Телеведучій Євген Синельников: Цей крафтовий продукт боялася навіть радянська влада
Під час зйомок тревел-шоу Євген відкрив нові традиції, продукти та ідеї – від цукерок із різних видів сирів до джему, натхненного серіалом Володар перстнів
Вже з 3 листопада, щовечора о 21:00 у будні телеканал К1 запрошує глядачів у новий сезон тревел-проєкту «Крафтові мандри». Разом із телеведучим та режисером-постановником програми Євгеном Синельниковим вирушайте у подорож Україною, щоб відкрити для себе унікальні історії майстрів, які власноруч створюють неповторні речі, смаки і традиції. Цього разу команда побуває у Києві, Львові, Дніпрі, на Рівненщині та у Кривому Розі, а також представить тематичні випуски «Смачний крафт» і «Ароматний крафт».
Під час зйомок Євген Синельников відкриватиме глядачам нові традиції, продукти та ідеї – від цукерок із різних видів сирів до джему, натхненного серіалом «Володар перстнів», від пекельно гострих українських соусів до найкращого сидру, який здатен конкурувати з європейським.
Шукали щось особливе та не схоже на попереднє
- Євген, що змінилось у «Крафтових мандрах» у нових випусках? Чим вони відрізняються від попередніх?
- Ми вже показали чимало цікавих історій, тому цього разу шукали щось особливе та не схоже на попереднє, наприклад, як ось ароматичні палички або цілі будиночки на колесах. Головна відмінність з попередніми сезонами полягає у нових майстрах і виробництвах, яких ще не було в проєкті. Адже ми впевнені, ще є багато цікавого, про що можна розповісти українському глядачеві.
- Яка історія або герой найбільше вразили цього разу?
- Дуже запам’ятався Семен, засновник компанії «Духмян». Він виробляє ароматичні палички. У нього зовсім інший підхід. Спершу він придумав, що хоче робити, а вже потім знайшов способи це реалізувати. Завдяки йому у нас з’явились аромапалички із запахом нашого Криму, наших Карпат. Ну це ж прекрасно!
- А щось з нових випусків змусило вас переглянути своє ставлення до українських традицій?
- У Дніпрі живе Олег Соловйов, який робить цукерки із різних видів сирів. Ціна на них дійсно не дешева, але він не женеться за масовістю, а робить справжній делікатес. Сам розробляє поєднання смаків і форми цукерок, щоб кожна була ідеальною. Це доводить, що українські традиції можна переосмислити і зробити їх сучасними та вишуканими.
- Чи є продукт чи традиція, яку ви відкрили для себе вперше?
- Мабуть, це “Смакус”. Це історія Катерини з Дніпра. Вона створює джеми та різні смаколики під брендом «Смакус». Але фішка не лише в цьому — вона робить справжні гастрономічні портрети. Її смаки мають свою історію, настрій і навіть характер. Наприклад, вона створила серію, натхненну «Володарем перснів», і коли куштуєш ці джеми, відчуваєш той самий «смак Саурона».
Катерина все вигадує сама, експериментує, записує рецепти, шукає нові поєднання. В цьому і відображається сучасна Україна: творча, смілива й невтомна у своїх пошуках.
- Який продукт чи напій у нових «Крафтових мандрах» виявився настільки незвичним, що ви б не ризикнули спробувати вдруге?
- Ми ніколи не розповідаємо про те, що нам не сподобалося чи було несмачним. Навпаки, завжди показуємо те, що справді вражає. Наприклад, нещодавно відкрили для себе напій «Рута». Мені він дуже подобається.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, команда сіла й вирішила створити унікальний український смак. У світі є різні трав’яні настоянки, як-от бехерівка, але в Україні подібного не було. І вони просто взяли й розробили власний бітер.
Спочатку зробили його для себе, щоб довести, що в Україні теж можуть створювати щось подібне, а згодом напій почав отримувати всі можливі перемоги — українські, європейські, світові.
Через глобальне потепління Україна стане столицею виноробів
- Що з побаченого/скуштованого змусило вас відчути, що Україна — це країна майбутнього гастротуризму?
- Ми знімали у Богуславі виробництво вина DiME DiVine і дізналися справді неочікувану інформацію. Через глобальне потепління виноградники у Франції та Італії поступово висихають. Там стає менше вологи і від того гірші умови для вирощування винограду. Натомість українська земля, особливо Чернігівщина та Київщина, стає ідеальною для цього. Тож, я тепер жартую, що Україна стане столицею всіх виноробів.
У Богуславі команда DiME DiVine називає себе «лабораторією вина». Вони не просто вирощують виноград, а постійно експериментують із сортами, витримкою, поєднаннями і все ретельно записують. Уже понад 15 років шукають ідеальні формули, і ці пошуки дають результат. Їхнє вино вже отримало кілька світових нагород, зокрема гран-прі на міжнародному конкурсі. Це доводить, що природа і талант працюють на наш бік і що українське вино має великі перспективи.
- Як крафтові майстри переживають сучасні виклики — економічні, воєнні, соціальні?
- Тут варто згадати «Швейну роту» у Дніпрі. Це волонтерський рух, який об’єднав величезну кількість швачок по всьому світу. Вони шиють спеціальний одяг для поранених та військових. Наприклад, якщо людина потрапляє в лікарню з переломом і має гіпс на руці, звичайна сорочка або футболка стають зовсім незручними. «Швейна рота» шиє адаптивний одяг, який враховує такі нюанси.
Це не бізнес, а волонтерська ініціатива. Дівчата по всьому світу допомагають: хтось купує тканину, хтось отримує викрійки, хтось шиє і відправляє готові речі. І все це вони безкоштовно передають нашому війську. Завдяки таким людям Україна стає по-справжньому сильною і крутою.
- Чи траплялися ситуації, коли місцеві майстри відмовлялися відкривати секрети свого виробництва? Як ви виходили з цього?
- У всіх майстрів є свої секрети. Деякі охоче діляться ними, пропонують колаборації, відповідають на будь-які запитання, але ми знімаємо про продукт і про людину, яка його створює, про те, чому вона це робить, а не про всі тонкощі рецепту чи технології.
У Рівному є майстер Роман, який створює пікантні соуси та унікальні меблі зі старовинної деревини. Фішка в тому, що це старе дерево, у ньому ще може жити купа живності, і саме воно робить кожен виріб неповторним. Як Роман обробляє деревину, щоб зберегти її історію і водночас зробити функціональною, — це його маленький секрет. Ми не заглиблюємося у технічні деталі, нас більше захоплює сама історія, творчий процес і той унікальний шлях, який проходить майстер, щоб створити свій витвір.
- У яких крафтових історіях відчувається дух опору та незламності, а не лише ремесло й смак?
- Всі ми переживаємо цю несправедливу війну — хтось ближче до фронту, хтось далі, хтось живе і працює у Львові, а хтось у Дніпрі. Але відчуття України всередині змінилося у всіх. Тому мені здається, що рух опору зараз є у кожного. Усі навіть змінили назви своїх продуктів, наприклад соуси з назвами «Чорнобаївка». У всіх з’явилося відчуття опору і власної участі у ньому.
Навіть крафтовий хліб купую у хатинці пекаря в Бучі
- Якби треба було скласти власний «крафтовий кошик України» з кількох речей, що він туди поклав би після цих мандрів?
- Якщо хочете скласти власний крафтовий кошик, дочекайтеся Різдва від УкрЮтюбПроєкту. Це вже третій рік як ми робимо наші подарункові кошики. Вони бувають трьох різних розмірів і можуть бути гастрономічними або подарунковими. Насправді таких кошиків можна скласти безліч. Я вже давно користуюся крафтом і майже виключно обираю його. Навіть крафтовий хліб купую у хатинці пекаря в Бучі. Тому зробити просто один кошик — це вже справжнє мистецтво.
- Якби довелося вибрати тільки один крафтовий продукт, який символізує Україну сьогодні — що б це було?
- Це 100% була б бартка (гостра вузьконоса сокира з маленьким обухом, - ред.). Ми знімали їх виробництво у Косові. Чому саме бартка? Тому що це виключно український символ із сильним військовим відтінком. Навіть радянська влада боялася барток і змушувала всіх робити лише сувенірні варіанти. А зараз ми в такому стані, що можемо робити справжню бартку без компромісів і для себе.
- Яке місце стало для вас відкриттям саме восени? Куди б ви порадили українцям поїхати саме зараз і чому?
- Немає одного конкретного місця, яке варто відвідати. Поїдьте восени на Бакоту, там неймовірно красиво. Поїдьте в Карпати, де тумани та різнокольорові гори справді захоплюють. Або вирушайте до Одеси, адже осіннє море має зовсім інший запах. Мандруйте та відкривайте для себе нові краєвиди і незвичні місця.
- Чи є у вас особистий «крафтовий guilty pleasure» після цих зйомок?
- Наші знайомі «Любі Речі» — це кіношники, які раніше працювали в Ірпіні. Зараз вони відкрили власний шоурум на Андріївському узвозі. З перших зйомок мені сподобався у них кактус із каміння. Я завжди любив оригінальні прикраси, як, наприклад, рибки з косівської кераміки. Цей кактус був важкий і не дешевий, але я так хотів його мати, що тепер він у мене все-таки є.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Дашу Астаф'єву незлюбили сім'ї її чоловіків: І це особиста драма
- Я не хочу жити, а лікар почув навпаки: Катерина Павленко втомилася терпіти біль
- Марію Бурмаку розірвав шакалячий експрес – а вона ж хотіла як краще
- Єфросиніна почула, що команда Полякової говорить про її дупу - прикро, хоч плач
- Може, я в якихось чорних списках: Ксенія Вертинська поскаржилася на ситуацію в українському кіно
