Британський інженер злякався примари в лабораторії, але поки не приніс на роботу шпагу, не міг розгадати заплутану таємницю
Британський інженер і скептик Вік Танді особисто зіткнувся з тим, у що ніколи не вірив – побачив у лабораторії примарну сіру постать і дуже злякався. Але вчений не поспішав оголошувати будівлю зачарованою, хоча, попри всі свої зусилля, не міг зрозуміти, що відбувається. Аж поки одного разу він випадково не приніс на роботу шпагу - вона і вказала на справжнього "винуватця" моторошних відчуттів. Так розпочалася одна з найцікавіших детективних історій у науці.
Як пише видання IFLScience, Танді працював у дослідницькій лабораторії медичної компанії та одного вечора залишився там сам. За його словами, він пітнів, відчував холод, настрій різко падав – і здавалося, що поряд хтось є. Потім Танді побачив у периферійному полі зору постать, але коли обернувся – вона зникла. Колеги вченого ще до того відзначали "відчуття пригніченості" у цьому приміщенні і вважали будівлю зачарованою. Навіть прибиральниця звільнилася після того, як "щось побачила".

Як заявив Вік Танді, лектор з інформаційних технологій Університету Ковентрі та інженер: "Я пітнів, але мені було холодно, і відчуття пригніченості було помітним - але було й щось інше. Здавалося, ніби щось було зі мною в кімнаті."
Спочатку Танді списував усе на звук апаратів життєзабезпечення, що стояли в лабораторії. Але якось одного дня сталося щось несподіване. Танді – захоплений фехтувальник – приніс шпагу на роботу для ремонту, затиснув її у лещата та помітив, що кінець клинка почав різко вібрувати. Тоді вчений почав переміщати клинок по кімнаті і виявив – меч сильно вібрує у центрі лабораторії, але повністю заспокоюється біля стін.
Наукова інтуїція Танді взяла гору, і після детального дослідження він виявив: нещодавно встановлена вентиляційна система генерувала інфразвук на частоті 19 Гц - нижче порогу людського слуху. У лабораторії утворилася стояча хвиля: стіни відбивали звук назад, і в центрі кімнати накопичувалася максимальна енергія - достатня, щоб змусити шпагу вібрувати. Подальші досліди показали, що саме поряд зі столом Танді рівень інфразвуку був найвищим - там, де він і "побачив привида".
Інфразвук резонував на тій самій частоті, що й людське очне яблуко - приблизно 18,98 Гц. Через це мозок починав "бачити" речі в периферійному зорі - наприклад, частинки пилу здавалися більшими і страшнішими, ніж є насправді. Коли вентилятор вимкнули, хвиля зникла - і разом з нею всі паранормальні відчуття.
Танді разом із доктором Тоні Лоуренсом опублікував свої висновки у "Journal of the Society for Psychical Research". Їхнє дослідження показало, що інфразвук на частоті близько 19 Гц викликає фізіологічні ефекти - страх, озноб і тривогу. Хоча цей факт був відомий і раніше, саме Танді та Лоуренс першими пов'язали його із баченням привидів.

Пізніше Танді досліджував підвал туристичного центру Ковентрі та замок Уорік - і в обох випадках виявив підвищений рівень інфразвуку. Канадські вчені з університету Мак'юен довели, що інфразвукові вібрації підвищують рівень гормону стресу кортизолу - саме це може пояснювати моторошні відчуття у "зачарованих" місцях. Джерелами інфразвуку є старі труби, вентиляція, транспорт і промислові машини - тобто він оточує нас постійно.
Схожий механізм розвінчання містичних легенд працює і в Україні. На Прикарпатті роками існує репутація будинку з примарами на вулиці Січових Стрільців у Коломиї. Власник будівлі Роман Бурлак спростував містичні чутки: він стверджує, що за роки проживання не бачив жодного привида, а легенди про те, що "жильці надовго не затримуються", є домислами – його родина мешкає там із 1985 року.
Водночас деякі загадкові явища справді мають фізичне пояснення і вражають навіть скептиків. Туристка Ольга Похілевич під час підйому на гору Смотрич сфотографувала Брокенського привида на Прикарпатті - феномен, коли тінь людини відображається на хмарі у колі веселкового ореолу. Вона пояснила явище оптикою: сонячне світло переломлюється крізь туман, і власна тінь набуває моторошного вигляду – аж чотирьох "привидів" одразу, бо поряд стояли три подруги.