За словами адвокатки, впровадження терміну «доброзвичайність» замість «добросовісності» — це не просто формальна зміна термінології
Новий Цивільний кодекс, який Верховна Рада підтримала у першому читанні, запроваджує термін «доброзвичайність» замість «добросовісності» як більш об’єктивний стандарт поведінки учасників правовідносин. Йдеться про перехід від оцінки суб’єктивних намірів до критерію чесної поведінки в аналогічних обставинах, а також посилення обов’язку співпраці сторін договору та обмеження зловживань формальними нормами й прогалинами в контрактах. Про це Інформатору розповіла адвокатка, керівниця юридичної компанії "Prima Leader Group" Діна Дрижакова.
Впровадження терміну «доброзвичайність» замість «добросовісності» — це не просто лінгвістична забаганка, а спроба інтегрувати концепт "Good Faith and Fair Dealing", притаманний європейським правовим системам (зокрема німецькій Treu und Glauben). Йдеться про ключові зміни підходу до оцінки поведінки сторін:

28 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт нового Цивільного кодексу України №15150. Йдеться про масштабне оновлення приватного права та рекодифікацію чинного цивільного законодавства.
За словами адвокатки Юлії Антонюк, новий проєкт передбачає комплексне оновлення норм, які регулюють майнові та немайнові права громадян, договірні відносини, право власності, цифрові права, спадкування, сімейні та корпоративні відносини. Також пропонується модернізація підходів до захисту персональних даних, приватності та електронних правочинів.
Серед основних цілей реформи — створення єдиного сучасного кодифікованого акта, гармонізованого з правом ЄС, усунення застарілих норм та спрощення правового регулювання цивільних відносин. Наразі документ ще має пройти друге читання та остаточне ухвалення парламентом.
"Процес масштабного оновлення цивільного законодавства (законопроєкт №11470) спрямований на докорінну рекодифікацію правил, за якими живе українське суспільство та бізнес. Основна мета змін — адаптація приватного права України до стандартів Європейського Союзу та сучасних цифрових реалій. Документ фактично замінює застарілі норми 2003 року на інструменти, що забезпечують більшу свободу договору, захист інтелектуальної власності та прозорість правовідносин", - наголосила Дрижакова.
Вона вказує, що ключові нововведення охоплюють розширення кола об'єктів цивільних прав (зокрема, цифрові активи та віртуальні дані) та запровадження сучасних європейських інститутів. Важливий акцент зроблено на посиленні захисту прав споживачів у цифровій сфері та спрощенні процедур реєстрації речових прав.
"Узагальнюючи, новий Кодекс переходить від моделі суворого державного регулювання до принципу автономії волі сторін, де пріоритетом є баланс інтересів та правова визначеність. Наразі документ перебуває на етапі активного обговорення та підготовки до повноцінного впровадження", - додала Дрижакова.