Чеський уряд підтримав поправки до закону про захист переселенців: обов'язкове працевлаштування, анулювання статусу за тривалу відсутність і нові вимоги до допомоги.
Уряд Чехії схвалив пакет поправок, які суттєво ускладнять умови перебування та отримання допомоги для українських біженців у країні. Україна очолила світовий рейтинг міграційного приросту - понад 1,7 млн людей повернулися за рік. Тепер уряд зробив конкретний крок: проголосував за законодавчі зміни, що зачіпають усіх, хто перебуває в країні під статусом тимчасового захисту. Документ ще потребує схвалення парламенту.
Деталі нових правил розкриває Novinky.cz. Головна вимога - ті, хто звертається по гуманітарну допомогу, мають бути офіційно працевлаштовані, мати власний бізнес або ж зареєструватися у центрі зайнятості. Тобто отримувати підтримку від держави і при цьому не шукати роботи більше не вийде.
Серед інших змін - анулювання тимчасового захисту, якщо особа відсутня на території Чехії понад 30 днів поспіль. Втратити статус також можна за скоєння тяжкого злочину. Водночас уряд уточнив, що короткочасні виїзди - до родичів чи у відрядження - права на допомогу не позбавлять. Додатково посилюються умови для отримання особливого довгострокового дозволу на проживання: передбачена перевірка відсутності податкових боргів і ретельніша оцінка безпеки.
Міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар назвав приводом для змін виявлені зловживання системою підтримки:
"Тільки з початку цього року ми виявили кілька сотень випадків зловживань, а поліція порушила понад сорок кримінальних справ зі збитками, що перевищують 18 мільйонів крон."
За словами Метнара, станом на березень 2026 року у Чехії перебували понад 385 тисяч українських біженців. З них близько 90 тисяч отримують гуманітарну допомогу від держави. Уряд також посилається на ситуацію, коли біженці мають певні переваги над місцевими жителями.
Пропозиції уряду ще мають пройти через парламент Чехії. У разі підписання закону нові умови набудуть чинності з січня 2027 року. Тобто у біженців є час для адаптації - щоб або знайти офіційну роботу, або зареєструватися у службі зайнятості. Скасування виключень для українських автомобілів від технічних оглядів також входить до пакету змін.
Паралельно тривають дискусії й щодо самого механізму тимчасового захисту. Голова Палати депутатів Томіо Окамура ще на початку 2026 року заявляв про необхідність перегляду умов для українців і назвав продовження захисту рішенням ЄС "диктатурою з боку Брюсселя". Однак самостійно скасувати цей механізм Чехія не може - він регулюється на рівні Євросоюзу. Тому уряд вдається до ужорсточення умов у межах власних повноважень.
Показово, що ще влітку 2025 року чеська Служба безпеки та інформації (BIS) зафіксувала: українські біженці вклали у чеську економіку більше, ніж отримали від держави у вигляді допомоги. За відповідними даними МВС, дві третини біженців взагалі не зверталися за гуманітарною підтримкою, а рівень їхньої зайнятості - один із найвищих серед країн регіону.
Ужорсточення умов у Чехії - частина ширшої тенденції в ЄС. У матеріалі про те, як Європа готується повертати українських біженців, пояснено механізми, які Євросоюз формує системно: через скорочення соціальних виплат, скасування безкоштовного житла та посилення процедур реадмісії. Йдеться не про примусову депортацію, а про поступове звуження умов, які мають стимулювати повернення на батьківщину.

Водночас сама Чехія раніше пропонувала українцям і позитивний стимул для інтеграції. Новий статус довгострокового проживання для біженців дозволяє економічно самодостатнім українцям вийти зі статусу тимчасового захисту та отримати стабільніший дозвіл на перебування. Серед умов - понад два роки безперервного перебування в країні, відсутність судимостей, фінансова незалежність від держави та власне житло.