ЮНЕСКО втягнули у гастроскандал: Греція і Туреччина не поділили суп із кишок
Між Грецією та Туреччиною назріває суперечка і виникла вона не через політичні амбіції, а через традиційний суп. Кажуть, що тарілка цього супу може вилікувати виразки, похмілля і безліч інших недуг. Проте його основний інгредієнт дуже незвичний, і тому далеко не всі наважуються цей суп скуштувати.
Як пише видання South China Morning Post, цей традиційний суп готується з коров'ячих нутрощів. Один із рестораторів грецького міста Салоніки вирішив зареєструвати його в ЮНЕСКО як грецьку страву, мотивуючи тим, що вона згадується ще у епічній поемі Гомера "Одиссея". Але Туреччина не погоджується з цим, заявляючи, що суп із нутрощів є історичним надбанням їхньої країни.

Це не перша страва, через яку ворогують Греція і Туреччина. Вони досі не можуть з'ясувати, кому належить кава, фаршироване виноградне листя та навіть пахлава. Але саме з'ясування, чий суп з нутрощів, отримало широкий резонанс. Греки називають страву пача, а турки – іскембе. Обидві країни стверджують, що вона є невід'ємною частиною місцевої кухні протягом століть.
Вирішив зареєструвати суп в ЮНЕСКО Дімітріс Карухас. Він заявляє, що черга до його ресторану стоїть майже цілодобово. Люди приходять, щоб скуштувати його, бо страва заспокоює шлунок і допомагає у відновленні суглобів, адже багата на колаген. Також його вподобали ті, хто часто вживає алкоголь і через це має проблеми зі шлунком.
Грецький кухар стверджує, що рецепт був запозичений візантійцями у давніх греків та передано османам. Він навіть згадується в "Одіссеї", зокрема, у рецепті бенкету, який дружина Одіссея, Пенелопа, приготувала для наречених у день повернення чоловіка з довгої подорожі. Тим часом турки стверджують, що суп – їхній власний винахід.
"Ніхто не заважає їм намагатися. Ми вважаємо, що у нас є всі інструменти, щоб забезпечити та сертифікувати це як таке. Нам нема чим поділитися з сусідами – навпаки, смак нас об'єднує", – зазначив Карухас.

Тим часом турецький ресторатор Алі Туркмен каже, що ця страва є історично та культурно специфічною для турків, хоча суп – як і в Греції – є популярною та улюбленою стравою після бурхливої ночі з вживанням алкоголю. Він наголосив, що греки хочуть привласнити собі страву, але у них нічого не вийде, бо суп є унікальним для Туреччини. Ця страва, за його словами, була століттями невід'ємною частиною культури країни.
Варто зазначити, що є певна різниця між грецьким і турецьким супами. Вони готуються на основі насиченого часникового бульйону, але в турецькому іскембе використовується лише трібуха, тоді як у грецькому ще й коліна. Турки наголошують, що мандрівник XVII століття Евлія Челебі у своїй "Книзі подорожей" описував торговців, які продають суп із нутрощів у Стамбулі, наводячи це як доказ 400-річної історії цього супу в Туреччині.
Ні Греція, ні Туреччина не має наміру поступатися своєю думкою. Тому суп продовжує бути предметом суперечки. Чи буде вона розв'язана, покаже час.