Третя світова відміняється: чому Китай та США вирішили домовлятися і яка з того користь Україні

Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав з офіційним візитом Пекін де зустрічався з вищими китайськими чиновниками, зокрема з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Обговорювали найбільш суперечливі моменти американо-китайських взаємин та те, як знизити напругу між країнами. Ця зустріч була потрібна обом сторонам і те, що Китай запланував візит у відповідь дає надію, що дві найпотужніші країни планети оберуть шлях до деескалації напруги. Для України потепління між Пекіном та Вашингтоном означає більшу ймовірність того, що росія не отримає від Китаю ту підтримку, на яку сподівається.

Блінкен нарешті відвідав Китай

Про візит Державного секретаря США Ентоні Блінкен до Китаю домовлялися ще восени 2022 року. Тоді, на піку геополітичної напруженості між країнами, відбувся саміт лідерів країн G20 на Балі. Зустріч очільника Китаю Сі Цзіньпіна та американського президента Джо Байдена, які поводилися, як добрі знайомі, багатьма сприйнялася за гарний знак. Вождь росіян володимир путін після цього отримав попередження від найсильніших країн планети про те, що ядерний шантаж, а тим більше, використання тактичної ядерної зброї — неприпустима річ.

Але за ці пів року багато що змінилося: США збила китайську повітряну кулю-шпигуна, Сі Цзіньпінь звинуватив Вашингтон в намаганні «стримати розвиток» і наказав армії готуватися до війни із Заходом за острів Тайвань, Америка продовжила формування оборонного аль’янсу в тихоокеанському регіоні в той час, як Китай налаголджував тісні відносини з росією та Іраном, паралельно намагаючись у розірвати союз ЄС та США. Як наслідок, потепління не ввдбулося і візит відкладали кілька разів.

18 червня пан Блінкен мав зустріч  за зачиненими дверима з міністром закордонних справ КНР Цінь Ганом. Вона тривала майже 7,5 годин. В останній день візиту, 19 червня, держсекретар США мав майже чотиригодинну зустріч із Ван Ї, який обіймає посаду завідувача Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ, тобто, є найвищим дипломатом Китаю. Обидві сторони не покладали багато надій на зустріч, але відзнчають, що контакт був «відвертим та результативним». Насамкінець відбулася тридцятип’ятихвилинна зустріч Блінкена та Сі Цзіньпіна. Сам факт цієї зустрічі означає, що сторони досягли згоди з низки питань.

Домовилися домовлятися далі

На думку аналітиків The New York Times, головною метою візиту Блінкена до Китаю було «розрядження напруги», пошук шляхів до співпраці та злагодження найгостріших протиріч. Сторони відверто обговорили низку актуальних проблем, таких як торговельна війна, права людини в КНР, ситуація в Гонконзі та Тайвані, ядерна програма Північної Кореї, кліматичні зміни та російсько-українська війна. Блінкен продемонстрував китайському уряду, що США готова захищати свої цінності та інтереси, зокрема партнерство із союзниками та друзями в регіоні. Водночас, Вашингтон не прагне ескалації конфлікту та хоче запобігти новому холодному воєнному протистоянню між США та Китаєм, яке може перерости в повноцінну війну.

Натомість Пекін дав зрозуміти, що готовий до діалогу, прагне уникнути силового зіткнення, але має намір і далі просувати свої інтереси в різних куточках планети, зокрема й у Тихоокеанському регіоні. Китай і далі вважає підтримку Тайваню Сполученими Штатами втручанням у свої внутрішні справи й не виключає силового сценарію встановлення контролю над островом.

«Китай поважає інтереси США й не прагне кинути виклик або витіснити Сполучені Штати. У тому ж дусі Сполучені Штати повинні поважати Китай і не повинні завдавати шкоди законним правам та інтересам Китаю. Жодна зі сторін не повинна намагатися формувати іншу сторону своєю власною волею, тим більше позбавляти іншу сторону її законного права на розвиток», — передають китайські ЗМІ слова Цзіньпіна.

Сі Цзіньпінь на конференції з питань культурної спадщини та розвитку в Китайській історичній академії, яка відбулася нещодавно, заявив, що прагнення до миру «закладено в генах китайського народу і втілює дух китайської нації». І пообіцяв не сприяти поділу світу на авторитарні та демократичні держави, а співпрацювати з усіма.

«Виняткова миролюбність китайської цивілізації визначає те, що Китай продовжуватиме здійснювати обміни та взаємне пізнання з різними цивілізаціями, а не культурну гегемонію, що Китай не нав’язуватиме власні цінності та політичну систему іншим, а підтримуватиме співпрацю», — сказав лідер Китаю.

За результатами перемовин США та Китай домовилися продовжити діалог на найвищому рівні. Має бути створено спільну робочу групи для вирішення конкретних питань у китайсько-американських відносинах. Вашингтон та Пекін домовилися заохочувати розширення освітніх обмінів та взаємодії громадян обох країн, включно з особистими візитами. Акції авіакомпанії Китаю різко зросли в ціні після цієї новини, адже між двома країнами має зрости кількість пасажирських рейсів.

Хто зацікавлений більше

Може скластися враження, що наполегливі, щоб не сказати нав’язливі, спроби Америки влаштувати візит пана Блінкета свідчать про те, що Білий дім більш зацікавлений у таких контактах. Але, ймовірно, у Китаї теж воліють мати справу з Байденом, а не з Трампом, який і розпочав торгову війну, тож їм вигідно зробити крок на зустріч.

«Незважаючи на спроби Китаю створити враження, ніби американська сторона більше хоче цього візиту, китайська сторона також надала важливого значення візиту Блінкена та забезпеченню більшої стабільності у відносинах між США та Китаєм», — сказав експерт The New York Times, Пол Хенле, чиновник Ради національної безпеки за адміністрацій Буша та Обами.

Попри взаємну політичну ворожнечу, результати економічного аналізу показують, що Сполучені Штати та КНР нарощують торгівлю. За даними tradingeconomics.com, у 2022 році США й Китай здійснили торговельні операції на суму 559 млрд доларів. У 2023 році прогнозуютьзбільшення торгівлі між країнами до 580 млрд доларів.

Зважаючи на спад економічного розвитку, Пекіну важливо мати гарні торгові стосунки з Америкою та ЄС. Показово, що бізнес Заходу теж налаштований контактувати з Пекіном: у травні візити до Китаю здійснили генеральні директори Tesla, JPMorgan, Starbucks та Apple, повідомляє BBC. А 16 червня відбулася зустріч співзасновника компанії Microsoft Біла Гетса із Сі Цзіньпіном.

Пан Гейтс представляє не лише свою компанію, а цілу групу американського транснаціонального капіталу, яка повязана із цифровими технологіями. Його візит до Китаю напередодні прибуття Блінкена сприймають, як підготовчий. У Пекіні ж це розуміють і вирішили надіслати дружній меседж.

«Я дуже радий Вас бачити. Ми не бачилися більше трьох років… і Ви наш старий друг. Я завжди вважаю, що основа американо-китайських відносин у людях. Я покладаю надію на американський народ», — передають слова Сі, китайські державні ЗМІ.

З іншого боку, агенція Bloomberg повідляє, що президент Байден хоче зустрітися з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у наближчі кілька місяців. Можливо, зустріч відбудеться в листопаді. Він, навіть, спробував відгородити китайського лідера від звинувачень у причетності до інциденту з повітряною кулею-шпигуном.

«Сподіваюсь, що впродовж наступних кількох місяців я знову зустрінуся із Сі… Я не думаю, що керівництво знало, де він перебував, що в ньому було, і що відбувалося», — припустив американський президент.

Американський лідер відчуває тиск міжнародної спільноти, зокрема європейських країн, яка прагне покращення відносин між країнами й розрядження напруги довкола Китаю. Водночас у нормалізації стосунків зацікавлений бізнес США, який усе ще страждає від наслідків пандемії, війни в Україні та інфляції. Крім того, на тлі наближення виборів у Сполучених Штатах Байден намагається поставити крапку на російсько-українській війні, адже підтримка України вважається його виборчим штабом однією з найсильніших сторін діючого президента, тому нормалізація відносин із Пекіном дала б на це додаткову можливість. Водночас для виборців позиція демократів, які пропонують діалог із Китаєм замість неминучої конфронтації, як пропонує Трамп, може бути більш прийнятною.

Яка користь для України

Протиборство одразу з кількома авторитарними режимами — це не те, чого хотів би президент Байден. Показово, що спостерігається діяльність Білого дому, спрамована на розірвання блоку авторитарних країн. США веде непублічні перемовини з наміром укласти, де-факто, нову угоду з Іраном про обмеження ядерної програми. Байден іде на це, наражаючись на критику всередині країни та за її межами. Це не лише дає можливість Тегерану позбутися санкцій і отримати наплив нафтодоларів — Америка позбавляється однієї з потенційних гарячих точок на Близькому Сході. На додачу, ринок нафти наповнюється новою сировиною, що заважатиме росії отримувати додаткове фінансвання війни.

Через те, що розмова тривала за зачиненими дверима, важко зрозуміти, що говорили про російсько-українську війну, але покращення відносин між США й Китаєм, напевно, не подобається путіну. Адже це означає, наприклад, що ймовірність передачі росії китайського озброєння суттєво падає. Війна через Тайвань, на яку кремль покладає стільки надій, схоже, теж відкладається. На зустрічі з Блінкеном Сі Цзіньпін говорив про вірність досягнутим на саміті в Балі домовленостям між США та Піднебесною, а це означає, що росії ще раз нагадали про неприпустимість ядерного шантажу.

Водночас немає сумнівів, що Пекін і надалі надаватиме підтримку рф, аби вона остатчно не занепала. От тільки ця допомога все більше набуватиме вигляд милості сюзерена до свого васала й означає подальшу втрату суверенітету ослабленої росії.

Ранішее ми писали, що Bank of China обмежив росіянам перекази валют до західних країн. Ми також розповідали про те, що за висновками британського видання The Telegraph, росія перетворилася на китайську колонію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.