В СН заявили, що у Раді все посипалося після відставки Єрмака: Буданов відмовився керувати парламентом
Співрозмовники BBC News Україна заявили, що після відставки Андрія Єрмака Банкова і справді не дуже залучена у допомогу з пошуком голосів
Проблеми у роботі Верховної Ради почалися тоді, коли Андрій Єрмак звільнився з посади голови Офісу президента. Він збирав голоси, казав народним депутатам, за які закони голосувати, а також міг навіть їх залякувати. Натомість його наступник Кирило Буданов вирішив не втручатися у роботу парламенту.
Про це йдеться у статті BBC News Україна. Журналісти послалися на заяви представників та депутатів партії "Слуга народу", які також були на умовах анонімності.
"У них все посипалося, коли пішов Єрмак. Бо їх тепер ніхто не організовує, не лякає. А оскільки нинішній Офіс не керує парламентом, то і парламент перестав сам собою керувати", - пояснила ситуацію представниця фракції "Голос" Соломія Бобровська.
Інший співрозмовник видання підтвердив, що після відставки Єрмака Банкова дійсно не дуже залучена у допомогу з пошуком голосів. Сам Буданов не намагається керувати Радою.
"Кирило прийшов у момент, коли вже все лягло і, я сумніваюсь, що має в собі спроможність та інтерес це вирішити", - зазначив один із депутатів монобільшості.
"Те, що новий голова Офісу менше займається Радою, - плюс, бо ми нарешті розуміємо, хто за що відповідає, а не так, що одна людина всім займається", - з полегшенням розповів один із топів "Слуги народу".
Джерело BBC із оточення керівництва парламенту зазначило, що з Єрмаком зникли й інтриги. А в оточенні ОП розповіли, що Буданов не намагається керувати Радою у ручному режимі, як це робили його попередники, зокрема, Єрмак, оскільки не підтримує будь-який мікроменеджмент.
"Те, що йому потрібно, точно голосується, але перетворювати стосунки з Радою на офісний авторитаризм він не прагне. Буданов - за "контрольовану демократію", зокрема, і у відносинах із парламентом", - пояснив у розмові з ВВС співрозмовник із оточення голови Банкової.
Один із топ-представників СН заявив, що говорити про абсолютну нецікавість Буданова до парламенту некоректно. За його словами, справа у тому, що ексочільник ГУР поки тільки вникає у всі аспекти роботи на новій для себе посаді.
"Кирило Олексійович поки вникає в усю цю історію, в деяких моментах навіть прозріває від того, як це працює. Він хоч і зайнятий насамперед переговорами, але як менеджер і управлінець щодо Ради теж пропонує якісь кроки. Як розвідник він непогано прораховує потенційні наслідки розвалу основного центру ухвалення законів для отримання грошей і тут вже у ньому включається військова складова, бо він точно бачить, що інтересантом цього є Росія", - додав він.
Що відбувається у Раді
У матеріалі BBC News Україна йшлося про те, що у Верховній Раді України на тлі того, що багато нардепів не ходить на засідання, назріває системна криза з голосами, яка вже впливає на ухвалення ключових рішень. У самій фракції "Слуга народу" визнають, що від колишнього "ядра" майже нічого не залишилося. Депутати демотивовані, гніваються на уряд та налякані розслідуваннями антикорупційних органів.
Усередині "Слуги народу" накопичується невдоволення не лише урядом, а й Офісом президента України. Депутати говорять про тиск, слабку комунікацію та загальне відчуття відстороненості. Додатковим фактом стала заява президента Володимира Зеленського щодо можливого залучення депутатів до служби, де він сказав, або працюйе або йдіть на фронт.
Після того як 10 березня Верховна Рада вкотре провалила урядовий законопроєкт про підвищення податків, Кабмін перейшов до режиму екстрених консультацій. За словами народного депутата Ярослава Железняка, уряд аргументує необхідність тиску на бізнес та домогосподарства жорстким дедлайном від МВФ. До кінця березня Україна має імплементувати низку поправок, щоб розблокувати подальше кредитування. Як повідомляло Bloomberg, ситуація настільки серйозна, що постійна представниця МВФ в Україні Прісцілла Тоффано висловила офіційну стурбованість, а голова місії Гевін Грей планує особисто розпочати переговори з українськими законодавцями вже 18 березня.
Криза загострилася і на тлі того, що Угорщина та Словаччина заблокували пакет допомоги від ЄС у розмірі понад 100 млрд доларів через "нафтові суперечки". Це робить кошти МВФ фактично єдиним надійним джерелом поповнення бюджету.
Тим часом голова НБУ Андрій Пишний попередив, що у разі відсутності зовнішньої допомоги Нацбанку доведеться вдатися до прямого кредитування Мінфіну ("друку грошей"). Це може спровокувати стрімке знецінення гривні, як це вже було у 2022 році.
Як писав Інформатор, Мар'яна Безугла раніше відреагувала на прогули колег у парламенті та заявила, що умови роботи народних депутатів дозволяють повноцінно виконувати свої обов’язки навіть під час війни.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
