ПриватБанк відмовився повертати 81 932 гривень, вкрадених шахраями з рахунків клієнтки — що вирішив суд

У ПриватБанку вказують, що спірні операції були здійснені з використанням авторизації клієнтки

ПриватБанк
Жінка втратила з рахунків 81 932 гривень, а ПриватБанк відмовляється повертати кошти

Шахраї викрали з рахунків жінки 81 932 гривень. ПриватБанк відмовляє їй у поверненні коштів, бо операції здійснені з використанням авторизації клієнтки. Про це йдеться у рішенні Збаразького районного суду Тернопільської області, опублікованому 1 січня 2026 року. 

22 лютого 2025 року з карткових рахунків жінки, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», невідомими особами було здійснено несанкціоновані платіжні операції, у результаті яких з її рахунків незаконно списано кошти на загальну суму 81 932 гривень. На момент вчинення спірних операцій на його рахунках знаходились власні та кредитні кошти. Жодних платіжних операцій не здійснювала, доступу до карткових рахунків, платіжних інструментів, логіну та паролю до мобільного додатку «Приват-24» третім особам не надавала, СМС-повідомлень про проведення спірних транзакцій не отримувала. Після виявлення незаконного списання коштів негайно звернулася до ПриватБанку з вимогою заблокувати рахунки та повернути списані кошти, а також повідомила правоохоронні органи, внаслідок чого за заявою розпочато досудове розслідування за ознаками шахрайства. Вона неодноразово зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» із письмовими заявами щодо повернення коштів, однак листами від 4 березня 2025 року та 27 березня 2025 року банк відмовив у задоволенні її вимог, посилаючись на те, що спірні операції були здійснені з використанням авторизації клієнта. Вважаючи дії банку такими, що порушують її права як споживача фінансових послуг, звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь кошти в розмірі 81 932 гривень.

На адресу суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відклик на позовну заяву, у якому вона заперечила проти задоволення позову. Спірні платіжні операції були здійснені з використанням належної клієнтської авторизації в мобільному додатку «Приват-24», а тому банк вважає їх такими, що відбулися з волі клієнта. Також доступ до облікового запису «Приват-24» було отримано внаслідок розголошення нею конфіденційної інформації клієнта під час переходу за фішинговими посиланнями, у зв'язку з чим сторонні особи отримали можливість ініціювати платіжні операції. Підтвердження входу та операцій здійснювалося з використанням SMS-повідомлень та інших засобів автентифікації. Після надходження її повідомлення на гарячу лінію банку про можливі шахрайські дії, АТ КБ «ПриватБанк» вжив заходів реагування, зокрема заблокував платіжні інструменти та змінив їх статус на «не обслуговувати», що свідчить про виконання вимог Закону України «Про платіжні послуги». Крім того, відповідно до положень чинного законодавства та умов договору відповідальність за збереження персональних даних, реквізитів платіжних інструментів та засобів доступу до системи клієнт-банкінгу покладається на клієнта, у зв'язку з чим підстав для повернення списаних коштів банк не вбачає та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Доступ сторонніх осіб до її облікового запису «Приват24» став можливим не через недоліки функціонування банківських сервісів, а внаслідок дій самої громадянки, пов'язаних із використанням сервісу авторизації поза офіційними каналами банку та фактичним розголошенням/використанням індивідуальної облікової інформації на сторонньому ресурсі, що створило умови для подальшого входу до облікового запису та ініціювання спірних переказів.

"Доступ сторонніх осіб до облікового запису «Приват24» позивача став можливим не через недоліки функціонування банківських сервісів, а внаслідок дій самого позивача, пов'язаних із використанням сервісу авторизації поза офіційними каналами банку та фактичним розголошенням/використанням індивідуальної облікової інформації на сторонньому ресурсі, що створило умови для подальшого входу до облікового запису та ініціювання спірних переказів. При цьому, після надходження повідомлення позивача банком було вжито заходів реагування відповідно до вимог законодавства. Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірні платіжні операції були здійснені внаслідок порушення позивачем вимог ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», а саме обов`язку щодо збереження індивідуальної облікової інформації та недопущення її розголошення третім особам, що призвело до отримання сторонніми особами доступу до облікового запису «Приват24» та ініціювання спірних платіжних операцій. При цьому, суд враховує, що після надходження повідомлення позивача на гарячу лінію банку відповідачем було вжито передбачених законодавством заходів реагування, зокрема здійснено блокування платіжних інструментів/рахунків, однак на момент такого звернення спірні платіжні операції вже були завершені, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати дії банку такими, що свідчать про неналежне виконання ним обов'язків щодо негайного припинення перерахування коштів. За таких обставин відсутні правові підстави для покладення відповідальності за наслідки здійснених операцій на АТ КБ «ПриватБанк», оскільки відповідачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями позивача та настанням спірних наслідків", - наголосив суд. 

Стежте за нами у Viber

Image
Оперативні новини та розбори: Україна, світ, війна. Підпишиться👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити