місяців позбавлення волі, штраф 8 500 грн і заборона обіймати посади в митній службі на 2 роки. На момент проголошення вироку обвинувачений вже не працював на митниці - обіймав посаду інспектора з паркування у Львівській міській раді.
Рішення суду винесене 4 вересня 2025 року. Вступило в силу 18 лютого 2026 року після спроби його оскаржити в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка підтвердила вирок.
Вилучений товар АРМА реалізувало на трьох електронних аукціонах влітку 2024 року. Переможці торгів сплатили 15 мільйонів 510 тисяч 800 грн митних платежів, а 23 541 760 грн від продажу техніки залишились на рахунку АРМА. Суд застосував до цих коштів спеціальну конфіскацію на користь держави.
Інформатор раніше писав, як за цю оборудку покарали волонтера, який був водієм вантажівки та привіз незаконний товар на понад 66 мільйонів гривень в Україну з Німеччини. Водій пішов на угоду зі слідством, сплатив штраф 255 тисяч гривень, спрямував ще 100 тисяч гривень на допомогу ЗСУ, був позбавлений права на 1 рік здійснювати вантажні перевезення на транспортних засобах вагою від 7 тонн і більше (без урахування вантажу), але також у водія суд конфіскував половину його майна.
Схема - маркування вантажного транспорту як порожнього та підроблення фотодокументації в системі митного оформлення - не є унікальною для прикордонних постів. Про те, куди скаржитися на митну корупцію, Інформатор розповідав окремо: повідомити про порушення посадовців Держмитслужби можуть усі - громадяни, бізнес, працівники відомства. Механізм передбачений НАЗК і безпосередньо Держмитслужбою.
Ця справа - не перший вирок у справах про незаконний пропуск електроніки. Правоохоронні органи неодноразово скеровували до суду справи щодо митників Львівської, Волинської та Закарпатської митниць, які сприяли ввезенню техніки поза митним контролем і завдали державному бюджету збитків на десятки мільйонів гривень.