Батьки школярів вирішили боротися з рекламним спамом за допомогою платформи "Київ цифровий". Незадоволені політикою шкільного застосунку "Єдина школа", вони просять втрутитися у конфлікт державу
Обурені батьки створили петицію на платформі "Київ Цифровий" з закликом скасувати рекламу в шкільному застосунку "Єдина школа". Цей застосунок, створений для батьківського контролю над навчанням дітей, став платним ще наприкінці минулого року.
Тим користувачам, які не хочуть платити, на голову валяться мегатонни рекламного спаму. Експерти зазначають, що айтівці застосували одну з найжорсткіших схем монетизації проєкту, незважаючи на те, що діють в такій делікатній сфері, як освіта та відносини батьків та дітей. Це обурило користувачів, які вирішили протистояти схемі, яка може приносить десятки мільйонів гривень на рік.
"Це знущання, примушувати дітей або батьків дивится рекламу, коли є необхідність переглянути розклад, домашне завдання або оцінку", - емоційно пишуть автори петиції.
Враховуючи, що батькам школярів доводиться по кілька разів в день заходити в додаток, вони змушені переглядати десятки рекламних роликів на день!
Проблема з'явилась восени 2025 року, коли адміністратори "Єдиної школи" оголосили про нову політику - та запропонували користувачам вносити по 49 гривень кожного місяця. Формально, "ТАТЛ ТЕХНОЛОДЖІ" - компанія-розробник додатку залишила безкоштовну версію. Водночас вона завалила ії максимумом реклами. Значна кількість споживачів погодилась платити, але частина батьків, розглядаючи дії керівництва платформи, як "рекламний" шантаж, відмовилась це робити. Та почала боротьбу.
Гостроти конфлікту додає те, що багато років держава сприяла впровадженню “Єдиної школи” в систему освіти. Перший лист від Міносвіти з рекомендацією платформи з'явився ще у 2019 році.
І на певний час “Єдина школа” стала майже монополістом. Рекомендація батькам та вчителям від адміністрації шкіл встановити цей додаток була чи не обов'язковою для виконання не тільки для вчителів, а і для батьків. Ніхто не заперечував - користування додатком було безкоштовним. Така практика тривала роки.
Але минулого року підприємці вирішили по справжньому "підняти грошей" на проєкті. Та зробили його платним.
Фахівці в галузі, з якими поспілкувався Інформатор, звертають увагу на те, що форми монетизації проєкту можуть бути різними. "Єдина школа" могла продовжити практику прямих договорів з місцевою владою, яка може переказувати бюджетні гроші на підтримку освітнього проєкта. Чи користуватись, наприклад, більш скромнішою банерною рекламою на платформі, замість змушувати батьків дивитись нескінченні ролики.
Але був обраний варіант, максимально вигідний з комерційної точки зору та максимально нелояльний - на грані неповаги до власних користувачів. Підприємці, які цінують своїх клієнтів, зазвичай так не роблять.
Оцінки того, скільки ж заробляє "Єдина школа" кардинально відрізняються. Наприклад, депутат Данило Гетманцев стверджує, що власники застосунку заробляють 2,2 мільярди гривень на рік. Є скромніші оцінки - 700-900 тисяч доларів (тобто десь 30-40 мільйонів грн). Про такі суми кажуть рекламщики.
Скоріше за все, справа в кардинальних змінах, які зараз переживає освіта. Кількість учнів в країні постійно скорочується. Тільки за минулий рік школярів поменшало на 10%. Вже в найближчі роки демографічна ситуація виглядатиме як справжня катастрофа.
Тобто, кількість клієнтів стримко скорочуватиметься. До того ж, натхненні прикладом Єдиної школи, на ринок в останні роки вийшли ще десяток аналогічних додатків. І головне, з'явилась державна платформа "Мрія". В яку, за різними оцінками, вкладено не меньш, як 1,5 млн доларів. І яку держава зараз активно просуває як альтернативу "Єдиній школі".
В таких умовах стратегія - максимально вижати з актива все що можна, поки не стало запізно, виглядає цілком раціонально. І судячи з цього, спроби активістів вплинути на позицію власників Єдиной школи" будуть марні.