Фінансовий моніторинг у банках – які перекази потрапляють під перевірку
Українські банки обов'язково перевіряють перекази від 400 000 грн. Які ще операції привертають увагу фінмоніторингу та як уникнути блокування рахунку
Українські банки посилили фінансовий моніторинг, і тепер під перевірку потрапляють не лише великі перекази, а й підозрілі патерни поведінки клієнтів. Це особливо важливо для українців за кордоном – питання вибору між статусом резидента та нерезидента безпосередньо впливає на те, як банки оцінюють їхні транзакції. Розуміння порогових сум і додаткових факторів ризику допомагає уникнути заморожування коштів і зайвих запитів від фінансових установ.
Головний критерій для обов'язкової перевірки – сума операції, пояснює юридична компанія YANKIV. Перекази від 400 000 гривень і вище банки зобов'язані перевіряти відповідно до закону про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Операції до 30 000 гривень зазвичай не привертають уваги. Перекази у діапазоні від 30 000 до 400 000 гривень можуть потрапити під перевірку за наявності додаткових факторів ризику.
Окрім разових сум, банки аналізують загальний оборот коштів клієнта за місяць. До операцій, що підлягають моніторингу незалежно від суми, належать:
- перекази коштів за кордон;
- операції з готівкою – внесення, переказ, отримання;
- фінансові операції з особами з країн-агресорів або з офшорних зон;
- операції політично значущих осіб та пов'язаних із ними людей.
Банки також стежать за поведінковими патернами клієнтів. Підозру можуть викликати велика кількість переказів – близько 100 на місяць, зняття більше 50% від усіх надходжень готівкою, різке збільшення місячного обороту вдвічі, а також скарги від осіб, які раніше переказували кошти на рахунок. Ще один тригер – перевищення суми щомісячних надходжень, яку клієнт зазначив при відкритті рахунку.
Що сталося з НоваПей через розкриття лімітів фінмоніторингу
Окремий резонансний випадок стосується небанківської фінансової установи НоваПей. Спочатку компанія публічно заявила, що дозволятиме платежі до 30 000 гривень на місяць за умови не більше п'яти транзакцій. На це відреагував Національний банк України і наклав на НоваПей штраф у розмірі 90 мільйонів гривень за розголошення правил фінансового моніторингу.
Цей кейс ілюструє важливий принцип: будь-яким фінансовим організаціям офіційно заборонено розкривати ліміти, у межах яких вони не проводять перевірки. Публічне оголошення таких порогів створює можливість для обходу законодавства – саме тому подібна інформація є закритою.
Якщо банк усе ж заблокував рахунок або надіслав запит на документи, клієнту слід надати пояснення щодо походження коштів. Корисно мати під рукою договори, акти виконаних робіт, виписки або інші підтверджувальні документи. Завчасна підготовка документів суттєво пришвидшує проходження перевірки і знижує ризик тривалого блокування.
Фінансовий моніторинг і податковий статус – два пов'язані ризики
Питання фінмоніторингу тісно переплітається з податковим статусом українців, особливо тих, хто живе за кордоном. Верховний Суд України у рішенні у справі №644/3563/25 від лютого 2026 року підтвердив: змінити податковий статус через суд "на майбутнє" неможливо. Без реального спору з податковим органом суд не розглядатиме питання резидентства. Про це повідомив юрист Михайло Ортинський.
Втім, для тих, хто хоче законно змінити статус, існує встановлена процедура. Адвокат Богдан Янків пояснює: згідно зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України, резидентом вважається особа, яка має місце проживання в Україні. Визначення статусу податкового нерезидента для виїхавших відбувається з урахуванням декількох критеріїв – зокрема, де людина провела більше 183 днів на рік і де зосереджені її основні фінансові та сімейні зв'язки. Неправильно визначений статус може спровокувати не лише претензії з боку податкової, а й додаткову увагу банківського фінмоніторингу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
