Великий обмін полоненими, (не)звільнення Залужного та збій у Дії під час голосування у відборі на Євробачення: головне за тиждень

У понеділок несподівано з’явилася новина, про, нібито, звільнення з посади головнокомандуючого генерала Валерія Залужного. Пізніше виявилося, що інформація неправдива, але інтернет досі вирує. А ще Україна має оновлений законопроєкт про мобілізацію, у якому запроваджено чимало нововведень. Наприкінці тижня президент Володимир Зеленський несподівано прибув у Роботине, довкола якого тривають бої. Було також чимало хороших новин: у російському Енгельсі ліквідували командира екіпажу стратегічного бомбардувальника Ту-95, Рада Європи проголосувала за пакет довготермінової підтримки України, а додому повернулися 207 українських полонених.

Понеділок, 29 січня: пристрасті довкола відставки Залужного

У понеділок шоком для мільйонів українців стала інформація про, нібито, звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандуючого ЗСУ. Першим про це написав екснардеп Борислав Береза з посиланням на власні джерела. Пізніше про це написали одразу низка впливових видань, чинний нардеп Олексій Гончаренко, журналіст Роман Цимбалюк і блогер Юрій Романенко. Інформація була суперечлива і неперевірена, викликала шквал емоцій та гніву. Писали, ніби його місце займе командувач Сухопутних військ генерал Олександр Сирський чи командувачу ГУР МО Кирило Буданов, а Залужному запропонували іншу посаду. Пізніше на сайті Міноборони з’явилося повідомлення, що чутки не відповідають дійсності, те ж саме підтвердила радниця президента України Вікторія Страхова.

Подія мала величезний резонанс, оскільки давно ширяться чутки про політичну конкуренцію між президентом та Залужним. Провідні світові ЗМІ опублікували свої матеріали щодо цього питання. Натомість радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що реакція на чутки про звільнення головкома є «дивною», зрештою, мовляв, Залужний — частина вертикалі Зеленського. CNN повідомляло, що рішення принято й Залужного звільнять із посади до кінця тижня, але цього так і не сталося.

Вівторок, 30 січня: оновлений законопроєкт про мобілізацію

У вівторок Міноборони показало оновлений законопроєкт про мобілізацію. У ньому передбачено низку змін, як то визначення чіткого терміну служби, можливість звільнення з лав ЗСУ людей з інвалідністю та скасування строкової служби. Жорсткішим стане контроль: військовозобов’язані зобов’язані реєструвати електронний кабінет, а місцеві органи влади «забезпечують прибуття» призовників до ТЦК. А ще ухилянти матимуть проблеми, як то арешт банківських рахунків, обмеження на дію водійських прав. Про те, хто не буде підлягати призову ми писали ось тут.

Влада також вивчає можливість запровадження платного бронювання для працівників підприємств. За це мають платити роботодавці, а щодо вартості такої броні ще не визначилися. Натомість нардепи переконані, що буде справедливим, якщо і великі й малі підприємства платитимуть однакову суму. Новий проєкт закону розглянуть, ймовірно впродовж наступного тижня.

Середа, 31 січня: відбувся великий обмін полоненими

На цьому тижні відбувся один із найбільших обмінів полоненими за усю війну. Додому потрапили 207 українських військових, у тому числі захисники Маріуполя, «Азовсталі» та острова Зміїний. Президент України Володимир Зеленський опублікував зворушливі відео з прибуттям воїнів на рідну землю.

Як повідомляє ГУР, у новому обміні не було полонених, які були в списках у день падіння Іл-76. Наразі до України повернулося 3035 людей. За офіційними даними, російські окупанти досі утримують близько 1900 військових. У полоні все ще перебувають понад 900 азовців, заявив Денис «Редіс» Прокопенко.

Четвер, 1 лютого: Єврорада схвалила виділення 50 млрд євро Україні, підтримав навіть Орбан

На саміті Європейської ради всі 26 країн ЄС проголосували за виділення Україні пакета допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. Кошти надійдуть упродовж чотирьох років і ніхто не зможе кожного разу вимагати нових поступок, погрожуючи правом вето, на чому наполягав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Лідери європи на перемовинах за зачиненими дверима були налаштовані рішуче, тож зуміли знайти засоби, аби вплинути на позицію Будапешту.

Допомога ЄС критично важлива для України, особливо зважаючи на затримку американського пакету, який став заручником передвиборчої боротьби. Європейські політики не на жарт стурбовані перспективою приходу до влади експрезидента Дональда Трампа, який відомий своєю скептичністю щодо НАТО та виступає проти виділення коштів США Україні.

П'ятниця, 2 лютого: атака дронів на Кривий Ріг, польські фермери знову збираються перекривати кордони з Україною

У ніч на 2 лютого росія вдалася до чергового обстрілу українських територій. Усього було задіяно 25 ударних БПЛА, 11 з них вдалося збити. Основний удар прийшовся по Кривому Рогу. Через влучення в об’єкти інфраструктури, без електропостачання та води залишилася 2,5 тисячі домогосподарств. Мешканці міста відчували перебої з електроенергією, адже є перевантаження мереж. Через аварійні відключення на поверхню довгий час не могли вибратися 113 шахтарів, але зрештою, їх вдалося благополучно повернути. 

Польські фермери оголосили підготовку до блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, а також окремих доріг та автомагістралей у всіх регіонах країни. Страйк мають розпочати 9 лютого о 10:00 і триватиме він місяць. Своє рішення вони мотивують тим, що Брюссель знехтував їхніми інтересами, продовживши дозвіл на безмитну торгівлю для української сільгосппродукції. Про підготовку до аналогічної акції оголосили також фермери з Угорщини.

Взагалі то, фермерські протести ширяться всією Європою й уряди країн ЄС не можуть їх ігнорувати. Сільгоспвиробники стурбовані напливом дешевої продукції з України та держав Латинської Америки, яка витісняє європейську на ринку. Фермери жаліються на нечесну конкуренцію, зокрема у ЄС діють суворі норми ведення господарства, що значно здорожчує виробництво. Водночас середні наділи європейських аграріїв занадто дрібні, щоб, до прикладу, конкурувати з українськими агрохолдингами.

Субота, 3 лютого: у росії ліквідували пілота бомбардувальника Ту-95, Дія «лягла» під час відбору до Євробачення-2024

У російському місті Енгельс застрелили командира екіпажу стратегічного бомбардувальника Ту-95 майора Стєґачьова Олега Сергійовича. Росіяни не знайшли виконавців. Українське ГУР повідомляє, що він був причетним до завдання ракетних ударів Україні та вбивстві наших людей, зокрема цивільних.

Стєґачьов був не першим окупантом, якого вбили за загадкових обставин. Очолює рейтинг одіозний пропагандист, зрадник України та колишній нардеп Іллі Кива. 6 грудня 2023 року його труп із кульовими пораненнями знайшли в Підмосков’ї. А в липні 2023-го в Краснодарі під час пробіжки ліквідували заступника начальника міського відділу з мобілізаційної роботи Станіслава Ржицького. Колись він був капітаном підводного човна. А ще у квітні 2023-го за допомогою бомби, заховані в статуетці, пішов у пекло пропагандист Владлєн Татарський.

У суботу, 3 лютого, стався масштабний збій у застосунку «Дія», не можна було відкрити навіть першу сторінку. Причиною стала нечувана активність охочих проголосувати за учасників національного відбору Євробачення-2024. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що зазвичай під час подібних заходів надходить 800 запитів на секунду, але цього разу йшлося про в десятки разів більші цифри — 15 000 запитів. Іншої способи проголосувати за учасників організатори не передбачили, тому для конкурсу збій став особливо небезпечним.

У Мінцифрі продовжили час електронного голосування в Дії, щоб усі могли віддати підтримку улюбленому учаснику, але «ознаки життя» застосунок почав подавати аж після опівночі. Багато людей так і не змогли проголосувати. У мережі на збій відреагували бурхливим невдоволенням — під постом про інцидент на Телеграм-каналі Дії зафіксували понад тисячу коментарів. А ще українці традиційно відреагували навалою мемів.

Неділя, 4 лютого: Бельгія пропонує механізм використання російських активів, Зеленський приїхав у Роботине

Бельгія запропонувала країнам G7 механізм використання заморожених активів рф. Їх пропонують використовувати під заставу, щоб зобов’язати росію погасити борг за випущеними Україною зобов’язаннями. Після відмови кремля, у Заходу будуть законні підстави вилучати російські заморожені активи.

Практично від початку повномасштабної війни тривають дискусії щодо того, як можна використати майно та гроші рф на підтримку України, не створюючи тим самим загрозу для західної банківської системи. Заморожені російські активи складають приблизно 280 мільярдів євро. У США наблизилися до ухвалення закону, який допоможе передати їх Україні, але здебільшого вони розміщені у європейських банках. Київ повідомляв, що партнери наблизилися до визначення механізму конфіскації заморожених активів держави-терориста.

У неділю президент України Володимир Зеленський відвідав Роботине в Запорізькій області — одну з найгарячіших ділянок фронту. Він побував на місці розташування 65-ї окремої механізованої бригади. Зеленський провів нараду з військовими та представниками правоохоронних органів щодо безпекової ситуації на Авдіївській ділянці фронту. Після Роботине президент відвідав штаб повітряного командування «Схід» Збройних сил України в Дніпропетровській області, де вручив пілотам державні нагороди. Зеленський також отримав інформацію щодо оборони регіону від атак ворожих безпілотників.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.