ТОПТЕМИ:

11:03

Я не хочу жити, а лікар почув навпаки: Катерина Павленко втомилася терпіти біль

Співачка розповіла про роман в лікарні, песимістичні думки та нову особисту техніку співу

Колишня солістка гурту Go_A, котрий посів п’яте місце на Євробаченні, Катерина Павленко, яка зараз виступає зі сольним проєктом Monokate, вперше розповіла про те, як двічі ледве не померла. Після цього їй довелося вигадати власну техніку співу. І це не єдиний наслідок тої хвороби. Цими подробицями співачка поділилася в інтерв’ю Славі Дьоміну.

Пішов процес неповернення

В лікарні я сподобалася одразу двом хлопцям.

Вперше Катерина відчула проблеми, коли ще вчилася у школі. Причому хворобу розгледіли не одразу, відповідно лікували не від того. І саме через це вона вперше ледь не віддала богові душу. І саме тоді, прямо у лікарні намалювався трикутник кохання. Одразу два хлопця почали до неї залицятися. А коли дівчина вирішила врегулювати ситуацію їй стало зле. Хлопці тоді були впевнені, що саме через їхню настирливість це трапилося. Але співачка вважає. що просто емоційний стан наклався на хворобу і критичний стан був лише питанням часу.

“Я лежала в лікарні і сподобалась одразу двом хлопцям. Мені тоді було 15 років. І вони почали конкурувати між собою. А я переживаю за всіх і мені всіх шкода. Хоча я не скажу, що вони мені подобались. І потім в якийсь момент я просто забігла в палату і кажу: "Як мене це все дістало? І, що мені робити?” А це ж лікарня - закритий простір. Ти нікуди не дінешся від цього. І в цей момент я просто відчула щось всередині і після цього потрапила у реанімацію.

Виявилося, що у мене лопнула судина і почалась внутрішня кровотеча. Але одразу це було зрозуміло, що відбувається, а потім це з’ясували, що на нервовому грунті. А перед цим був передноворічний момент. Я робила концерт із тих, хто там лежав. Ми там танці вчили. Я дуже багато рухалась, стрибала, щось співала, грала на піаніно. Мабуть одне на інше наклалося. Але пацани подумали, що це через них”, - згадує Катерина.

Насправді проблеми були настільки серйозні, що дівчина готова була припинити боротьбу за своє життя, настільки було боляче, а організм виснажений.

“Пам'ятаю, повезли мене до реанімації. Потім була ця операція і, її, я пам'ятаю - мені ставало все гірше і гірше. Не могли зупинити кровотечу. І я в якийсь момент думала: "Мені й так погано було вже, прям дуже сильно". І в якийсь момент уже мені було настільки зле, що просто хотілося, щоб це закінчилося. Я не могла дихати, тому мені постійно щось кололи і постійно було боляче. Якісь там трубки мені в мене засовували. Процедури були досить неприємні. І в якийсь момент в мене знову починається приступ. Приходить лікар, а я вже майже говорити не можу. Пам'ятаю, що сказала йому: "Я не хочу жити". А він почув навпаки і забрав мені на операцію. Це було через проблеми з легенями.

Просто перший раз мені операцію зробили неправильно і пішов процес неповернення. Так от і я рік там щось лікувалась, потім мене просто списали додому. Ну я попросила маму, щоб мене забрали, бо мені не було дуже погано в лікарні. Але мене ніхто не відвідував - тільки пацани. Мені було погано і я не могла нікого бачити. Просто стало погано від самоусвідомлення того, що зі мною це відбувається. А у них любов”, - ділиться Павленко.

Мене лікували, щоб я могла витримати операцію

Вдруге проблема повернулася в той період, коли Катерина вже переїхала до Києва. Ситуація знов була критична. Додатково проблема полягала ще і у тому, що дівчина відчувала себе вкрай самотньою. Але на відміну від першого разу було бажання боротися і вижити.

“А другий раз я вже в Київ потрапила і там я пам'ятаю, що мені не могли робити операцію. Пів року я лежала в хірургії, мене лікували, щоб я могла хоч операцію витримати, бо стан був дуже поганий. Важила, мабуть, 43 кг. Мене просто, витягували перед тим, як дати наркоз. І я себе почала почувати прям набагато краще. Почали давати якісь дорогі ліки.

А ще пам'ятаю, що ми стояли і такий сніг був. У мене була подруга однопалатниця і у неї були прям дуже сильні емоції. "Я не можу померти, бо моя мама цього не витримає”, - казала вона. А я стою і повне відчуття, що у мене взагалі нікого нема. І я така: "А я просто хочу вижити". Піднімаю голову, сніг такий красивий. Я така: "Боже, яке красиве життя". Потім наступного дня я прокинулась, мене повезли на операцію, потім я прокинулась вночі і відчула, що щось змінилося і що мені набагато краще. І якась така жага до життя повернулась дуже сильна”, - ділиться співачка.

Звісна річ, що проблеми з легенями вплинули на співачку. Але дивно. що вона взагалі після двох важких операцій взагалі може професійно співати.

“Співати можу абсолютно без проблем. Просто довелось навчитися наново, бо трошки в інший спосіб тепер це роблю. Зазвичай, коли люди співають, то вони вдихають і поступово випускають повітря. Є спеціальні техніки, особливо фальцетні. А в мене так - набираю, затримую і тримаю поки можу. А тримати я можу дуже довго. А потім в кінці просто дуже різко спускаю його”, - пояснює вона.

Хоча не все так райдужно в її житті. Співачці важко підійматися в гору і під час прогулянок з друзями, якщо маршрут починає повзти вгору, Катерина просить піти іншою дорогою, аби не в гору.

“Раніше мені було важко піднятися вище третього поверха. Не вистачало просто повітря. Або коли вгору йдеш. Я намагалась уникати маршрутів, коли мені треба вгору підійматися. Але я натренувала дихання, у мене були спеціальне тренування - синхронізую крок із диханням. І я не відчуваю цього дискомфорту. Я навіть на свій день народження декілька років тому на гору піднялась.

Коли вдихаю на повну, відчуваю дискомфорт, не вистачає повітря і дуже швидко задихаюся. Коли з друзями кудись ідеш, особливо коли це незнайомі показую може ми підемо іншою дорогою або повільніше, або ми йдемо і мені починають задавати питання якесь, а я якщо просто йду мовчу, то я там піймала ритм і мені нормально”, - каже співачка.

Зараз читають на Інформаторі

19:03

Суд обрав запобіжний захід ексмеру Одеси Труханову: йому висунуто серйозне у справі про погану погоду