70 млрд євро для України – у НАТО готують рішення, яке може змінити хід війни
Країни Альянсу обговорюють нові зобов'язання на €70 млрд - ініціативу Берліна можуть оголосити 7-8 липня в Туреччині.
Країни НАТО обговорюють новий пакет військової допомоги Україні на €70 млрд, який можуть офіційно оголосити на липневому саміті Альянсу в Анкарі. На попередньому саміті НАТО союзники вже погоджували фінансові зобов'язання для Києва, проте нові переговори відбуваються в складніших умовах. Ініціативу висунула Німеччина, і вона передбачає не лише фінансову ціль, а й механізм прозорості внесків.
Чотири дипломати НАТО підтвердили виданню Politico, що нові зобов'язання планують представити на саміті лідерів Альянсу 7-8 липня в Анкарі. Пропозицію поширила Німеччина - вона передбачає новий механізм підвищення прозорості фінансування України. Це відбувається на тлі невдоволення деяких країн тим, що вони непропорційно несуть витрати на підтримку Києва.
"Доки для України не стануть доступними ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії, надані нашими партнерами", – заявила Альона Гетьманчук, голова Місії України при НАТО.
Гетьманчук наголосила, що будь-які нові зобов'язання мають бути зосереджені на пріоритетах Києва - протиповітряній обороні, інвестиціях у виробництво безпілотників і ракет, а також боєприпасах великої дальності.
Звідки візьмуть €70 млрд і де спотикаються переговори
Нова фінансова ціль не складатиметься виключно з нових коштів: близько €30 млрд надійдуть із уже погодженого дворічного кредиту ЄС для України на €90 млрд, а ще €40 млрд - із двосторонніх зобов'язань окремих держав. Один із дипломатів зазначив, що це логічно, оскільки більшість союзників по НАТО також є членами ЄС, і вимагати від них подвійного внеску було б несправедливо. Проте частина країн побоюється, що кредитні кошти ЄС зменшать готовність держав надавати власну двосторонню допомогу.
До цього союзники відхилили пропозицію генсека НАТО Марка Рютте виділяти Україні по 0,25% ВВП щорічно. Проти виступили п'ять держав - Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Рютте визнав, що реалізувати ту ініціативу не вдасться, тоді Берлін запропонував альтернативу у вигляді фіксованої суми з новим механізмом обліку.
Дипломати застерігають, що переговори перебувають на ранній стадії, а зустріч міністрів оборони НАТО пізніше цього місяця може стати важливим кроком до остаточної домовленості. П'ятий високопоставлений дипломат НАТО підкреслив: "Ключовим є отримання від Анкари твердого зобов'язання продовжувати надавати Україні важливу підтримку на стійкій та більш справедливій основі". Без консенсусу між великими та малими економіками Альянсу досягти підсумкової угоди до саміту буде складно.
За звітом Кільського інституту, з січня по квітень поточного року європейські країни виділяли Україні €2 млрд на місяць - дещо менше, ніж €2,4 млрд за той самий період 2025 року. Американської військової допомоги у цей період зафіксовано не було.
Контекст для розуміння переговорів
На Вашингтонському саміті 2024 року держави НАТО запровадили Ініціативу з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) та оголосили зобов'язання щодо базового фінансування на рівні щонайменше €40 млрд протягом наступного року. Протягом 2025 року союзники зобов'язалися додатково виділити €35 млрд на безпекову допомогу Україні. Нова пропозиція на €70 млрд фактично подвоює попередні орієнтири.
Союзники прагнуть зміцнити підтримку України вже понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Дискусія набула нової гостроти, оскільки аналітики вважають, що Київ поступово схиляє баланс війни на свою користь. На цьому тлі питання справедливого розподілу фінансового навантаження між союзниками стає дедалі актуальнішим.
Попередні рішення Альянсу щодо фінансування Києва
На Вашингтонському саміті 2024 року Альянс затвердив зобов'язання щодо довгострокової безпекової підтримки з базовим рівнем €40 млрд. Тоді ж запровадили механізм координації постачання зброї через NSATU. Цього ж року лідери ЄС погодили кредит Україні на €90 млрд на 2026-2027 роки, частину якого тепер пропонують включити до нового пакета.
Пропозиція Рютте щодо 0,25% ВВП стала відповіддю на невдоволення країн Північної та Балтійської Європи, Нідерландів і Польщі - вони виділяють на підтримку України значно більшу частку ВВП, ніж великі економіки Заходу та Півдня континенту. Пошук компромісу між цими двома таборами й визначає логіку нинішньої берлінської ініціативи. Без узгодженої формули розподілу внесків фінальне рішення може залишитися за лаштунками саміту.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
