На допомогу прийшов відомий в Україні лікар Євген Комаровський
Поживні та антипоживні речовини (нутрієнти та антинутрієнти) – ці слова стали часто з'являтися у лексиконі дієтологів та нутриціологів. Але більшість людей вони просто лякають, адже щоб розібратись у цих механізмах потрібен час чи детальний опис. На допомогу прийшов відомий в Україні лікар Євген Комаровський. Він розповів про різницю у цих поняттях, а також розкрив як ослабити дію антинутрієнтів.
На своєму YouTube-каналі він розповів, що антинутрієнти - це сполуки в продуктах харчування, які не дозволяють вітамінам, мінералам засвоюватись в організмі людини. Наприклад, у корисному шпинаті міститься речовина оксалат. Він утворює з кальцієм нерозчинні солі, які на 60% зменшують засвоєння кальцію. Тож у шпинаті оксалат виступає як антинутрієнт. У більшості бобових теж містяться такі речовини і саме тому вони викликають здуття. Проте кулінарна обробка дозволяє уникнути цих негативних наслідків. Тож антинутрієнти не завжди погані.
Вона утворює з'єднання, яке називають сафітати. Може зв'язуватися із залізом, магнієм, цинком і кальцієм. І це знижує їх біодоступність, що може призвести до дефіциту. Всмоктування заліза фітинова кислота може зменшити на 50-70%. А міститься вона у таких продуктах, як мигдаль, кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, кеш'ю, квасоля, сочевиця, кунжут.
Вони з'єднуються з кальцієм і можуть заважати засвоєнню цього мінералу, тим самим порушуючи обмін речовин у кістковій тканині. Також оксалати можуть сприяти утворенню каменів. Вони містяться в каві, чаї, горіхах, фініках, шпинаті, ревені, буряку, какао.
Це білки, які зв'язуються з вуглеводами та утворюють сполуки, які стійкі до травних ферментів, можуть подразнювати слизову кишківника та викликати шлунково-кишковий дискомфорт. Лектини присутні в кукурудзі, картоплі, цільному зерні, бобових (насамперед у квасолі), сої, чечевиці, баклажанах та помідорах.
Поліфеноли, які зв'язуються з деякими білками і мінералами. Особливо актуальний їх зв'язок з залізом і, відповідно, порушення його всмоктування. Вони є у винограді, вині, каві, чаї, какао, яблуках та бобових.
Це речовини, які містяться в хрестоцвітних овочах, таких як броколі, білокачанна і цвітна капуста. Вони можуть перешкоджати засвоєнню йоду, що може призвести до проблеми у людей із захворюваннями щитовидної залози.
Сполуки, які блокують фермент трипсин, необхідний для переварювання білків. Ще він блокує фермент амілаза, який розщеплює вуглеводи. Як наслідок – можливий розвиток запальних процесів у шлунково-кишковому тракті. До основних джерел інгібіторів протеази відносять бобові, сою, картоплю та кабачки.
Негативний вплив антинутрієнтів на організм людини проявляється у вигляді дефіцитів певних речовин, неприємних симптомів та специфічних проблемах зі здоров'ям. Мінімізувати їх можна завдяки правильній обробці їжі. Серед основних методів – термічна обробка. Будь-які варіанти смаження, запікання, тушкування, в рази зменшують вміст практично всіх згаданих антинутрієнтів.
Зменшити вміст фітатів і танинів можна за рахунок замочування продуктів на 8-12 годин. Саме так вчиняють з бобовими та горіхами. Тоді вони не викликають здуття. А якщо додати лимонну кислоту, то зниження концентрації антиживильних речовин ще посилиться.
Ферментація також є відмінним способом боротьби з антинутрієнтами. Вона активізує ферменти, які руйнують фітати і лектини, покращуючи засвоєння мінералів.
Четвертий спосіб боротьби з антинутрієнтами – пророщування. Наприклад, пророщена сочевиця або пророщена пшениця має значно меншу концентрацію протеази і фітатів.
П'ятий метод – різноманітність і комбінування продуктів. Коли поєднуються і рослинні, і тваринні продукти, то ризик виникнення дефіцитів зменшується, але для цього їх треба вживати у різний час. Наприклад, якщо шпинат, в якому багато оксалатів і сир, в якому багато кальцію, їсти в окремо, то вони не будуть заважати один одному.
Комаровський наголосив, що різноманітне харчування і сучасні методи кулінарної обробки їжі в переважній більшості випадків роблять саму тему антиживильних речовин абсолютно неактуальною. Це просто інтернет-страшилки від сучасних нутрициологів які намагаються ускладнити процес харчування і процес вибору продуктів харчування, щоб додати собі значимості.