Український боксер розповів про власні гонорари, улюбленого пса Грея та відпочинок для душі
Український непереможений боксер, абсолютний чемпіон світу Олександр Усик розповів про своє ставлення до грошей. Він висловив спостереження, що люди полюбляють рахувати чужі й ретельно ховають власні кошти. Втім, часто коли опиняються на місці тих, кому на їхню думку пощастило мати більше грошей, лякаються обставин і відповідальності й самі відмовляються від статків.
Про це легендарний український спортсмен, який в ніч на 24 травня приніс нашій країні чергову перемогу в ході бою з нідерландським кікбоксером та чемпіоном Ріко Верховеном, розповів на прес-конференції після бою. Нагадаємо, історичний поєдинок - шоу Glory in Giza - відбувся в Єгипті біля пірамід Гізи. Усик здобув перемогу нокаутом в 11-му раунді, захистивши свій титул чемпіона світу.

Український боксер висловився щодо того, що хтось рахує його гонорари. Спортсмен не приховує роздратування з цього приводу. Він навів приклад військових, мовляв, є ті, хто заздрить їхнім гонорарам. Однак, потрапляючи в окоп виявляє, що грошей більше не хочеться.
"Я прям кайфую - 100 мільйонів (мова про нібито гонорари Усика - ред.). Я, як людина, яка трошки вивчає бізнес і все інше, я не можу зрозуміти, звідки генерується сто лямів (мільйонів - ред.). Ну, з чого? Думаю, блін, ну, якщо 100 лямів буде, це буде хорошо!
А, а коли ти кажеш, так іди до нас - в окопчик, в армійку і теж стільки будеш заробляти. Мільйонери... А проходить два-три дня. Приїхав, ззаді коричневе, спереду - жовте, і такий: "Та я не хочу дєнєг". Як то кажуть, сто лямів ляжку жгуть...
Всі ми рахуємо чуже і дуже сильно ховаємо своє. Да. І я дивлюсь на це все, як на клініку. Це люди. Всі говорять, у кого є рот", - висловився боксер з приводу власних заробітків та ставлення до цього інших людей.

Боксер зізнався, що в його родині є щонайменше дві собаки - доньчин шпіц та вівчарка самого Усика. Пса кличуть Грей, і він мешкає у вольєрі, адже гостям не надто радий, жартує боксер.
"Це овчарка німецька. Це Грейчик. Це душа така... Я жив у Ворзелі. Йому було десь сім місяців, і ми там гуляли з ним. Не я гуляв. Гуляв помічник мій. Набирає, каже: "Ми жмуріка знайшли" (труп - ред.). Та я вже набрав тут. Чекаю". Я кажу: "Все, чекай, щас". Ну я там пару дзвінків, я розумію, що щас лягаві заберуть його і собаку мою заберуть.
Я чесно скажу, я більше за собаку... Ну, він там якісь дав покази, щось його там запитали... Цей знов щось там носом - телефон знайшов... Я кажу: "Слухай, ти, іщейка, давай вали звідти, забирай собаку і вали, а то ти щас ще щось там знайдеш!"
Він моцний такий у нас парубок... У нього оченята добрі, він такий добрий, але коли заходить якась людина незнайома, він в вольєрчику сидить. Я підходжу та кажу: "Сина, все нормально?"
Він так на мене дивиться, а цей так ручку... Не треба туди руки сувати... Причому, що в мене є отаке маленьке собачення, шпіц. Він вже з нами багато років. Не пам'ятаю, доні може років шість-сім було, може менше. Ми купили його!" - поділився Усик.

Попри те, що боксер має собак, він з обережністю ставиться до чужих тварин. Мовляв, незнайомі тварини можуть реагувати на чужих людей геть по-різному.
"Приходиш до когось в гості, я кажу: "Тримай його, щоб я зайшов". А він каже: "Да він не кусається, чувак".
Я не знаю його, ми вообще з ним не знайомі, але він не кусається. Він тебе може не кусати, бо ти йому їжу даєш. Він отак от на мене подивися. Ага, стейк... Ти його тримай, я зайду, а потім коли буду виходити, ти його тоже тримай", - переконаний боксер.

Усик розповів, що разом з другом зробив штучні озера на власній землі, яку, за його словами, придбав багато років тому. В озерах боксер розводить рибу, оскільки рибалити любить і міє із самого дитинства. Виявляється в селі на Чернігівщині, де він зростав, Усик навіть торгував рибою. А точніше міняв її в односельчан на інші продукти. А отже, він навіть уміє робити поплавки з гусячого пір'я.
"В мене там рибка є, прям, да, рибалочка різна. Ти так приходиш. Коли з дітьми інколи їздимо, крючки такі, щоб не поранитись, спортивні, і якогось карпика красивого впіймаю, дістану його і назад. Так, це і є для душі.
Я коли в Чернігівській області в селі жив, ми з цього жили, ловили рибу, ходили по селу, продавали, заробляли. Але як продавав, щось інше дадуть, ну, отакий бартер був частенько...
Тобто я я розумію, що таке щ 4:00 ранку встати, підготувати макуху, все зробити. А ще поплавки, коли ти находиш в полі перо гусяче. Сестра нервувала, коли я брав її червоний лак і зверху намазував. Ну, втіхаря треба було робити, так ніхто не давав", - поділився культовий спортсмен спогадами про небагате, втім щасливе дитинство в українському селі.