12:08

Змінювали ж календар: чому в Україні Різдво збігається з католицьким, а Великдень ні

Спільним для обох свят є акцент на світлі, сімейних традиціях, радості

Свято — Це одні з найбільших церковних свят року.

Одним з найбільших церковних свят вважається Великдень, який символізує Воскресіння Ісуса Христа, перемогу добра над злом, а також життя над смертю. Проте це християнське свято має в інших конфесіях іншу назву. Наприклад, у протестантів – це Еастер, а в іудаїзмі – Песах. Але не тільки назвами відрізняються ці свята, а ще й сенсами та датами.

Звісно, це викликає подив у вірян. Тож давайте розбиратись, з чим пов'язані різні дні святкування такого великого та світлого свята. Насправді, причина доволі проста і криється вона у календарях та способі їх розрахунку. Так, Песах прив'язаний до єврейського місячно-сонячного календаря (15 нісана), а Великдень – до сонячного григоріанського або юліанського календаря та місячних фаз (враховує весняне рівнодення та повний місяць). Тобто Песах святкують у повню, а Великдень – у першу неділю після повні, що настала після рівнодення.

Великдень цього року відзначають 12 квітня.

Щодо сенсів, то Великдень і Песах мають спільні історичні корені, але зміст у них кардинально відрізняється. Якщо для християн це свято Воскресіння Ісуса Христа та спасіння людства від гріхів, то для іудеїв – це день визволення від єгипетського рабства. Проте якщо дивитись більш глобально, то свято перехідне для обох конфесій. Великдень – від смерті до вічного життя, а Песах – від рабства до волі.

Цікаво, що згідно традиціями, християнський Великдень завжди має відзначатися після іудейського Песаха. А ось в католицькій практиці такої вимоги немає. Тож з католицизмом дати також розбіжні. У цій релігії для розрахунку дати Пасхи використовується григоріанська пасхалія, і вона також заснована на астрономічних розрахунках, а саме весняному рівноденні і повному місяці. Проте з християнами свято не співпадає, в тому числі і з українцями.

Все тому, що українська церква хоч і перейшла на новоюліанський календар для нерухомих свят, але дата Великодня обчислюється за старою олександрійською пасхалією. Тому цього року греко-католики і християни відзначатимуть Великдень 12 квітня, а римо-католики – 5 квітня. Щодо іудеїв, то вони святкуватимуть Песах цього року 2 квітня і триватиме він протягом тижня – до 9 числа.

Песах припаде на 2 квітня — Песах святкують з 2 по 9 квітня.

З Різдвом ситуація не менш цікава, хоча і простіша, ніж з Великоднем. Православні, протестанти і католики святкують його за григоріанським календарем чи, як кажуть, за "новим стилем" (для тих, хто перейшов на новий чи новоюліанський календар, в тому числі і Україна) 25 грудня. Ті церкви, які використовують старий юліанський календар, відзначають це велике свято 7 січня (серед них і єрусалимська церква). Тобто різниця становить 13 днів і зумовлена вона саме календарями.

Варто зазначити, що Різдво – це суто християнське свято, яке символізує світло, оновлення і надію. Натомість в іудеїв взимку є свято Ханука, і воно вшановує диво освятення Храму і перемогу світла над темрявою. Спільним для обох свят є акцент на світлі, сімейних традиціях, радості. Згідно з традиціями, їх святкують у колі родини в обох релігіях.

Тобто розходження в датах Різдва та Великодня у різних релігіях – це не питання віри, а результат сформованих календарних систем і способів розрахунку.

Зараз читають на Інформаторі

13:38

Докидали правками лайна, а ми маємо за цю жесть голосувати: "слуги народу" саботують рішення уряду - BBC