ПриватБанк звинуватив клієнтку в тому, що її неповнолітня дочка «купувала на TEMU» і вкрала 113 309 гривень — що вирішив суд
ПриватБанком було проведено службову перевірку
Жінка втратила з кредитного рахунку кошти у сумі 113 309 гривень. ПриватБанк відмовляє у відновленні коштів, бо до списання причетна її неповнолітня донька. Про це йдеться у рішенні Дарницького районного суду м. Києва, опублікованому 15 січня 2026 року.
11.12.2025 року жінка звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та просила стягнути на її користь безпідставно списані 27.07.2025 року особисті кошти з карткового рахунку у сумі 5 тисяч гривень; зобов'язати акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на особистому рахунку до стану у якому рахунок перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 27.07.2025 року зі списання суми 113 309 гривень та здійснити перерахунок заборгованості, що утворилась внаслідок проведення спірних транзакцій із списанням штрафних санкцій.
09.01.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано відклик на позов, зазначено про те, що жінка є користувачем системи дистанційного обслуговування Приват-24. Банком було проведено службову перевірку за результатами якої встановлено, що саме її дії сприяли вчиненню спірних транзакцій, а також встановлено відсутність втручань в платіжний застосунок Приват-24 клієнта. З архіву записів телефонних розмов за період з 27.07.2025 року по 30.07.2025 року зафіксовано, що дзвінок від неї з повідомленням про шахрайські операції надійшов 28.07.2025 року, під час розмови з оператором на номер 3700 обмовилась про те, що з її картки здійснювала платежі дочка, «купувала на TEMU», тобто неповнолітня дитина мала доступ до Приват-24 і оплачувала товари на сторонніх сайтах. В результаті дослідження даних, отриманих у програмному комплексі PANLike переказ коштів з картки підтверджено через протокол 3D Secure. Відсутність повного контролю та надання можливості користуватись додатком Приват-24 дитині призвело до компрометації пароля входу до Приват-24 та до втрати контролю над захищеними даними клієнта.
Розгляд справи
Згідно з випискою по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 31.07.2025 власника рахунку в межах кредитного ліміту 115 тисяч гривень 27.07.2025 року здійснено витрати на загальну суму 113 309 гривень. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2025 року міститься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 27.07.2025 року невстановлена особа таємно викрала грошові кошти в сумі 113 309 гривень, які було списано з карткового рахунку. 12.08.2025 року відділенням АТ КБ «ПриватБанк» прийнято звернення клієнтки про те, що по картці «Універсальна» без її відома було здійснено транзакції щодо переказу коштів невідомій особі, паролі підтвердження не надходили, повідомила про те, що не одержувала кредит. 25.08.2025 року та 19.11.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» було надано відповідь на звернення громадянки. 17.10.2025 року представником НБУ у відповідь на її звернення повідомлено про те, що 27.07.2025 року у системі «Приват-24» під авторизацією подано заявку на збільшення кредитного ліміту, яку схвалено та збільшено кредитний ліміт, переказ коштів було здійснено через «Приват-24» шляхом ручного введення номера, платежі було проведено на сторонньому інтернет-еквайрингу, оскільки платежі на даному сайті проводились і раніше то додаткового підтвердження і звернення банку не було. ПриватБанк, заперечуючи проти позову, посилається на припущення про надання нею доступу до застосунку «Приват-24» дитині. Водночас згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом досліджено аудіозапис телефонної розмови між співробітником АТ КБ «ПриватБанк» та клієнткою від 28.07.2025 року, з якого встановлено, що вона повідомила про виявлення збільшення кредитного ліміту без її волевиявлення та списання особистих коштів у сумі 5 тисяч гривень. Зазначила, що їй не відомий отримувач коштів, а особа, вказана у реквізитах, їй незнайома. Жодних тверджень щодо здійснення транзакцій дитиною не висловлювала. Навпаки, співробітником банку було рекомендовано блокування карток та звернення до правоохоронних органів.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть безпідставно списані 27.07.2025 року особисті кошти з карткового рахунку у сумі 5 тисяч гривень. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов'язали відновити залишок коштів на особистому рахунку до стану, у якому рахунок перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 27.07.2025 року із списання суми 113 309 гривень та здійснити перерахунок заборгованості, що утворилась внаслідок проведення спірних транзакцій із списання штрафних санкцій.
"Відповідачем не спростовано інформацію НБУ щодо здійснення платежів на сторонньому інтернет-еквайрингу, не надано доказів належного аналізу підозрілих та ризикових операцій, не встановлено особу одержувача коштів та не доведено правомірність списання. Відповідно до витягу з ЄРДР 30.07.2025 року внесено інформацію обставини кримінального правопорушення на підставі звернення позивача. Зарахування коштів в сумі 5 тисяч гривень у межах кредитного ліміту позивача на користь іншої особи підтверджується випискою по картковому рахунку позивача. Звернення позивача на лінію підтримки клієнтів зафіксовано банком та підтверджується доказами запису розмови банку з клієнтом від 28.07.2025 року. У відповідь на звернення позивача НБУ повідомлено про те, що платежі було проведено на сторонньому інтернет-еквайрингу. Відповідачем не надано докази щодо спростування відповіді НБУ, не здійснено аналіз підозрілих та ризикових для клієнта операцій відповідно до норм чинного законодавства, адже від позивача 28.07.2025 року надійшло повідомлення, про те, що їй стало відомо про збільшення кредитного ліміту та перекази коштів, які суперечили волі позивача. Відповідач є суб'єктом первинного фінансового моніторингу. До справи не надано повної інформації про одержувача коштів, яка є банківською таємницею та підлягала встановленню шляхом проведенню належної перевірки транзакцій по картковому рахунку позивача. Походження коштів, які одержано особою 27.07.2025 року підлягає належній перевірці. Кошти в сумі 5 тисяч гривень та в межах кредитного ліміту за транзакціями від 27.07.2025 року, які заперечує позивач підлягають витребуванню у особи, оскільки позивач не має доступу до банківської таємниці та не володіє повним обсягом інформації про одержувача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
