З 1 липня на українській бізнес чекають нові перевірки та штрафи від Держпраці і ПФУ
Штрафи замість підтримки - нардеп Южаніна розкритиувала політику Мінекономіки в сфері працевлаштування осіб з інвалідністю
2,76 млрд грн штрафів за непрацевлаштування осіб з інвалідністю наклали на бізнес у 2025 році, повідомляє Опендатабот. Було оштрафовано 8 697 роботодавців — це близько 10% від тих, хто мав виконати норматив. Половина з цих штрафів скасували суди. Народна депутатка Ніна Южаніна вважає, що штрафи - неефективний метод для створення робочих місць для людей з інвалідністю.
“317 тисяч гривень штрафу, у середньому, мають сплатити роботодавці, які не працевлаштували людей з інвалідністю торік. За рік середня сума штрафу зросла на 20%”, - повідомляє Опендатабот.
Наразі в Україні діє норматив, бізнес має створити:
- 1 робоче місце для людини з інвалідністю — якщо 8–25 працівників
- 4% штату мають бути люди з інвалідністю, якщо в компанії понад 25 працівників
Якщо норматив не виконано — штраф у розмірі середньої річної зарплати за кожне “нестворене” місце (тому середній штраф зараз приблизно 317 тис. грн). Його нараховує Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю автоматично, на основі даних реєстрів. Кошти йдуть до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (і мають використовуватись на програми підтримки працевлаштування). При цьому, згідно з даними Опендатабот, з 2,76 млрд грн автоматично нарахованих санкцій майже половину програних Фондом справ у судах. З 2026 року контроль став щоквартальним, а не річним, а також введено новий підхід — цільові внески замість класичних штрафів. У квітні 2026 року Урядом за ініціативи Мінекономіки ухвалив два порядка для реалізації Закону №4219 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю”.
Що зміниться з 1 липня
Кабмін постановою №659 затвердив новий Порядок перевірок роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Контроль за новими правилами стартує з 1 липня 2026 року.
- для планової перевірки – не більше 10 робочих днів, а щодо роботодавців, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5 робочих днів;
- для позапланової перевірки – не більше 10 робочих днів, а щодо роботодавців, які належать до суб’єктів малого підприємництва, – 2 робочі дні.
Підстави для проведення позапланової перевірки:
- Подання роботодавцем письмової заяви до Держпраці та/або її територіального органу про проведення позапланової перевірки за його бажанням.
- Невиконання припису щодо усунення порушень вимог законодавства щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, виданого за результатами проведення попередньої планової або позапланової перевірки Держпраці або її територіального органу.
- Звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам.
- Інформація Пенсійного фонду України, яка містить ознаки порушень законодавства щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
У разі встановлення за результатами перевірки факту невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, нараховується штраф.
Яке покарання чекає на бізнес, який не створив достатньо робочих місць
Якщо підприємство не виконує норматив, воно зобов'язане самостійно сплатити цільовий внесок за кожне незайняте робоче місце. Розмір внеску становить 40% від середньомісячної заробітної плати на підприємстві за кожен місяць пропуску в поточному кварталі (на період воєнного стану діє пільгова ставка — 50% від цієї суми, тобто фактично 20% від середньої зарплати).
Якщо роботодавець самостійно не розрахував і не сплатив цей внесок вчасно, податкові органи накладають штраф у розмірі 7% від своєчасно не сплаченої суми. Якщо факт несплати виявила перевірка (Держпраці чи ПФУ) і внесок донараховується контролерами, штраф становить 10% від донарахованої суми за кожен звітний період (але не більше 50% від загальної суми донарахування). На суму недоїмки нараховується пеня у розмірі 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу. За неподання, несвоєчасне подання або подання звітності не за встановленою формою передбачено штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн).
“Тобто держава фактично переходить від “покарання” до моделі постійного фінансового навантаження. І тут головне питання — справедливість. Формально логіка зрозуміла: стимулювати роботодавців брати на роботу людей з інвалідністю. Але на практиці: не всі робочі місця адаптовані, не всі професії дозволяють таке працевлаштування, бізнес часто не отримує підтримки для створення таких місць. І тоді штраф перетворюється не на стимул, а на додатковий податок за “невиконання нормативу”, - критикує такий підхід народна депутатка Ніна Южаніна.
На її думку, враховуючи світовий досвід, ефективна модель стимулювання працевлаштування осіб з інвалідністю — це не штрафи, а комбінація:
- компенсація витрат роботодавцю
- адаптація робочих місць
- супровід працівника
- гнучкі форми зайнятості
“Після війни кількість людей з інвалідністю в Україні буде зростати. І це вже не соціальна тема, а частина економічної політики і відновлення країни. Тому, штрафи у 2,76 млрд грн — це не про успіх політики. Це про те, що система не стимулює працевлаштування людей з інвалідністю, а карає за його відсутність. І ключове питання: чи хоче держава реально інтегрувати людей з інвалідністю в економіку, чи просто отримує ще одне джерело доходів до фондів? Адже метою має бути не збільшення штрафів, а РЕАЛЬНЕ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ для людей з інвалідністю та їх інтеграція на ринок праці”, пише Ніна Южаніна.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
