Окупанти намагаються обдурити українські БПЛА фальшивими цілями
Росіяни вигадали новий примітивний спосіб захисту своєї логістики від ударів українських безпілотників: масово розставляють "буханки" з манекенами як фальшиві цілі. Подібну тактику вже фіксували, коли окупанти фарбували техніку під зебру, щоб збити з пантелику оператора БПЛА. Тепер йдеться про масове клепання фіктивних об'єктів - спроба відволікти увагу від реальних вантажних конвоїв.
Про новий фронтовий тренд розповів радник міністра оборони Сергій Стерненко. Він зафіксував цю тенденцію: окупанти у відповідь на точні українські мідлстрайки по їхній логістиці вдаються до примітивних трюків. Про це йдеться у каналі "Армія України". Фальшиві мікроавтобуси-"буханки" з манекенами всередині виставляються на дорогах, щоб змусити операторів БПЛА витрачати дрони на порожні цілі замість реальних вантажівок. Стерненко є радником міністра оборони з питань ефективності безпілотних систем і однією з ключових фігур у розвитку українського дронового напряму.
Лише у травні підрозділи Сил оборони завдали ударів middle strike по логістиці РФ: уражено 19 засобів ППО та РЛС, 50 складів, 25 об'єктів інфраструктури БПЛА і 8 штабів. Українські захисники методично знищували логістику, склади, штаби та системи ППО ворога. Саме така інтенсивність ударів і змусила росіян шукати хоч якийсь захист.
У травні 2026 року українські військові завдали вдвічі більше ударів по російських цілях на відстані понад 50 кілометрів від лінії зіткнення, ніж у квітні. На цьому тлі будь-яка вантажівка з боєприпасами чи пальним стала потенційною ціллю. Тиск на ворожу логістику зростав щотижня.
Показова тактика 1-го Азовського корпусу - перший удар по вантажівці, а наступні дрони атакують рятувальні машини, що приїжджають евакуювати постраждалих. Один удар перетворюється на каскад логістичних втрат. Удари вже змусили російську владу обмежити інтенсивний рух уздовж коридору Р-280 "Новоросія", що з'єднує Маріуполь, Мелітополь і Крим.
Російський військовий блогер Володимир Романов визнав, що удари вздовж коридору вже спричинили дефіцит палива в Севастополі. Він назвав це "початком наслідків" систематичних атак на нафтову інфраструктуру та автоцистерни. Тож поява манекенів у "буханках" - це не хитрість, а симптом відчаю: логістична система окупантів тріщить по швах.
Аналітики зазначають, що варіанти оманливого камуфляжу винайшли ще під час Першої світової війни для захисту військових кораблів. Але тепер ці методи мають справу не з оптичними далекомірами, а з операторами БПЛА. Вони здатні розрізнити порожній силует і реальний транспортний засіб.
З початку 2026 року Київ масштабував удари на середню дальність: дрони уражають російські логістичні вузли, шляхи постачання та командні пункти. "Одним із наших пріоритетів на найближчі місяці є середні удари, тобто ураження ворога на глибині до 120-150 км", - написав президент України Володимир Зеленський. Це суттєво змінило характер протистояння за лінією фронту.
Дронові удари та дистанційне мінування ускладнюють пересування російській армії на дорогах за 100-150 км від лінії фронту. Самі росіяни показали, що для цього Сили оборони використовують різні дрони, зокрема важкі гексакоптери Vampire та дрони літакового типу. Ефективність таких ударів змушує ворога витрачати ресурси на захист тилу.
Знищення техніки ППО дронами Нацгвардії - ще один свіжий приклад того, як Україна системно б'є по оборонному потенціалу ворога. Бук-М1 вартістю мільйони доларів дістався Нацгвардії, тоді як аналітики ISW вказують: такі втрати суттєво ускладнюють підготовку Росії до нового наступу. Росія вже стикається із дефіцитом боєкомплекту для перехоплення українських дронів, а ефективність російської ППО поступово падає.
Паралельно із втратами в повітрі та на дорогах ворог шукає нові рішення і проти розвідувальних безпілотників. Нова тактика ЗСУ проти дронів-розвідників передбачає відстеження та знищення екіпажів, а також застосування FPV для перехоплення. Якщо російські розвідувальні дрони не збивати, вони здатні передавати зображення в реальному часі на відстань 150-200 км.