Що означає кругова оборона українських міст - експерт пояснив логіку фортифікацій і чому це не привід для паніки

За словами Олександра Коваленка, оборонні лінії є елементом довгострокової стратегії захисту, а не ознакою зростання безпосередньої загрози

Кругова оборона
Повідомлення про посилення оборонних ліній в обласних центрах викликали занепокоєння, однак експерти закликають не панікувати

В українському інформаційному просторі останнім часом з'явилися повідомлення про посилення оборонних робіт навколо низки обласних центрів. Зокрема, йдеться про формування елементів кругової оборони в Одесі. Також йшлося про посилення оборони у північних регіонах - Волинській і Рівненській областях.

Такі новини викликали занепокоєння серед частини населення. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко вважає, що подібні заходи не свідчать про різке зростання загрози, а є частиною системної підготовки оборони.

"Дії на випередження" як базова логіка

Експерт наголошує, що Україна вже кілька років живе в умовах повномасштабної війни, а отже, ключовим принципом оборонного планування є не реакція, а випередження можливих загроз. За його словами, будівництво оборонних ліній триває не перший рік, однак нинішній етап відрізняється масштабом і адаптацією до нових умов війни. Якщо раніше акцент робився на класичних укріпленнях, то зараз дедалі більше уваги приділяється протидії мобільним групам противника та техніці.

Йдеться про протитанкові рови, інженерні загородження, колючий дріт, єгозу, натягнуті загороджувальні сітки та бетонні конструкції типу зубів дракона. Усе це формує багаторівневу систему перешкод для можливого просування ворога.

Чи є реальна загроза окремим регіонам

Коваленко зазначає, що ймовірність масштабних десантних операцій або прориву з окремих напрямків наразі залишається низькою. Зокрема, ризик вторгнення з боку Придністров'я в напрямку Одещини він оцінює як мінімальний. Так само малоймовірними є сценарії висадки морського десанту.

Водночас експерт підкреслює, що навіть низький рівень загрози не є підставою для відмови від інженерного укріплення кордонів і прифронтових зон. Аналогічна логіка стосується й північних регіонів, які межують із Білоруссю. За словами Коваленка, наразі там немає достатніх сил противника для повторення масштабного наступу зразка 2022 року, однак ситуація може змінюватися залежно від рішень Росії.

Чому оборону будують навіть без безпосередньої загрози

Експерт пояснює, що формування ударного угруповання може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців, тоді як будівництво повноцінних оборонних ліній - значно довший процес. Саме тому, на його думку, Україна має діяти заздалегідь, щоб у разі загострення мати вже підготовлену систему захисту.

"Знову ж таки, дії на випередження відіграють основну роль у підготовці та проведенні успішної оборони. У тому числі з мінімізацією ризиків настання ворога в заздалегідь укріпленому напрямку", - наголосив він.

Він також додав, що сучасна оборона включає не лише будівництво укріплень, а й захист логістичних маршрутів, доріг і транспортної інфраструктури.

В регіонах посилюють кругову оборону
В регіонах посилюють кругову оборону. Фото: Командування об'єднаних сил

Оборона як довгостроковий процес

Окрему увагу експерт звертає на те, що фортифікаційні споруди потребують постійного догляду. Погодні умови, сезонні зміни та час суттєво впливають на їхній стан.

Протитанкові рови можуть руйнуватися від води, загородження - втрачати ефективність, а бетонні конструкції - просідати. Тому оборонні лінії необхідно регулярно оновлювати та адаптувати:

"Будь-яка лінія оборони, будь-яка фортифікаційна споруда не зводиться за принципом "збудував і забув", а потребує постійного обслуговування".

За словами Коваленка, саме цей процес часто й створює враження активізації оборонних робіт, хоча насправді йдеться про планове обслуговування вже збудованих систем.

Оборона міст як нова реальність

На думку експерта, українське суспільство має поступово сприйняти наявність фортифікацій як постійний елемент безпеки, особливо в регіонах поблизу державного кордону або лінії бойових дій. Він підкреслює, що тривогу має викликати не наявність укріплень, а їхня відсутність у потенційно небезпечних зонах. Фактично, як зазначає Коваленко, система оборони міст - це не тимчасовий захід, а довгострокова частина нової реальності, в якій Україна змушена існувати в умовах загрози з боку Росії. 

Нагадаємо, що Сили територіальної оборони "Південь" ЗСУ наприкінці травня розгорнули масштабну підготовку Одеси до кругової оборони. Спорудження багатокілометрових протитанкових ровів і бліндажів навколо міста вже на фінальній стадії, також триває встановлення колючого дроту та "зубів дракона". Ці роботи мають максимально посилити захист усього регіону та знизити ризики у разі нападу окупантів з моря чи суші.

Також ми писали, що в Одесі створюють настільки масштабну систему фортифікацій, що вона задією майже все: від протитанкових ровів до мінно-вибухових загороджень. І активно залучають добровольців у межах національного спротиву. За словами керівника ТРО Південь Дениса Носікова, тисячі мешканців уже проходять підготовку на полігонах.

Читайте нас у Facebook

Image
Оперативні новини: Україна, світ, війна. Підпишись 👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити