Саме ферментована їжа моглаг спровокувати дивовижний стрибок у швидкості росту мозку наших предків.
Очевидно, що людський рід розвивався й еволюціонував впродовж багатьох років. Вчені запідозрили, що збільшення людського мозку, яке сталось на одному з етапів, відбулось завдяки їжі. Саме перехід від сирої їжі до такої, що включала вже частково розщеплені продукти, на їхню думку, міг бути вирішальною подією в еволюції нашого мозку. Про це свідчить нове дослідження, проведене французькими та американськими нейробіологами.
Його автори викладають "гіпотезу зовнішнього бродіння", згідно якої на цей процес свого часу могло вплинути травлення таких відомих сьогодні їжі та напоїв, як квашена капуста й огірки, вино та йогурт.
За останні два мільйони років еволюції людський мозок збільшився втричі, тоді як товста кишка людини зменшилася приблизно на 74%. Це, на думку вчених, свідчить про зменшення потреби внутрішньо розщеплювати рослинну їжу. Лишилось з'ясувати механізми, що сприяли цим змінам, пише Sciencealert.
Мікробіом кишечника людини діє як машина для внутрішнього бродіння, що покращує засвоєння поживних речовин під час травлення. Останнє є джерелом енергії та забезпечує наш метаболізм. Зовнішньо ферментовані продукти легше засвоюються і містять більше доступних поживних речовин, ніж їхні сирі еквіваленти. А оскільки товстій кишці залишається менше роботи, якщо їжа вже ферментована, розмір органу з часом може зменшитися, але потенційно залишиться енергія для росту мозку.
Простіше кажучи, зовнішнє бродіння продуктів звільнило людський організм від цього навантаження, і він почав посилено міркувати.
Розміри мозку наших далеких предків були подібні до розмірів мозку шимпанзе. Збільшення людського мозку сталося з появою роду Homo і продовжилося через Homo sapiens і Homo neanderthalensis. Дослідники припускають, що в історичний момент сталося перенаправлення енергії з кишечника в мозок, через потребу в полюванні й приготування їжі на вогні.
Ферментація має багато переваг, пов’язаних із приготовленою їжею, наприклад, м’якіші текстури, підвищена калорійність, покращене засвоєння поживних речовин і захист від шкідливих мікроорганізмів.
Їй потрібні прості місця для зберігання їжі, як-от дупло, печера чи навіть отвір в землі. Окрім збільшення біодоступності поживних речовин, зовнішнє бродіння також може зробити отруйну їжу їстівною, наприклад, шляхом видалення з їжі ціаніду.
"Наші ранні предки, можливо, просто несли їжу у звичайне місце, залишали її там, періодично їли трохи і додавали ще", - пишуть дослідники.
За таких умов мікроби з попередніх харчових продуктів могли засіяти нові харчові продукти, що призвело до бродіння. Таким чином, воно перейшло з кишечника у зовнішнє середовище, а людина отримала енергію для інтелектуального розвитку.
На думку науковців, вже коли мозок стародавніх людей збільшувався, вони могли краще розуміти процес бродіння. Перенесення кишкового бродіння в зовнішню культурну практику, можливо, було найважливішою інновацією стародавньої людини, підбивають підсумки вчені.
Команда наголошує на необхідності подальших досліджень для підтвердження або спростування їхньої гіпотези, таких як мікробіологічні дослідження, порівняльний аналіз, а також генетичні та геномні дослідження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.