Кухар і ресторатор Євген Клопотенко вирішив змінити амплуа та трохи побути психологом
Існує приказка "Ми те, що ми їмо". Це не просто слова. Їжа, яку ми обираємо, може розповісти про нас багато, в тому числі і про особливості характеру. А все тому, що їжа – не лише біологічна потреба, а й одне з найважливіших джерел задоволення у житті. І кожна людина має свої улюблені смаки, до яких повертається з великим задоволенням.
Український кухар і ресторатор Євген Клопотенко вирішив змінити амплуа та трохи побути психологом. Спираючись на власні спостереження він розповів, як саме за харчовими вподобаннями визначити характер та темперамент людини. Все виявилось доволі просто та не вимагає специфічних знань. Головне – уважність та бажання. І ще хоч раз чи два поїсти з людиною, поспостерігати за нею, запам'ятати її емоції.
За словами Клопотенко, спостерігати за людьми він став ще тоді, коли виготовляв і продавав варення. Тоді він почав практикувати емпіричний метод дослідження. Він дав розуміння, що запропонувати, аби людина пішла з кількома покупками, а не з однією. А ще дозволив зробити певні висновки.
Якщо людина собі дозволяє скуштувати щось новеньке, то вона енергійна та відкрита, а якщо обирає певні варіанти, які знає давно і не готова до експериментів, то вона закрита та скута.
Якщо людина забороняє собі в їжі якісь речі, то і в житті вона має обмеження і заборони. Навіть сталі відповіді "я не люблю цю страву" говорять про скутість та нездатність на відчайдушні вчинки. Бо навіть якщо ти раз чи два скуштував ту, чи іншу страву не варто відмовлятись знову, бо наступна спроба може буде вдалою.
І саме здатність давати речам другий, третій чи десятий шанс говорить про те, чи готова людина досліджувати та бути відкритою до світу. Саме з такими людьми не буде ніколи сумно, бо вони дуже запальні та готові на відчайдушні вчинки.
Можна подивитись ще на те, як саме людина їсть ту чи іншу страву. Якщо жадібно, повністю занурюючись у насолоду, то й у побуті вона така сама. Здатна швидко та без зайвих питань кудись зібратись, може виявляти свої емоції на людях і казати те, про що думає насправді.
Якщо ж людина охайна, харчується виключно з ножем, не їсть на вулиці та віддає перевагу стравам, що виглядають естетично, то вона така сама і в інших рішеннях. В неї вдома ніколи не буде безладу, а життя зазвичай розписане, має свій ритм. Тож не варто чекати від такої людини спонтанних рішень, у неї все виважене і має певні часові проміжки для здійснення.
Якщо людина готова з'їсти все, що їй запропонують, навіть медузу, то вона просто не може жити без експериментів. Вона завжди буде шукати екстрим і брати від життя по-максимуму, а ще спонукати інших до активності.
А якщо людина після такої пропозиції починає задавати питання, роздумувати та аналізувати можливі наслідки, то так вона чинить у будь-якій ситуації. І очікувати, що вона здатна на відчайдушні вчинки не варто. Все тільки через контроль безпеки.
Звісно харчування у кожної людини різноманітне, але якщо придивитись, то можна зробити певні висновки. Наприклад, якщо вона обирає великий шмат м'яса, то це домінант і не варто йому нав'язувати власну думку, бо все одно зробить по своєму. А якщо продовжує обирати олів'є, коли є величезний вибір більш цікавих страв, то це вказує на сталість. Тобто для людини головне відчуття, а їжа – енергія і все.
Якщо людина багато чого лишає на тарілці, а їсть тільки певні інгредієнти, то вона така сама вимоглива і до себе. Не терпить жодних проколів. Все має бути чітко і зрозуміло.
Проте ламати власні стереотипи важливо. Бо якщо дозволяти собі куштувати щось нове у кулінарії, то згодом ви дозволите собі більше і в житті. Станете відкритими до всього світу, буде менше страхів та інших речей. Тож експериментуйте!