Теорії змови створюють відчуття порядку, зв'язуючи різні факти, тому люди часто вірять у них
Вчені з університету Фліндерса в Південній Австралії провели дослідження та оприлюднили нові дані про стилі мислення. Виявляється, що деякі з них можуть робити людину більш вразливою до теорій змови. І слабке критичне мислення та низький інтелект тут зовсім ні до чого.
Як пише видання IFLScience, спираючись на висновки вчених, передбачити ймовірність того, що людина повірить у теорії змови, можна по тому, як вона обробляє інформацію. Ті, хто віддає перевагу структурованим, заснованим на правилах поясненням, цілком можуть дотримуватися теорій змови. Все тому, що такі пояснення пропонують чіткі, впорядковані відповіді на події. Тож давайте детальніше розглянемо психологічні підстави віри людей у конспірологічні версії.

Різні теорії змови час від часу спливають у медіаплощинах. Так люди намагаються пояснити певні події, списуючи їх на результат змови прихованих осіб із корумпованими та іншими амбіціями. Наразі суспільство переживає сплеск варіантів теорій змов, які з неймовірною швидкістю розлітаються соціальними мережами. Тому дослідники і вирішили зрозуміти, звідки вони беруться.
Дослідження показало, що люди з "систематизуючим" стилем мислення, який характеризується прагненням визначати закономірності та осмислювати події через чіткі правила, можуть бути вразливішими до теорій змови. Так, це суперечить поширеній тезі, що теоретики змови просто не мають логічних навичок мислення, а поділяють теорії змови люди, які менш освічені та не використовують аналітичне мислення, яке могло б спростувати такі ідеї.
"Люди часто припускають, що теорії змови виникають через відсутність критичного мислення. Однак наші дослідження свідчать, що для тих, хто віддає перевагу систематичній структурі, теорії змови можуть сприйматися як високоорганізований спосіб розуміння заплутаних або непередбачуваних подій", – зазначили вчені.
За словами дослідників, теорії змови також піддані люди з вираженими аутистичними рисами, які віддають перевагу аналітичному мисленню, відкидаючи докази для їх спростування. І це ще раз свідчить про те, що люди, схильні до систематизації подій, хочуть, щоб світ мав сенс і був послідовним, тому підтягують різні теорії змови. Адже вони створюють відчуття порядку.
Дослідники також виявили, що люди з систематизуючим стилем мислення менш схильні коригувати свої переконання у відповідь на суперечливі докази. Це також пояснює, чому віра у теорії змови зберігається навіть за наявності суперечливої інформації.
"Замість того, щоб покладатися лише на перевірку фактів або логічно обґрунтовані втручання, стратегії мають враховувати вподобання людей щодо обробки інформації. Віра в теорії змови задовольняє психологічні потреби, і якщо ми ігноруємо це, ми втратимо з поля зору те, що насправді робить ці наративи переконливими", – підкреслили дослідники.