Кредит в Укрсиббанку виріс з 8 тисяч до 40 тисяч гривень за рік - клієнт оскаржує борг
Клієнт виявив, що заборгованість за кредиткою збільшилась майже в 5 разів під час воєнного стану через комісії за обслуговування ліміту
Клієнт Укрсиббанку виявив, що його борг за кредитною карткою збільшився майже у п'ять разів - з 8,5 тис. до 40 тис. грн - і це в період дії законодавчих обмежень на штрафні санкції. Подібні суперечки між позичальниками та банками щодо кредитних нарахувань стали масовими після початку повномасштабної війни. Банк пояснив зростання боргу комісіями за обслуговування кредитного ліміту, а не штрафами, - і це ключова правова колізія. Позичальник вважає, що фактична переплата за кредитом сягнула 60 тис. грн.
Чоловік під ніком Влад Ігнатко описав на сайті Мінфін, як перед початком великої війни мав борг у 8,5 тис. грн при ліміті 10 тис. грн. Після запровадження воєнного стану він припинив регулярно перевіряти баланс - адже держава обмежила нарахування штрафів і пені. Приблизно через рік він виявив мінус 40 тис. грн.
Як заявив позичальник:
"…коли ще в період дії обмеження зі штрафів перевірив баланс по карті, то виявилося, що там мінус 40000 грн".
Окремо чоловік наголошує: банк не надсилав йому жодних SMS, push-повідомлень чи дзвінків щодо різкого збільшення заборгованості, хоча обидва його номери залишались активними. Після звернення до контакт-центру та відділень банку йому пояснили: зростання боргу пов'язане з оплатою за обслуговування кредитного ліміту та іншими платежами за договором, а не зі штрафами чи пенею. Пізніше клієнту погодили реструктуризацію: щомісячний платіж - 1,5 тис. грн, з яких лише 900 грн спрямовуються на погашення основного боргу, а ще 600 грн - на оплату банківських послуг. Редакція звернулась до пресслужби Укрсиббанку, проте на момент публікації відповіді від фінустанови не отримала.
Юрист пояснив, що вважати прихованим штрафом
Адвокат ЮК "Приходько та партнери" Ілля Колесник зазначив, що подібні конфлікти стали одними з наймасовіших після початку повномасштабного вторгнення. За його словами, ключове питання у таких спорах - чи не є "обслуговування кредитного ліміту" прихованою формою штрафної санкції.
Як пояснив адвокат Ілля Колесник:
"Практика, коли значна частина щомісячного платежу спрямовується не на погашення тіла кредиту, а на відсотки та комісії, сама собою не є автоматично незаконною, однак банк зобов'язаний чітко розкривати структуру платежу. Якщо реструктуризація фактично призводить до "консервації" основного боргу та різкого переплатного навантаження, це може бути предметом судового спору щодо добросовісності умов договору".
Юрист вказує: якщо комісія починає діяти лише після прострочення, залежить від факту невиконання зобов'язання та економічно дублює функцію штрафу - споживач має підстави оскаржувати такі умови як несправедливі. При цьому воєнний стан справді обмежив банки у праві нараховувати штрафи та пеню, однак відсотки за користування кредитом і окремі договірні комісії формально могли нараховуватись і далі.
Колесник рекомендує позичальникам у таких ситуаціях діяти поетапно:
- Отримати офіційний розрахунок заборгованості.
- Запитати деталізацію всіх нарахувань.
- Проаналізувати кредитний договір та чинні тарифи.
- Перевірити, чи не маскуються штрафні санкції під комісії.
- Подати письмову претензію до банку.
- У разі потреби - звернутись до НБУ та суду з вимогою перерахунку або визнання окремих умов несправедливими.
Що відомо про кредитні суперечки під час війни
Схожий конфлікт між клієнтом і банком щодо заборгованості та оскарження нарахувань розглядав Володимирський міський суд Волинської області. Жінка стала жертвою шахрайства: у грудні 2024 року вона передала SMS-код сторонній особі в Telegram, після чого з картки зникло майже 59 тис. грн кредитного ліміту. ПриватБанк вимагав стягнути 69 496 грн, проте клієнтка не визнавала борг, посилаючись на дії третіх осіб.
Слідкуйте за нами у Telegram
