Аналіз практики свідчить, що середній строк від направлення клопотання на розгляд до прийняття компетентним судом рішення по суті складає вісім місяців
Визначаючи права та обов’язки громадянина, будь-яка держава зобов’язана захищати права громадянина, який знаходиться під її юрисдикцією. Таким чином громадяни мають право вільно і без перешкод звертатися до установ юстиції та в інші установи до компетенції яких відносяться цивільні справи; порушувати клопотання, подавати позови та здійснювати інші процесуальні дії для захисту своїх інтересів. Про це нагадує Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Рішення суду, яке захищає інтереси громадян, має юридичну силу тільки на тій території країни де воно винесено. У такому разі стає актуальним питання щодо визнання рішення суду України на території іноземної держави, тому що визнання рішення суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку мають рішення судів власної держави.
Будь-яке судове рішення, яке потребує примусового виконання (наприклад, про стягнення боргу, стягнення аліментів тощо), може виконуватися на території іншої країни лише після проходження у компетентному суді цієї країни спеціальної процедури його визнання та допущення до виконання.
Умовами визнання та виконання рішення іноземного суду є наявність міжнародного договору України або взаємність за домовленістю з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні. В основному питання про визнання та виконання рішення іноземного суду врегульовуються завдяки двостороннім договорам про правову допомогу, Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року та Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.
Надіслати клопотання разом з документами зацікавлена особа може напряму до компетентного суду держави, де необхідно виконати рішення (тобто за місцем майбутнього виконання), якщо адреса суду їй відома, або за допомогою Міністерства юстиції України. В останньому випадку клопотання подається через суд, який виніс рішення у першій інстанції. Зацікавлена особа, може подати заяву (клопотання) про визнання і виконання рішення.
Клопотання про визнання і виконання рішення суду України на території іншої держави подається позивачем або уповноваженою на це особою письмово в довільній формі, але повинно містити:
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами. Також слід долучити переклад клопотання та всіх документів, що надсилаються, на офіційну мову відповідної держави, або мову, передбачену міжнародним договором.
Зацікавленій особі з метою вирішення питання про визнання та допущення до примусового виконання українського судового рішення на території іншої країни необхідно звернутися до суду, який виніс рішення, із заявою про надання сприяння в оформленні пакету документів.
Якщо міжнародними договорами не визначено перелік документів, що мають додаватись до клопотання, або за відсутністю такого договору, до клопотання додаються документи належним чином оформлені судом, що виніс рішення, а саме:
Клопотання про визнання та виконання рішення суду України направляється до компетентного суду відповідної держави безпосередньо, або через міжрегіональні управління. Коли всіх вимог дотримано і відсутні підстави для відмови у визнанні рішення, іноземний суд виносить ухвалу про допущення рішення суду України до примусового виконання.
Аналіз практики свідчить, що середній строк від направлення клопотання на розгляд до прийняття компетентним судом рішення по суті складає вісім місяців. У випадку незгоди з рішенням суду про відмову у визнанні та виконанні іноземного судового рішення зацікавлена особа має право оскаржити його до суду вищої інстанції згідно з внутрішнім законодавством держави, на території якої розглядалося клопотання.