Можуть почати розглядати з нуля: у ВАКС назріває ризик обнулення гучних антикорупційних справ
Через зміну складу суддів у Вищому антикорупційному суді резонансні корупційні справи можуть роками розглядатися, а потім запускатися заново, причина - норма КПК, яка вимагає повторного слухання і створює ризик уникнення відповідальності
У Вищому антикорупційному суді формується небезпечна тенденція: складні корупційні провадження можуть розглядатися роками, а потім повертатися на старт через оновлення складу суду. Причиною є чинна редакція ст. 319 КПК, яка фактично зобов'язує починати слухання заново у разі заміни судді. Зокрема, справу голови Антимонопольного комітета України Павла Кириленка і ще низки гучних справ у ВАКС можуть розпочати спочатку.
Як зазначає ZN.UA, йдеться не про окремі інциденти - низка резонансних справ уже тривалий час перебуває в суді й ризикує бути перезапущеною. Серед них - справа очільника АМКУ Павла Кириленка, якого обвинувачують у незаконному збагаченні на понад 70 млн грн. Наразі процес перебуває на стадії вивчення доказів, однак через можливу зміну суддів розгляд можуть почати заново, що відтермінує вирок щонайменше на кілька місяців.
"Фактично формується ситуація, за якої складні корупційні справи можуть роками розглядати, а потім повертати на початок через процесуальні зміни", - йдеться в матеріалі юриста ГО "Центр протидії корупції" Романа Вербовського.
Автори підкреслюють, що проблема має системний характер. Ризик уникнення відповідальності виникає не через брак доказів, а через саму конструкцію кримінального процесу. У разі тривалого розгляду можливе навіть спливання строків давності.
Попри корупційні обвинувачення, президент Володимир Зеленський уже майже два роки не звільняє голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка. За словами Вербовського, ключовою підставою є відсутність судового рішення.
"Якщо є кримінальна справа, суд має ухвалити рішення, а підозрюваний - понести відповідальність", - коментував президент у вересні минулого року.
Судді Наталія Мовчан і Катерина Сікора, які входять до складу колегії у справі Кириленка, переходять до Апеляційної палати ВАКС. Їх замінять новими суддями, що може стати формальною підставою для початку розгляду з нуля. Таке кадрове рішення є наслідком конкурсу до апеляційної інстанції, який відбувався протягом останніх місяців. Загалом до підвищення рекомендовано трьох суддів першої інстанції.
Хоча участь у відкритих конкурсах є позитивною практикою, вона має і зворотний бік: низка гучних проваджень ризикує опинитися в ситуації повторного розгляду. До фактичного переходу в апеляцію у суддів є обмежений час, аби завершити хоча б частину справ. Водночас тенденція охоплює не поодинокі кейси, а цілий ряд проваджень.
Справа Кириленка і інших: в чому їх підозрюють і які будуть переглядати
Нагадаємо, НАБУ і САП інкримінують Павлу Кириленку незаконне збагачення на понад 70 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларації. Журналісти "Схем" раніше виявили у нього елітну нерухомість, не відображену у звітності. У ВАКС сам Кириленко заявляв, що значні суми коштів отримав від родичів, які нібито заробили їх, торгуючи малиною на ринку. Обвинувальний акт передали до суду ще в липні минулого року, але розгляд по суті стартував лише в листопаді - після надходження матеріалів щодо його дружини. Наразі досліджуються докази, однак завершити процес до зміни складу суду навряд чи встигнуть. Це може дати обвинуваченому щонайменше пів року додаткового часу. При цьому збереження Кириленка на посаді попри обвинувачення виглядає як політичний сигнал: президент не поспішає з кадровими рішеннями, фактично перекладаючи відповідальність на суд. Додаткову чутливість ситуації створює те, що частина суддів ВАКС перебуває у процесі кар'єрного просування. Це потенційно формує конфлікт інтересів і може впливати на темпи розгляду.
Справа Олександра Юрченка. Нардепа та його помічника Івана Фіщенка підозрюють у корупційних діях, пов'язаних із впливом на законодавчий процес за хабар. Провадження слухається з 2021 року і вже двічі починалося заново через декретні відпустки суддів. Якщо ситуація повториться, розгляд стартує втретє.
Справа Юрія Зонтова. Брата ексглави ОАСК підозрюють у посередництві в передачі хабаря за "вирішення питання" в суді. Провадження вже вдруге розглядають із початку, а через мобілізацію обвинуваченого його частину взагалі зупинили. Є ризик, що строки давності спливуть раніше, ніж буде винесено вирок.
Справа Максима Микитася. Ексдепутата підозрюють у схемі з квартирами для Нацгвардії на понад 81 млн грн. Розгляд триває понад чотири роки, зокрема через зміну судді. Після цього процес фактично почали заново - із повторним дослідженням доказів і клопотань.
Справа Михайла Кіпермана. Йдеться про можливе заволодіння понад 716 млн грн "Укренерго". Справу передали до суду у 2024 році, але наразі досліджено лише частину матеріалів. Через зміну складу суду процес, імовірно, доведеться починати заново.
Станом на зараз суд може лише частково вплинути на ситуацію - пришвидшивши розгляд справ на фінальних стадіях. Втім, системне рішення залежить від парламенту. Йдеться про необхідність змін до ст. 319 КПК, які дозволили б не починати слухання з нуля у разі заміни судді. Наприклад, якщо новий суддя підтверджує ознайомлення з матеріалами та записами засідань.
В окремих випадках суд уже застосовував подібний підхід. Зокрема, у справі депутата Київради Владислава Трубіцина нова суддя продовжила розгляд без перезапуску процесу, визнавши, що це не порушує права сторін. Однак така практика може бути оскаржена у вищих інстанціях.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
