ПриватБанк "повісив" кредит у 41 587 гривень на картку, яку клієнтка ніколи не отримувала — що вирішив суд
Жінка вказує, що ПриватБанком незрозумілим чином було встановлено кредитний ліміт на неактивну кредитну картку
ПриватБанк вимагає жінку закрити кредитну заборгованість у розмірі 41 587 гривень. Вона відмовляється, адже кредитною картою ніколи не користувалась, а на момент зняття коштів картка була неактивна з нульовим балансом на рахунку. Про це йдеться у рішенні Центрально-Міського районного суду Кривого Рогу Дніпропетровської області, опублікованому 29 грудня 2025 року.
29 грудня 2016 року невідомими особами було здійснено ряд шахрайських операцій з двома банківськими картами АТ КБ «ПриватБанк», та незаконно, без згоди жінки, шахрайським способом знято кошти в сумі 5 973 гривень. На обох картках був нульовий баланс. Кредитну картку зазначає, що не отримувала. Її було відкрито разом з пенсійною карткою, без її згоди та без встановлення кредитного ліміту. 03.01.2017 року вона звернулась до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про вчинення незаконних операцій з використанням карток, емітентом яких є АТ КБ «ПриватБанк». Їй повідомили, що з картками проводились шахрайські операції. Одна з карток є кредитною, але вона цією карткою ніколи не користувалась на момент зняття коштів картка була неактивна з нульовим балансом на рахунку. Банком незрозумілим чином було встановлено кредитний ліміт на неактивну кредитну картку. Наразі банком проводиться регулярне нарахування відсотків, штрафів та пені за кредитом, який вона ніколи не оформлювала та кредитними коштами ніколи не користувалась. Банком не було належним чином проведено службову перевірку, не виявлено, хто саме здійснював шахрайські дії. Так, невідомими особами було змінено номер телефону, прив'язаний до її банківської картки, крім того, в результаті шахрайських дій частина заборгованості опинилась на рахунку картки, яка своєю чергою є дебетовою, карткою для виплат, на ній не може бути встановлено жодних кредитів або овердрафту. Інші картки були неактивні. При цьому, як вона вважає, банк використовує підписану нею анкету-заяву при отриманні картки для виплат для навмисного створення неіснуючих боргових зобов'язань, нарахування відсотків та вимагання коштів від неї. Враховуючи викладене, просить визнати договір по кредитній картці нікчемним; визнати заборгованість по картці недійсною.
У вересні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до жінки про стягнення заборгованості (справа № 216/5499/19). В обґрунтування позову зазначено, що вона звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 15.11.2013 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 3 700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вона свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не здійснила в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, передбачених договором, у зв'язку з чим у неї перед банком утворилась заборгованість, яка станом на 15.08.2019 становить 41 587 гривень. Зазначену суму заборгованості банк просив суд стягнути з неї.
Яким було рішення суду?
У задоволенні позовних вимог жінки до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів фінансових послуг - відмовили. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості - задовольнили повністю. З неї на користь фінустанови стягнуть заборгованість за договором №б/н від 15.11.2013 року у розмірі 6 797 гривень, яка складається з: 5 037 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1 759 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України, а також судовий збір у розмірі 314 гривень, а разом на загальну суму 7 111 гривень.
"На час здійснення спірних транзакцій у банку були відсутні будь-які заяви від клієнта про блокування карток та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта, а тому з боку банку не було вчинено жодних порушень. Відповідальність за здійснення 30.12.2016 року по 01.01.2017 року банківських операцій з переказу коштів та оплати послуг повністю покладається на позивача. Як випливає з обставин справи, спірні операції, здійснені з 30.12.2016 року по 01.01.2017 року, а позивачка звернулася до ПриватБанку лише 03.01.2017 року по факту шахрайських дій, які відбулися 30.12.2016 року по 01.01.2017 року. А до поліції взагалі позивачка вирішила звернутися аж через пів року після вчинення щодо неї, на її думку, шахрайських дій. Суд, здійснивши системний аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» належними та допустимими доказами підтверджено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування коштів з її карткового рахунку. При цьому, банком заперечувався факт того, що перекази були ініційовані не позивачем, а іншими невстановленими особами шляхом застосування шахрайських методів, тобто кошти списано унаслідок шахрайських дій невстановлених осіб. Крім того, кримінальне провадження за фактом викрадення коштів з її карткового рахунку було закрито у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та за її заявою про закриття кримінального провадження, а також відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на її ім'я, що є підставою для відмови у позові останньої", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
