ТОПТЕМИ:

06:33

Вляла кредит у ПриватБанку і не помітила, борг 33 295 гривень гасити не хоче - що вирішив суд

Жінка зверталась до ПриватБанку з проханням списати обліковану заборгованість, яка виникла не з її вини, проте банк у добровільному порядку відмовився це зробити

Владлена Мачульська Журналіст

ПриватБанк надав жінці кредит без її відома. За ним виникла заборгованість у розмірі 33 295 гривень, яку фінустанова відмовляється списати. Про це йдеться у рішенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, опублікованому 9 грудня 2024 року.

25.05.2023 року невідома особа зняла з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», яка належить жінці кошти у розмірі 33 295 гривень, що складаються з суми кредиту, який було їй надано банком без її відома, згоди, волі та розпорядження, а також комісії за зняття цих коштів невідомою особою, яка використала її анкетні дані. Вона зверталась до фінустанови з проханням списати обліковану заборгованість, яка виникла не з її вини, проте банк у добровільному порядку відмовився це зробити, оскільки при знятті коштів було правильно введено ПІН-код картки.

"23.05.2023 року на позивачку, через мобільний додаток Приват-24, було випущено кредитну картку та встановлено кредитний ліміт в сумі 34 тисячі гривень, з якої були зняті кошти: з банкомата А2404474 (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25а); з термінала 50100265 Ощадбанку (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 21) та з банкомата CAVI9381 (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13). Авторизація в акаунті Приват-24 нею відбувалась на фішинговому сайті, ймовірно, після того, як вона при спробі проведення верифікації на сторонньому сайті перейшла по наданому гіперпосиланню, яке надійшло їй від шахраїв, після чого ввела свій логін та пароль в Приват-24, після чого самостійно підтвердила авторизацію в Приват-24 через дзвінок банку, який надійшов 23.05.2023 року в IVR-виклику на фінансовий номер мобільного телефону клієнта, з натисканням цифри 1, що збігається з часом входу в акаунт Приват-24. Тобто вже на цій стадії клієнтка повідомила стороннім особам-шахрям інформацію, за допомогою якої шахраї змогли увійти в її акаунт Приват-24 та активувати карту в гаманці Google Pay. Клієнтка самостійно з власної волі, не звернувши увагу, перейшла за посиланням на фішинговий сайт Приват-24, де під час верифікації внесла власну персональну інформацію, зокрема фінансовий номер телефону, пароль доступу у Приват-24, а також під час дзвінка банку підтвердила вхід у Приват-24 під власним акаунтом. Тобто, повідомивши стороннім особам-шахраям інформацію за допомогою якої шахраї змогли зайти в її Приват-24, випустити віртуальну карту, підняти кредитний ліміт та здійснити 25.05.2023 року зняття коштів на загальну суму 32 015 гривень (+1 280 гривень комісія банку) безконтактно через гаманець Google Pay з введенням ПІН-коду в банкоматах та терміналі м. Вінниця. Отже, списання коштів з рахунку позивача було здійснено на підставі її дистанційного розпорядження", - заявили у ПриватБанку.

Що вирішив суд?

Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть 33 295 гривень.

"Встановлені судом обставини вказують на те, що як тільки позивачка дізналась про зняття з її рахунку 25.05.2023 року коштів, вона одразу у цей же день повідомила засобами телефонного зв'язку відповідача на створену для цього "гарячу лінію" (що ним не заперечувалось). Але відповідач вже мав зафіксовану у його системі, але не перевірену, і ніяк не проаналізовану до її звернення інформацію про вхід в акаунт позивачки 23.05.2024 року у систему Приват-24 іншою особою, з іншої IP-адреси, з іншого населеного пункту та з використанням іншого технічного засобу, який не є типовим для позивачки, а також мав інформацію і про заявку на отримання кредиту розміром 34 тисячі гривень, оформлену таким самим не типовим для позивачки способом, і про зняття готівки в іншому населеному пункті, з використанням нетипового технічного засобу, між чим був проміжок дві доби, однак відповідач не вжив з власної ініціативи жодних розумних, але можливих заходів для з'ясування такої розбіжності у самої позивачки до списання коштів з її рахунка, та перевірки особи, яка зробила відповідні розпорядження від імені позивачки, знаючи при цьому її мобільний номер телефону, який нею не змінювався. Через положення ч. 2 ст. 614 ЦК України, і оскільки перерахування та видача коштів з рахунку клієнта за розпорядженням тільки клієнта, а не іншої особи - це обов'язок банку, відсутність своєї вини у порушенні свого обов'язку щодо здійснення видачі коштів виключно за розпорядженням клієнта, повинен доводити саме банк, а не клієнт банку. Однак, відповідач не навів і не забезпечив суд доказами того, що здійснені ним 25.05.2024 року видачі коштів у розмірі 32 015 гривень були здійснені саме за розпорядженням позивачки і що у здійсненні таких дій, немає його вини", - наголосив суд.

Зараз читають на Інформаторі

08:24

Росія атакувала об'єкти енергетичної інфраструктури: що зі світлом