Україні потрібні її чоловіки – Австрія закликає ЄС відмовляти українцям у захисті
Австрія вимагає скасувати автоматичний тимчасовий статус для українських чоловіків 23-60 років від березня 2027 року
Міністри внутрішніх справ країн ЄС вперше обговорюють питання скорочення кількості українських біженців у Євросоюзі. Раніше Чехія заявила про скасування захисту для українських чоловіків призовного віку, проте визнала, що самостійно вирішити це питання не може. Тепер Австрія виносить ініціативу на рівень усього блоку і наполягає на конкретних термінах. Зустріч проходить, 4 червня, у Люксембурзі.
Австрійський міністр внутрішніх справ Герхард Карнер напередодні зустрічі заявив, що від березня 2027 року українські чоловіки віком від 23 до 60 років не повинні автоматично отримувати тимчасовий захист у країнах ЄС. Видання Welt повідомляє, що Карнер обґрунтовує позицію потребами України: країні потрібні чоловіки не лише для оборони, а й для підтримки економічного потенціалу. За його словами, такий крок принесе користь як Австрії, так і самій Україні.
Як зазначили в австрійському МВС, зараз необхідно "діяти швидко", аби вчасно підготувати правові зміни та забезпечити правову визначеність для людей, яких вони стосуватимуться. Пропоновані зміни не торкнуться тих, хто вже перебуває на території держав-членів ЄС.
В ході підготовчих консультацій між країнами Євросоюзу стало зрозуміло, що низка урядів підтримує ідею виключення чоловіків від 23 до 60 років із системи тимчасового захисту. Цей механізм, відомий як Директива про масовий наплив, дозволяє оперативно надавати допомогу біженцям без тривалих процедур розгляду заяв на притулок. Серед практичних інструментів, що обговорюються у Брюсселі, - використання штампа про виїзд з України як підтвердження законності перетину кордону чоловіком.
Порядок денний розширився депортаційною темою
Паралельно з питанням українських біженців міністри обговорюють так званий Регламент ЄС щодо повернення мігрантів. Кілька днів тому Євросоюз остаточно погодив нові підходи до міграційної політики з посиленим контролем і жорсткішими заходами щодо тих, чиї заяви на притулок були відхилені. У перспективі таких людей зможуть скеровувати до депортаційних центрів у третіх країнах за межами ЄС.
Необхідність такого механізму пояснюють тим, що чимало країн відмовляються приймати назад власних громадян. Запропонована система передбачає домовленості з третіми країнами, які зможуть приймати мігрантів в обмін на фінансову підтримку або переваги у сфері видавання віз. Серед можливих учасників системи називають Уганду.
Наразі Німеччина та Австрія разом із Данією, Нідерландами і Грецією входять до так званої "групи реалізаторів", яка має досягти відповідних домовленостей до кінця року. Карнер ще кілька років тому виступав за створення депортаційних центрів у третіх країнах і активно просував цю ідею на рівні Брюсселя.
Дискусія про статус українців набирає обертів
Представниця Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ Корінна Улльріх пояснила, що можливий перегляд правил захисту стосується виключно нових заявників. Українці, які вже отримали тимчасовий захист і перебувають у країнах ЄС, не втратять своїх прав. Держави-члени ЄС раніше погодились продовжити дію самого механізму тимчасового захисту.
За підсумками засідання, яке відбувається 4 червня, Єврокомісія має підготувати нову пропозицію щодо продовження захисту до 2028 року - вже з можливими змінами щодо чоловіків призовного віку. Польща також підтримала виключення українських призовників із системи захисту ЄС, підтвердивши позицію через свого дипломата. Система тимчасового захисту для українців запрацювала у 2022 році і охопила понад 4 мільйони людей.
Слідкуйте за нами у Telegram
