В українському законодавстві немає поняття "колективний позов" у класичному сенсі, проте мешканці багатоквартирного будинку можуть ефективно захищати свої права через позов від імені ОСББ/Управителя, або об'єднання позовів
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг, згідно з вказаним Законом може бути - індивідуальний або колективний. Про це Інформатору розповіла Анна Даніель, адвокатка, керуюча Адвокатським бюро "Анни Даніель", кандидатка юридичних наук.
Індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач – юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
В українському законодавстві немає поняття "колективний позов" у класичному сенсі. Проте, мешканці багатоквартирного будинку можуть ефективно захищати свої права через:
Але, зважаючи на ч. 5 ст. 25 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі несвоєчасного перерахування на відповідні рахунки коштів за встановлені законодавством дотації, компенсації (субсидії) на оплату житла і комунальних послуг підприємства, організації, що надають житлово-комунальні послуги, можуть звертатися з позовом до суду про безспірне стягнення коштів з платників, які мають сплачувати зазначені дотації, компенсації (субсидії).
"Якщо аналізувати судову практику, де ОСББ є позивачем, то найчастіше позовні вимоги стосуються конкретних власників про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку і суди часто задовольняють вимоги ОСББ. Наприклад, як у цьому рішенні суду всупереч вимогам Закону та Статуту ОСББ «Харківський маєток» відповідач не здійснює сплату внесків і платежів співвласника багатоквартирного будинку, визначених рішенням Загальних зборів ОСББ «Харківський маєток», що призвело до того, що утворилась заборгованість у загальному розмірі 49 298 гривень. Або в цьому рішенні ОСББ «Дніпродорога 129» звернулися до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідачки на їх користь заборгованість по сплаті внесків співвласника ОСББ в загальній сумі 13 966 гривень, із яких 10 983 гривень сума заборгованості витрат; 329 гривень 3% відсотків річних за прострочення сплати грошових внесків, 2 652 гривень боргу внесків внаслідок інфляційних процесів, яка утворилася в період з 1 серпня 2021 року по 31 серпня 2024 року", - вказала Даніель.
Раніше ми писали, що 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (№4434-IX від 14.05.2025 року), який відновив перебіг строків позовної давності і є однією із найважливіших змін у цивільному праві, що безпосередньо стосується комунальних боргів. Він скасував паузу, яка діяла з початку карантину та повномасштабної війни (24 лютого 2022 року). Як вказувала Даніель, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк. Для стягнення комунальних боргів діє загальний строк позовної давності – 3 роки – з моменту, коли борг мав бути сплачений (наприклад, з дати виставлення рахунку). Спеціальний строк. Для вимог про стягнення штрафів, пені та неустойки застосовується скорочений строк – один рік. Відновлення відліку.
З 4 вересня 2025 року відлік строку позовної давності продовжується з тієї дати, на якій він був заморожений. Наприклад, якщо до 24.02.2022 року пройшов 1 рік і 6 місяців, то після 04.09.2025 року постачальнику залишається ще 1 рік і 6 місяців для звернення до суду. Чи може суд списати борги через війну?
Ні, автоматичного списання комунальних боргів через сам факт війни не існує. Позовна давність – не прощення боргів. Позовна давність – це право боржника заявити суду про те, що кредитор пропустив строк звернення за захистом. Суд не застосовує її самостійно. Якщо боржник (споживач) не подасть відповідної заяви, суд стягне борг, навіть якщо він виник 10 років тому.
Законодавство справді містить заборони на стягнення боргів за комунальні послуги, що виникли після 24.02.2022 року, для мешканців тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій (за умови документального підтвердження відсутності).
"Таким чином, суд може відмовити у стягненні частини комунального боргу (зазвичай, тієї, що виникла понад 3 роки тому) лише за заявою боржника про застосування позовної давності. Суди не мають права "списувати" борги просто через скрутне матеріальне становище, пов'язане з війною. Винятком є випадки, коли борг виник у період, коли послуги не надавалися або майно перебувало на ТОТ/у зоні бойових дій", - казала Даніель.
Рекомендації боржникам