Адвокат розповіла, як правильно держслужбовцям заповнювати декларацію при звільненні
Директор юридичної компанії Тацій і партнери Дарина Косінова вказала на особливості заповнення електронних декларацій для публічних службовців при звільненні
Директор юридичної компанії "Тацій і Партнери", доктор філософії в галузі права Дарина Косінова розповідає про особливості декларування в Україні. Правила для подачі електронних декларацій для публічних службовців (державних органів та місцевого самоврядування) - пояснює експертка у коментарі для Інформатора. Детальніше - у нашому матеріалі.
Декларація при звільненні подається публічними службовцями у випадках, коли вони припиняють виконання функцій, що передбачають обов'язок декларування. Це може бути звільнення з посади, перехід на посаду, яка не передбачає обов'язку декларування, або інші форми припинення діяльності.
Звітний період для такої декларації починається з 1 січня поточного року і завершується днем, який є останнім днем виконання відповідних функцій.
Критично важливим є дотримання 30-денного терміну подання – декларація повинна бути подана протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Ця декларація має на меті зафіксувати майновий стан посадовця на момент залишення посади та забезпечити можливість перевірки законності набутого майна за весь період діяльності. Звільнення публічних службовців в період щорічної кампанії декларування.
Якщо період звільнення між 1 січня та 31 березня включно. У таких випадках виникає необхідність подання двох окремих декларацій, що зумовлено фундаментальним принципом правильного застосування розмірів прожиткового мінімуму для різних звітних періодів. Прожитковий мінімум відіграє ключову роль у системі декларування, оскільки численні порогові значення для обов'язкового декларування прив'язані саме до нього.
Наприклад, подарунки підлягають декларуванню, якщо їх вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб; грошові активи декларуються при перевищенні п'ятдесяти прожиткових мінімумів; правочини та видатки зазначаються при вартості понад п'ятдесят прожиткових мінімумів. На 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3028 грн, з 2026 року - 3328 грн.
Наприклад: Державний службовець приймає рішення про перехід на роботу в приватний сектор і подає заяву про звільнення за власним бажанням. Останнім робочим днем для нього визначено 16 лютого 2026 року. Саме ця дата є днем припинення його діяльності у його випадку як суб'єкта декларування. Відповідно до законодавства, він має тридцять календарних днів для подання декларації при звільненні, тобто крайній термін настає 18 березня 2026 року. Однак у цього посадовця виникає додатковий обов'язок – подати щорічну декларацію за 2025 рік, адже протягом всього минулого року він обіймав посаду, яка передбачає декларування, а цей звітний період ще не був відображений у жодній з його декларацій. Отже, перед ним постає необхідність подання двох окремих декларацій: щорічної за 2025 рік та декларації при звільненні за період з 01 січня до 16 лютого 2026 року включно.
Неподання декларації, несвоєчасне її подання, внесення до декларації завідомо неправдивих відомостей є підставами для притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді значних штрафів. У випадках систематичного порушення або внесення суттєво недостовірної інформації можлива кримінальна відповідальність.
Також, як зазначають у Пенсійному фонді України, держслужбовці мають подавати щорічну декларацію за весь рік, у якому їх було звільнено. Тобто якщо людина звільнилася 16 лютого 2026 року, то до 31 березня 2027 року вона має подати декларацію за 2026 рік. Але це не потрібно робити, якщо людина перейшла на нову роботу, яка передбачає подання електронних декларацій (тобто достатньо буде подати річну декларацію 1 раз), а також у разі, якщо декларація "після звільнення" охоплює весь календарний рік.
Особливі правила встановлені для публічних службовців, поновлених на посаді за рішенням суду
Судове поновлення на службі є не рідкістю в українській практиці і може відбуватися у випадках незаконного звільнення. Якщо чиновника поновлено після завершення кампанії декларування, тобто після 01 квітня, він зобов'язаний подати щорічну декларацію з позначкою про продовження діяльності за рік, у якому відбулося поновлення. Цю декларацію необхідно подати до 01 квітня наступного року в межах загальної кампанії декларування.
Наприклад, якщо державного службовця поновлено в серпні 2025 року, він подає щорічну декларацію за 2025 рік до 31 березня 2026 року разом з усіма іншими декларантами. Якщо поновлення відбувається в період кампанії декларування – між 01 січня та 31 березня включно, то у такому випадку чиновник зобов'язаний подати щорічну декларацію за попередній рік у загальному порядку, тобто до 31 березня поточного року включно.
Електронні декларації публічних службовців подаються виключно через електронну систему Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). При виборі виду декларації в електронній системі публічний службовець обирає один із трьох варіантів – щорічна, при звільненні або кандидата на посаду – залежно від обов'язку, який у нього виник згідно зі статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому якщо публічний службовець після подання декларації виявив у ній помилки або неточності, він має право подати виправлену декларацію. При поданні виправленої щорічної декларації чиновник може змінити позначку про продовження або припинення діяльності, якщо при первинному поданні була допущена помилка або якщо обставини змінилися.
Що потрібно задекларувати
Система декларування включає детальні вимоги щодо інформації, яка повинна бути відображена в декларації. Публічні службовці зобов'язані декларувати
1) Об'єкти нерухомості незалежно від їх вартості, включаючи квартири, будинки, земельні ділянки, гаражі, які належать їм або членам їх сімей на праві власності або перебувають в оренді чи користуванні. Для кожного об'єкта зазначається його вид, площа, місцезнаходження, вартість на дату набуття та права на нього. Об'єкти незавершеного будівництва також підлягають декларуванню, включаючи ті, що не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване.
2) Цінне рухоме майно декларується, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів. Це можуть бути твори мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби, дорогоцінне каміння, дорогоцінні метали у зливках. Транспортні засоби декларуються незалежно від вартості, включаючи автомобілі, мотоцикли, водний транспорт, літаки, інші самохідні машини та механізми. Для кожного транспортного засобу зазначається його вид, марка, модель, рік випуску, ідентифікаційний номер та вартість.
3) Фінансові активи та зобов’язання. Публічні службовці зобов'язані декларувати цінні папери, включаючи акції, облігації, інвестиційні сертифікати, корпоративні права в юридичних особах, як зареєстрованих в Україні, так і за кордоном. Якщо чиновник є кінцевим бенефіціарним власником або контролером юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень, інформація про них обов'язково зазначається в декларації.
4) Нематеріальні активи, включаючи об'єкти права інтелектуальної власності та криптовалюти, також підлягають декларуванню. Для криптовалют необхідно вказати вид, кількість, вартість на дату набуття, ідентифікатор у системі обігу віртуальних активів та інформацію про постачальника послуг.
5) Доходи чиновників декларуються у повному обсязі, включаючи заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, страхові виплати, пенсії, соціальні виплати. Подарунки підлягають декларуванню, якщо їх вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, а для грошових подарунків – якщо загальний розмір подарунків від однієї особи або групи осіб протягом року перевищує 5 прожиткових мінімумів.
6) Грошові активи декларуються, якщо їх сукупна вартість на кінець звітного періоду перевищує п'ятдесят прожиткових мінімумів. Це включає готівкові кошти, кошти на банківських рахунках, депозити, внески до кредитних спілок, кошти, позичені третім особам. Публічні службовці також зобов'язані декларувати всі банківські та інші фінансові установи, включаючи іноземні, в яких у них відкриті рахунки або зберігаються кошти та майно, незалежно від суми на рахунку.
Члени сім'ї публічного службовця, включаючи подружжя та неповнолітніх дітей, також є суб'єктами декларування в тій частині, що стосується їхнього майна, доходів та фінансових зобов'язань. Чиновник несе відповідальність за повноту та достовірність інформації про членів своєї сім'ї. У декларації необхідно зазначити відомості про кожного члена сім'ї, включаючи їхні персональні дані, майно, доходи, рахунки у фінансових установах.
Нагадуємо, щорічну декларацію за 2025 року публічні посадовці мають подати до 31 березня 2026 року. Відповідно особи, які звільнилися у 2026 році, мають подати декларацію і за 2025 рік (до 31 березня) і за проміжок часу, в який вони працювали у нинішньому році (протягом 30 календарних днів після звільнення).
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Знайшов у гаражі бабусі: НАЗК не повірило поясненням очільника Держекоінспекції щодо його мільйонів
- Декларування доходів: інструкція від Податкової служби
- Встигнути до 31 березня: на що звернути увагу посадовцям при заповненні щорічної декларації, відповідає адвокат
- Справа на 9 млн грн: у НАЗК виникли питання до екс-заступника мера Дніпра
- 808 тисяч зарплати, будинок у Козині, старий мопед, квартира у довгобуді: декларація голови ФДМУ Наталухи за 2025 рік
