ЄС розділився щодо переговорів із Росією - чи потрібен Європі спецпосланець для діалогу з Кремлем
Частина країн застерігає, що занадто довге обрання кандидатури може зіграти на користь РФ і послабити санкційний тиск, тоді як інші вважають це необхідним на тлі глобальних змін у ролі США
У Європейському Союзі зберігаються суттєві розбіжності щодо ідеї призначення спеціального представника для прямих переговорів із Росією. Дискусія загострюється на тлі зменшення ролі США як посередника у врегулюванні війни РФ проти України. Однак європейські столиці не дійшли спільної позиції щодо доцільності такого кроку.
Як повідомляє Politico, частина високопосадовців із країн, які традиційно підтримують Україну, виступає проти створення такої посади. Вони вважають, що Володимир Путін не демонструє реальної зацікавленості у припиненні вогню, а сам інститут спецпосланця може послабити санкційний тиск на Росію.
На їхню думку, будь-які формалізовані переговорні механізми здатні зіграти на користь Кремля, який може використати їх для затягування процесу та отримання поступок. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час конференції GLOBSEC у Празі наголосив, що Європа має діяти обережно у питанні прямих контактів із Москвою.
"Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як людей, які тиснуть на неї, щоб вона пішла на компроміси", - сказав Сікорський.
Подібну позицію поділяють глави МЗС Естонії та Литви, які попереджають про ризик пастки з боку Кремля, спрямованої на затягування переговорів і послаблення позицій Заходу. Свої застереження щодо цієї ініціативи висловлює також головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
Водночас питання потенційного діалогу з Росією планують винести на обговорення міністрів закордонних справ ЄС під час неформальної зустрічі наприкінці тижня. Паралельно тривають обговорення можливих кандидатур на роль європейського переговірника.
Серед них - колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, ексглава Європейського центрального банку Маріо Драгі, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Євроради Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нііністьо та колишній очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий розглянути можливість такої ролі, але лише за умови чіткої підтримки з боку лідерів ЄС і досягнення домовленості про стабільне перемир'я. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна застеріг, що Кремль може свідомо втягувати Європу у переговорний процес, використовуючи його для власної вигоди.
Знайти знавця російської душі: деякі політики ЄС налаштовані знайти ту людину, яка покінчить з війною в Україні
На тлі дискусій прем'єр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що Європі слід вести прямий діалог із Москвою, а переговорника з боку ЄС має бути обрано з урахуванням його розуміння Росії.
Водночас у публічному просторі з’являються й інші сигнали щодо можливих учасників переговорного процесу. Зокрема, згадуються різних політиків та колишніх високопосадовців, яких розглядають як потенційних кандидатів, хоча частина з них уже відмовляється від участі або висуває умови.
Так, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що не планує брати участь у можливих переговорах між ЄС і Росією щодо завершення війни в Україні. Вона вважає, що Кремль серйозно сприйматиме лише чинних європейських лідерів і підкреслює необхідність поєднання дипломатії з політикою стримування.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
