В ожирінні винна дискримінація: ображений мозок посилає шлунку не ті сигнали - висновок вчених
Чому люди, які пережили емоційні утиски, схильні до надмірної ваги
Дискримінація може порушити взаємодію мозку та кишківника, підвищуючи ризик ожиріння. Такого висновку дійшли вчені, які провели дослідження зі 100 учасниками. В ході експерименту останнім просканували мозок та виміряли рівень кишкових бактерій.
У висновку виявилось, що дискримінація здатна змінити спосіб зв'язку між мозком та кишечником. За словами дослідників, порушення може сприяти саме такій поведінці жертв, яка підвищує ризик ожиріння, повідомляє NBCnews із посиланням на журнал Nature Mental Health.
Хід експерименту
Учасникам показували фотографії солодких і жирних продуктів, таких як тістечка та морозиво, разом із зображеннями продуктів із низьким вмістом цукру та жиру, таких як фрукти та салат. В цей момент їхній мозок сканували, щоб зафіксувати реакцію на зображення. Вони також надали зразки своїх фекалій дослідникам, щоб ті могли вивчити мікробіом кишечника учасників (здебільшого - учасниць).
У людей, які повідомили про високий рівень дискримінації, фотографії нездорової, висококалорійної їжі викликали більшу реакцію в області обробки винагороди в мозку. Ця частина мозку також бере участь у мотивації та виконавчому контролі. За словами дослідників, така підвищена реакція може змусити людей потягнутися до цукру та продуктів з високим вмістом жиру.
Як це працює
Цукор викликає сильну залежність, і його часто споживають люди, які переживають стрес, у тому числі через дискримінацію. В цьому випадку він є засобом для забезпечення комфорту. Ця класична реакція на стрес у дівчат та жінок навіть оспівана Голлівудом.
Добре знайомі кожному кадри: коли їй сумно - вона хапається за відерце з морозиво чи кілограмовий рулетик з шоколадом. Це кліше стало загальновідомим, але воно не безпідставне. Виявилося, в житті все саме так і працює. Ми вибираємо цю їжу задля свого комфорту, стверджують фахівці з роботи мозку.
"Наше дослідження змогло продемонструвати це як на рівні мозку, так і на рівні кишечника", - пояснили автори експерименту.
Крім того, підвищений стрес здатен порушити кишковий бар’єр, що може спровокувати запалення і навіть аутоімунні захворювання, такі як розсіяний склероз і ревматоїдний артрит. Водночас хронічний стрес здатен загострити вже існуючі проблеми з шлунково-кишковим трактом, включаючи синдром подразненого кишечника. А постійна дискримінація здатна викликати хронічний стрес!
Про ризики
На кишковому рівні люди, які повідомили про дискримінацію, мали більший рівень сполук, пов’язаних із запаленням і окисним стресом. Біда в тому, що ці сполуки навіть здатні пошкодити клітини організму та ДНК.
Ці метаболіти з кишечника також відіграють важливу роль у роботі мозку. Зокрема, можуть вплинути на його ділянки, пов’язані з когнітивними здібностями, що провокує складність у контролі за потягом до висококалорійної їжі. Це, своєю чергою, призводить до відкладення жиру в організмі, особливо в області живота та посилення подальшої тяги до солодкого й жирного.
Дослідження показало, що глутамат не тільки створює ризик ожиріння, але й бере участь у біологічних механізмах депресії та тривожних розладів.
Особливі стосунки
Існує "особливий зв’язок" між мозком і кишечником, який виходить за рамки простого зв’язку, переконані гастроентерологи. Так, мозок отримує інформацію та забезпечує зворотний зв’язок із кишківником, наприклад, надсилаючи сигнали припинити їсти, коли шлунок людини повний.
Тим часом, збій в налаштуваннях цієї співпраці мозку та кишечника при стресі відбувається далеко не в кожного. Роль тут відіграють, зокрема, генетика та зовнішнє середовище. Тож, коли мова заходить про тягу людей до цукру, вона може випливати з дитячого досвіду, умовних рефлексів і пам’яті.
Якщо ви любите солодке, це необов'язково через стрес - натомість, можливо, ваша мама з дитинства додавала солоденьке згущене молоко до вашої каші. Та навіть в цьому випадку, тягнучись до згущенки знову і знову, вірогідно, ви намагаєтесь підсвідомо опинитись у захищеному дитинстві, переконані вчені.
Чи відіграє роль раса
Нове дослідження не розглядало зв’язки між дискримінацією та расовою або етнічною приналежністю. Та попередні досліди вчених виявили відмінності в тому, як мозок і кишечник реагують на дискримінацію у представників різних рас.
У дослідженні 2022 року йшлося про те, що темношкірі та латиноамериканці, які переживали дискримінацію, мали посилення запалення, у білих - посилювалась тривога, а в азійців - змінювалась поведінка.
Вчені радять людям, схильним заїдати стрес, все ж намагатись контролювати власні харчові звички. Вживання протизапальних продуктів і пробіотиків також може допомогти підтримати здоров’я кишечника.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
