З кредитної картки ПриватБанку зникли 61 418 грн - чи змусив суд повернути кошти клієнту
Чоловік стверджує, що на момент списання коштів боргу за карткою не було
Чоловік стверджує, що з його кредитної картки з лімітом 62 000 гривень було списано 61 418 гривень без його відома та згоди внаслідок можливого несанкціонованого доступу до телефону. Він наголошує, що кредитними коштами не користувався взагалі. Додатково зазначає, що на момент виявлення операцій термін дії картки вже був завершений. Про це йдеться у рішенні Ічнянського районного суду Чернігівської області, опублікованому 14 квітня 2026 року.
Між сторонами 6 березня 2020 року був укладений кредитний договір № б/н, який складається із анкети-заяви позичальника, заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тарифів, згідно з яким чоловіку було видано кредитну картку з лімітом 62 тисячі гривень. 11 квітня 2025 року з даної картки відбулось списання кредитних коштів на загальну суму 61 418 гривень. Цього ж дня з належним йому телефоном відбувались якісь дії, в результаті чого він став некерований, самостійно заходив за якимось посиланнями, на всі його дії з вимкнення не реагував, у зв'язку з чим 12 квітня 2025 року віддав його в ремонт на перепрошивку. Після перепрошивки телефону, додатки, які на ньому були, в тому числі й мобільний додаток «Приват-24», зникли. Лише встановивши 29 квітня 2024 року даний додаток «Приват-24», він дізнався про зняття з його кредитної картки вказаної вище суми в розмірі 61 418 гривень. Станом на 11 квітня 2025 року заборгованість по вказаній вище кредитній картці була відсутня. Тобто, зняття даних коштів відбулося поза його волею та не з його вини. 29 квітня 2025 року, перебуваючи у відділенні «ПриватБанк», звернувся в телефонному режимі на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» із заявою щодо проведення перевірки за фактом незаконного заволодіння коштами із належної йому кредитної картки. Також за цим фактом 30 квітня 2025 року звернувся з повідомленням до поліції, за результатами якого розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню від 1 травня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України. Про результати перевірки за зверненням від 29 квітня 2025 року банк не повідомив. Також зазначив, що кредитними коштами не користувався. До того ж закінчився термін дії даної картки.
"Як свідчить аналіз виписки по картці, дійсно, з неї 11 квітня 2025 року клієнтом через систему дистанційного обслуговування "Приват-24" були здійснені 6 переказів коштів на загальну суму (з урахуванням комісії банку) 61 418 гривень, які ним заперечуються. Всі операції від 11.04.2025 року були проведені з правильним введенням логіну та паролю входу, з типового пристрою клієнта та підтвердженнями через фінансовий телефон. 29 квітня 2025 року він звернувся на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» із заявою щодо проведення перевірки за фактом незаконного заволодіння коштами із належної йому кредитної картки 11.04.2025 року. Оглядом сервісних повідомлень клієнта, 09.04.2025 року, тобто перед проведенням спірних останнім фінансових операцій, банком, шляхом відправлення повідомлень на його фінансовий номер телефону, проводилося інформування клієнта щодо входу до його П24 з нетипового пристрою. Перевіркою архіву запису телефонних розмов на сервісі Voice Record System дзвінків на гарячу лінію банку щодо факту шахрайства встановлено, що клієнт повідомив про шахрайство тільки 25.04.2025 року, тобто вже через тривалий час після проведення фінансових операцій з перерахунку коштів. Під час розмови клієнт повідомив, що йому кілька разів телефонували невідомі особи, 10.04.2025 року йому зателефонували та повідомили, що його карткою розраховуються в інтернет-магазині. Він поспішив приїхати до відділення банку, де йому заблокували карту. Під час розмови клієнт, з його слів, "натискав якісь налаштування", після чого в нього вимкнувся телефон, взагалі перестав працювати, він здавав його до ремонту. Після того, як він забрав свій телефон з ремонту та відновив П24, то побачив, що 11.04.2025 року карта була розблокована та знято кошти, тому 25.04.2025 знову відвідав відділення банку. Згідно з інформацією банківських комплексів, розблокування карти проведено 11.04.2025 року самостійно через Приват-24. Клієнт повідомив співробітника банку, що пароль від Приват-24 та дані карти він нікому не передавав, телефони невідомих, які йому телефонували 10.04.2025 року, в нього не збереглися, за посиланнями не переходив. Списання коштів з карти відбулося в результаті надання клієнтом доступу до свого П24 сторонній особі та встановлення внаслідок цього останнім програми віддаленого доступу на телефон клієнта з фінансовим номером та подальшою компрометацією даних. Спірні перекази з картки були проведені 11.04.2025 року, натомість до банку він звернувся лише 25 квітня 2025 року. Суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення клієнта до банку, що вважається неналежним виконанням обов'язку з негайного звернення до банку, а відтак виключає покладення на банк відповідальності за спірні транзакції відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги»", - заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. Акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» зобов'язали відновити залишок коштів на його картковому рахунку до того стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих фінансових операцій 11 квітня 2025 року, тобто станом на 10 квітня 2025 року. Фінустанова має припинити нарахування за картковим рахунком відсотків за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення несанкціонованих операцій 11 квітня 2025 року.
"Позивач після дзвінка на його телефон 09.04.2025 року від представника банку про здійснення операцій по розрахунку за його коштами, 10.04.2025 року звернувся до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де йому було заблоковано картку, кошти на якій ще зберігалися. 09.04.2025 року виявлено наявність входу з нетипового пристрою в акаунт Приват-24 позивача, що не заперечується відповідачем. 11.04.2025 року у позивача сталися збої з телефоном, який перестав відповідати на будь-які функції, у зв'язку з чим останній віддав його на перепрошивку, тобто в ремонт. Як уточнив у судовому засіданні позивач, 24 квітня 2025 року дочка встановила йому на телефон додаток Приват-24, оскільки після його ремонту всі наявні в ньому додатки зникли, після чого він отримав інформацію про списання у нього коштів. Він невідкладно зателефонував на гарячу лінію, але не додзвонився, тому наступного дня пішов до відділення ПриватБанку, де за допомогою його працівника зв`язався з гарячою лінією та повідомив про несанкціоноване списання коштів з його картки. Також зазначив, що свого ПІН-коду нікому не давав, за посиланнями не переходив. У банку йому заблокували картку. 11.04.2025 року телефон не працював, і хто розблокував його картку йому невідомо. Під час розмови працівник банку запропонувала йому звернутися до поліції із заявою про шахрайство. Вказане вище спростовує твердження відповідача про те, що позивач дізнався про списання коштів з його картки 18.04.2025 року, як зазначив останній у своїх поясненнях у якості потерпілого. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивач порушив умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, попри проведене службове розслідування, яке було проведене вже після подання позову до суду, оскільки відповідач не довів того, що позивач втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, при цьому суд враховує, що факт звернення позивача до банку про блокування картки напередодні проведеної спірної транзакції зі списання коштів з його картки, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій свідчить про те, що в останнього була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування як «На добру справу» на рахунок особи, яка встановлена досудовим розслідуванням, та яку, як зазначив позивач у судовому засіданні, він взагалі не знає, а банком не заперечено факту звернення позивача з вимогою про блокування його картки напередодні зняття коштів з картки останнього. Крім того, враховуючи викладені вище обставини, попри те, що згідно з проведеною перевіркою банком, операції щодо зняття з платіжної картки спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Разом з тим, ураховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
