Причин утворення такої шишки декілька, але спробувати діагностувати яка саме, можна дома
Шишка під пахвою – досить поширена проблема. Вона неприємна, бо припухлість болюча і доставляє дискомфорт. Викликана вона може бути різними причинами і не завжди варто хвилюватись. Це може бути як доброякісне утворення, ліпома чи атерома, так і щось більш серйозне, наприклад, запальний процес чи пухлина. Тож найкращим варіантом буде звернутись до сімейного лікаря, хоча можна спробувати діагностувати природу шишку самостійно. Допоможуть у цьому поради відомого в Україні лікаря Євгена Комаровського.
За його словами, у пахвовій області знаходиться просто величезна кількість самих різноманітних анатомічних утворень. Судини, нерви, м'язи, лімфовузли та жирова тканина. Є ще велика кількість залоз (від потових до сальних) та росте волосся, а значить, розташовані волосяні фолікули. І з усім цим можуть виникати проблеми. Головне, не терпіти та чекати, поки ситуація погіршиться, а звернутись за допомогою. А щоб до візита до лікаря не накрутити себе, варто визначити, що саме викликало появу шишки під пахвою.
Найчастіша причина появи шишки під пахвою – лімфоденопатія. Збільшення одного чи кількох лімфовузлів. Призвести до цього можуть будь-які інфекційні та аутоімунні процеси, а також метастази деяких пухлин та вакцинація. Є навіть такий термін – поствакцинальна лімфоденопатия. Це нормальна реакція, яка фіксується приблизно у 10% людей. Тобто виявивши припухлість, одразу треба оглянути руку з цієї сторони на предмет наривів, порізів або подряпин, можливо вони викликали запалення.
Щодо аутоімунних захворювань. Як правило, мова йде про ревматоїдний артрит чи системну червону вовчаку. При цих захворюваннях імунна система атакує клітини суглобів, виникає запальний процес, відповідно, реагує пахвовий лімфовузол. І останнє стосовно лімфовузлів. Це онкологічні причини. Можливо, злоякісна пухлина лімфатичної системи, лімфома, та є ряд злоякісних пухлин, які можуть метастазувати у пахвові лімфовузли. Мова насамперед йде про рак молочної залози, рак легені та меланоми. Шишки, якщо це збільшені лімфовузли, здебільшого тверді, нерухомі, безболісні, розміром більше двох сантиметрів.
Друга причина припухлості – кісти. Це таке утворення в тканинах, яке через свою сутність може бути заповнене рідиною, гноєм, тканинними елементами тощо. У пахвових є навіть медичний термін – атероми. Вони заповнені шкірним салом та виникають через закупорки проток сальних залоз. Пахвові атероми, як правило, м'які, безболісні, рухливі, але вони можуть інфікуватися, запалюватися, і тоді шкіра над ними червоніє, стає гарячою і виникає біль.
Третя група причин виникнення "шишок" під пахвами – фурункули і абсцеси. Вони, як правило, пов'язані з волосяними фолікулами та стафілококами. Вони болючі та гарячі, шкіра над такими шишками червона, є стрижень, часто є виділення гною.
Гідроденіт – хронічне запалення потових залоз. При ньому виникає кілька досить болючих вузлів. Вони теж можуть викликати покрасніння. Процес здебільшого пов'язаний золотистим стафілококом. Можуть утворюватися рубці та свищі. Це захворювання найчастіше носить рецидивуючий характер і з ним стикалось приблизно від 1 до 4% людей здебільшого молодого віку.
Шишка також може виникнути через вроджена аномалія розвитку, при якій тканина молочної залози є за межами самої молочної залози, і найчастіше ця тканина зустрічається саме в пахвовій області. Зустрічається ця аномалія, за різними даними у 2-6% жінок. Відповідно, все, що може виникати в молочній залозі, може виникнути і у додатковій часточці.
Також у пахвовій області можуть виникнути доброякісні пухлини, ліпома з жирової тканини або гемангіома з судин, або нейрофіброма (пухлина нервової тканини), а ще злоякісна пухлина – меланома. Також шишка може виникнути внаслідок подразнення шкіри через гоління, користування антиперсперантом, алергії чи закупорки залоз.
Комаровський наголосив, що не варто самостійно встановлювати діагноз та застосовувати лікування, краще звернутись до фахівців, описати всі симптоми і ймовірні причини виникнення. Лікар, спираючись на опис симптомів назначить аналізи та визначиться з діагнозом. Також можливі додаткові обстеження, такі як УЗД чи томографія. Вони швидко дадуть визначення, яку структуру має шишка, а значить і лікування буде ефективним.