Чоловік вказує, що Ощадбанк самостійно додав на його картку, куди надходила зарплата, кредитний ліміт
Ощадбанк змушує чоловіка закрити кредитну заборгованість у розмірі 197 500 гривень. Він відмовляється, бо фінустанова без його дозволу самостійно встановила кредитний ліміт та стягувала суми. Про це йдеться у рішенні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, опублікованому 19 березня 2025 року.
25 липня 2022 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та чоловіком було укладено договір про споживчий кредит, згідно з яким йому надано кредит в загальному розмірі 211 500 гривень, строком на 60 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 25 липня 2027 року на споживчі цілі. Станом на 16 лютого 2024 року його заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 197 500 гривень, з яких: 164 154 гривень - заборгованість за основним боргом; 33 345 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом, що нараховані за період із 26.07.2022 року по 12.12.2023 року. Таким чином, зважаючи на те, що договірні зобов'язання добровільно ним не виконуються, а надіслана банком вимога про дострокове повернення кредиту від 19.02.2024 року залишена без задоволення, банк змушений звернутись до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права та вимагати у примусовому порядку стягнути з нього всю наявну заборгованість.
17.05.2024 року на адресу суду надійшов відклик, в якому чоловік просив поновити термін на надання відклику, по суті позову зазначив наступне. В період з 2021 року до 2023 року включно він отримував заробітну плату на відкритий рахунок в АТ «Державний ощадний банк України», проте всупереч вимогам законодавства України, банк самостійно додав кредитний ліміт до банківської карти прив'язаної до одного із його рахунків, а надалі почав здійснювати стягнення сум. Він вважає, що текст кредитного договору суперечить законодавству України. Розрахунок заборгованості не відповідає відносинам, що склалися між сторонами та на підставі нього не можливо визначити реальну суму заборгованості. Розрахунок і вимоги фінустанови суперечать вимогам законодавства України, а саме розрахунок за нав'язаними та не визнаними послугами із його боку здійснено без врахування вимог Закону України №2120-ІХ. Також посилався на рішення Торгово-промислової палати України розміщене на сайті 28.02.2022 року. Просив відмовити у позовних вимогах.
Суд з'ясував, що 25.07.2022 року між АТ «Державний ощадний банк України» та чоловіком був укладений договір про споживчий кредит, згідно з яким він отримав кредит в сумі 211 500 гривень строком на 60 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 25.07.2027 року на споживчі цілі, зі сплатою процентів в розмірі 56% річних. Даний договір був підписаний громадянином. Факт перерахування коштів на поточний рахунок позичальника підтверджується меморіальним ордером від 26.07.2022 року на суму 200 925 гривень, з урахуванням різниці, сплаченої позичальником на користь банку комісійної винагороди за надання кредиту згідно з п. 3.1.1 кредитного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що у нього перед банком за вказаним вище договором станом на 16.02.2024 року виникла заборгованість 197 500 гривень. Згідно з випискою по його рахунку, за період 26.07.2022 року по 01.08.2024 року останнім вносилися кошти на погашення заборгованості по кредиту, виданого 26.07.2022 року. Банк 22.02.2024 року на адресу клієнта надіслав вимогу про повернення кредиту, разом з нарахованими процентами та штрафними санкціями протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, але протягом цього періоду порушення умов договору усунуто не було, у зв'язку з чим 04.04.2024 року банк пред`явив даний позов.
Позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» частково задовольнили. З чоловіка на користь фінустанови стягнуть заборгованість за договором про споживчий кредит від 25.07.2022 року, яка станом на 16.02.2024 року становить 186 925 гривень, з яких: 153 579 гривень - заборгованість за основним боргом, 33 345 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом.
"Заперечуючи позовні вимоги, відповідач стверджує, що ним не укладався договір на наведений позивачем споживчий кредит, а також те, що позивачем не доведено що наявні спірні правовідносини укладені належним чином. Такі доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, яка містить копію договору споживчого кредиту, копію кредитної заяви, копію паспорта споживчого кредиту, які підписані особисто відповідачем. Питання щодо визнання даного договору недійсним відповідачем не ставилось. Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо недоведеності факту видачі кредиту, оскільки в ході розгляду справи та з поданих до суду заперечень вбачається, що відповідачем вносились кошти на погашення кредитної заборгованості за договором від 26.07.2022 року, відтак даний факт є встановленим. Також суд не бере до уваги виписки по картковому рахунку, надані відповідачем, оскільки останній наданий за період 01.06.2024 року-21.08.2024 року, що не охоплює спірний період. Крім того, судом були перевірені виписки по картковому рахунку, який був відкритий відповідно до п. 1.1.15 договору про споживчий кредит від 25.08.2022 року наданий відповідачем, суми вказані останнім були враховані позивачем при розрахунку боргу", - наголовив суд.