Автоматичний арешт і списання боргів: детальний розбір нового закону про виконавче провадження від адвокатів
За словами адвокатів, ключовим елементом реформи є Єдиний реєстр боржників, інтегрований з іншими реєстрами
Виконавче провадження в Україні зараз нагадує повільний механізм із великою кількістю "сірих зон". Боржники встигали переписувати майно, відкривати нові рахунки, приховувати кошти — і часто це працювало. Закон №14005, який направлено на підпис президенту України 07.04.2026 року, цю логіку ламає: посилюється контроль за боржниками, цифровізація та повна прозорість активів. Про це Інформатору розповіла адвокатка ЮК "Proctor" Вікторія Костенко.
За її словами, ключова вісь реформи - Єдиний реєстр боржників, який буде інтегрований з усіма іншими реєстрами. Саме на нього тепер орієнтуються нотаріуси, банки, сервісні центри МВС, депозитарні установи. Потрапив у реєстр - отримав обмеження по всіх фронтах.
Закон №14005 переводить виконавче провадження з паперової, повільної та контрольованої системи у цифрову модель з автоматичним моніторингом активів боржника, миттєвими арештами та інтеграцією з фінансовими інститутами, що ліквідує можливості ухилення від виконання рішень.
- Виконавчі документи часто містили мінімум даних. Наразі для ідентифікації боржника будуть відкриті унікальний номер з демографічного реєстру, місце роботи, рахунки, електронні гаманці, email, телефони, завдяці координації реєстрів.
- Цифровізація АСВП. Частина процесів були паперові. Наразі будуть поширено використані електронні кабінети, онлайн-доступ сторін, автоматичний обмін з банками, реєстрами, електронний архів, відстеження кожної дії. Виконавець бачитиме рахунки, доходи, майно, електронні гроші.
- Електронні гаманці стануть новим об’єктом стягнення - під арешт підпадають fintech-сервіси, платіжні системи, e-wallets.
- Автоматичний арешт - рахунок вказано, а значить арешт одразу після відкриття провадження + регулярні перевірки: рахунки — кожні 2 тижні, майно — кожні 3 місяці.
- Тотальний фінмоніторинг боржника - банки, фінансові установи, депозитарії повідомляють про відкриття/закриття рахунків, Виконавець зобов’язаний накласти арешт на наступний день.
- Автоматичне зняття арешту, що є позитивним моментом для боржника - якщо борг (до 10 мінімальних зарплат) погашено, система автоматично знімає арешт та виключає з реєстру.
- Якщо борг менше 50 мінімальних заробітних плат, єдине житло не забиратимуть, але не без винятків (іпотека, борг виник через ДТП або шкода встановлена вироком суду у кримінальній справі).
Раніше люди подавали позовні заяви до суду без банківських реквізитів, і це затягувало процес отримання грошей навіть після виграшу справи. Тепер закон прямо зобов’язує, відтак, це автоматизує виплати на етапі виконання.
Будь-яка дія з авто (перереєстрація, зняття з обліку) тепер перевіряється через Єдиний реєстр боржників і може бути заблокована. Зникає можливість «швидко переписати» майно, це суттєве посилення тиску на боржників через їхнє майно, зокрема автомобілі. Це створює ефективний механізм примусу до погашення боргів і є додатковим інструментом для виконавчої служби.
Якщо у вас є борги, ви більше не зможете просто піти до нотаріуса і переписати майно на іншу особу. Нотаріус перевіряє реєстр боржників, і в більшості випадків може відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо наявні обтяження і борги. Але водночас держава залишає винятки, наприклад, коли майно продається для погашення боргів. Тобто логіка є - не дати вивести активи, але дати можливість чесно розрахуватися. Для фізичних осіб це означає: борги напряму обмежують право розпорядження майном, нотаріус стає ще одним «фільтром», зникають популярні схеми переписати квартиру чи оформити авто на родича, але, водночас, збережено можливість законного продажу для погашення боргу та підтримано військових і постраждалих.
Банки тепер можуть накладати арешт і блокувати рахунки (включно з електронними грошима) лише на підставі рішень суду чи виконавців, але водночас зобов’язані оперативно розблоковувати кошти після погашення боргу, а виконавці отримують розширений доступ до банківської інформації (рахунки, залишки, операції, навіть сейфи); паралельно запроваджується перевірка в Єдиному реєстрі боржників у депозитарній системі та при реєстрації нерухомості, що означає - у разі боргів особа фактично втрачає можливість вільно розпоряджатися не лише грошима, а й цінними паперами та нерухомістю, окрім спеціальних випадків (наприклад, звернення стягнення чи процедур іпотеки), а також посилюється пріоритет попередньої іпотеки і розширюється обмін даними між реєстрами та виконавцями, що в цілому робить систему стягнення боргів значно швидшою і жорсткішою для звичайних громадян.
"У підсумку, для фізичної особи - боржника це означає якісну зміну правил гри. Можливість "маневрувати" активами - переоформлювати майно, відкривати нові рахунки чи тимчасово приховувати кошти - фактично зникає, оскільки всі ключові ресурси інтегровані в єдину цифрову систему контролю. Натомість виконавець отримує реальні, дієві інструменти оперативного доступу до інформації та швидкого застосування заходів примусового стягнення. У такій моделі виконання рішення суду стає більш ефективним, і ухилення від зобов’язань стає значно складнішим", - вказала Костенко.
За її словами, найбільш комплексні зміни внесено до Закону України «Про виконавче провадження». Вони передбачають розширення обсягу даних, які використовуються для ідентифікації боржника. Запроваджується цифрова автоматизація процесів, що забезпечує електронну взаємодію з державними реєстрами (ДРРП на нерухоме майно, реєстри МВС, ЄДДР, ЄСІТС) та фінансовими установами.
Особливого значення набуває механізм автоматичного арешту активів. Після відкриття виконавчого провадження здійснюється регулярний моніторинг рахунків та майна боржника, зокрема перевірка банківських рахунків кожні два тижні та майнового стану - кожні три місяці. Це дозволяє оперативно виявляти нові активи і накладати на них арешт без значних затримок. Також закріплюється пріоритет звернення стягнення на грошові кошти, включаючи електронні гроші, що відповідає сучасним фінансовим реаліям.
Водночас закон передбачає і певні позитивні механізми для боржника. Зокрема, у випадках, коли сума заборгованості не перевищує встановлений поріг (до 10 мінімальних заробітних плат), передбачається автоматичне зняття арештів та виключення з Єдиного реєстру боржників після виконання зобов’язання. Зміни до Закону України «Про дорожній рух» передбачають, що перед проведенням будь-яких реєстраційних дій щодо транспортного засобу здійснюється обов’язкова перевірка особи в Єдиному реєстрі боржників. У разі наявності відомостей про особу як боржника, у проведенні реєстраційної дії має бути відмовлено. Це означає, що особа фактично позбавляється можливості продати, переоформити або навіть зняти з обліку транспортний засіб, окрім випадків, прямо передбачених законом, таких як реалізація майна у межах виконавчого провадження.
Аналогічний підхід запроваджується і у сфері нотаріату. Нотаріус зобов’язаний перевіряти наявність особи у Єдиному реєстрі боржників перед посвідченням правочину. У разі встановлення факту перебування особи у реєстрі, відчуження майна не допускається, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством. Таким чином, класичні "схеми" виведення активів через договори дарування або купівлі-продажу фактично блокуються на рівні доступу до нотаріальної дії.
Суттєві зміни відбуваються і у сфері банківського контролю. Законодавство у сфері банківської діяльності доповнюється нормами, які зобов’язують банки надавати виконавцям інформацію про рахунки, залишки коштів та операції боржника, а також невідкладно виконувати постанови про арешт коштів. При цьому нововідкриті рахунки також підпадають під моніторинг, що унеможливлює приховування коштів шляхом їх переміщення між банками або фінансовими установами.
Окрему увагу закон приділяє цінним паперам. Не допускається відчуження прав на цінні папери, які належать особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників. Таке обмеження фіксується у депозитарній системі, що унеможливлює проведення відповідних операцій на технічному рівні. Зміни до процесуального законодавства спрямовані на прискорення виконання судових рішень. Встановлюється обов’язок зазначення у судових рішеннях реквізитів рахунку або способу отримання коштів, що дозволяє уникнути затягування виконання через відсутність необхідних даних.
За словами Анна Даніель, адвокатки, кандидатки юридичних наук, керуючої партнерки «Адвокатського бюро «Анни Даніель», Законом створено систему тотальної перевірки через Єдиний реєстр боржників. Запропонованими змінами передбачається, зокрема розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема, щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг; запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами; також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дії щодо майна боржника, крім випадків, передбачених законом.
Крім того, Законом передбачено, що у разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, що є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів/електронних грошей боржника, а також цінних паперів, що існують в електронній формі. Запропоновані зміни сприятимуть оптимізації стадій виконавчого провадження, строків вчинення виконавчих дій та підвищенню ефективності виконавчого провадження. Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) миттєво «спілкуватиметься» з банками та небанківськими платіжними установами. Арешт на рахунки накладатиметься за лічені хвилини після відкриття провадження.
Керуюча партнерка АО «АЛЄКСАНА», адвокатка, керівниця Вишгородського районного осередку ГО "Захист держави" (Київська область) Оксана Жданова вважає, що ключова зміна полягає саме в автоматичності. Якщо раніше накладення і зняття арештів вимагало окремих рішень і часу, тепер це відбувається синхронно з появою або погашенням боргу. З одного боку, це суттєво підвищує ефективність виконання судових рішень і зменшує можливості для зловживань. З іншого - різко зростає роль технічної інфраструктури, від якої тепер залежить реалізація базових майнових прав. І саме тут виникає ключове питання: наскільки така система є безпечною в умовах війни.
"Україна вже неодноразово стикалася з перебоями енергопостачання, масштабними кібератаками та тимчасовою недоступністю державних реєстрів. У старій моделі це створювало незручності, але не паралізувало систему повністю, залишався простір для ручних рішень. У новій будь-який технічний збій може фактично зупинити реалізацію прав: людина не зможе продати майно, провести угоду або довести факт відсутності боргу, якщо система цього «не бачить». Додатковий ризик - помилки. Автоматизовані рішення значно швидші, але вони не застраховані від некоректних даних. І якщо раніше людський фактор міг як створювати проблему, так і вирішувати її, то тепер виправлення помилки може вимагати більше часу, ніж її виникнення. У цьому контексті особливо чутливим стає баланс між швидкістю системи і гарантіями захисту права власності", - наголосила Жданова.
Водночас не можна ігнорувати очевидні переваги. Новий механізм суттєво знижує можливості для ухилення від виконання рішень, мінімізує корупційні ризики і робить систему більш передбачуваною. Для добросовісних платників це навіть спрощення: після погашення боргу обмеження знімаються автоматично, без додаткових звернень.
"Головний виклик тепер не в самій ідеї автоматизації, а в її реалізації. Без надійних резервних механізмів, швидких процедур оскарження і можливості оперативного втручання у випадку збоїв така система ризикує стати не лише інструментом ефективності, а й джерелом нових правових проблем. І саме від того, як держава забезпечить цей баланс, залежатиме довіра до нових правил гри", - вважає Жданова.
Адвокатка Юлія Антонюк назвала ключові зміни для фізичних осіб:
- Автоматичне відкриття виконавчого провадження. Тобто, передбачається можливість відкриття провадження без паперових документів. Рішення суду або органу одразу потрапляє в систему. На практиці боржник може не отримати "паперове попередження", але провадження вже буде відкрито.
- Автоматизований арешт рахунків. Інтеграція з банками дозволяє швидко накладати арешт, списувати кошти без затримок. Наслідок - арешт рахунку може відбутись фактично миттєво після відкриття провадження.
- Автоматичне списання коштів. Розширюється механізм безспірного списання коштів з рахунків фізосіб. На практиці, якщо є виконавчий документ — кошти можуть списуватись без додаткового погодження.
- Доступ до державних реєстрів. Виконавці отримують ширший доступ до реєстру нерухомості; транспортних засобів; доходів фізосіб. Наслідок є швидке виявлення активів боржника, складніше “сховати” майно.
- Електронний арешт майна. Арешти накладаються через електронні системи: на нерухомість; авто; корпоративні права, карткові рахунки. Тобто, обмеження можуть з’явитись без фізичного контакту з виконавцем.
- Електронна комунікація. Повідомлення надсилаються через електронні кабінети, через державні сервіси (типу Дії). Є ризик, якщо фізособа не перевіряє електронні повідомлення, вона може пропустити строки оскарження.
- Скорочення строків. За рахунок автоматизації всі процеси проходять швидше, менше часу на реагування боржника.
- Менше можливостей "затягування" процесу. Зменшується вплив людського фактору, зловживань процедурами виконавцем. Для боржника складніше "виграти час".
Що це означає для фізичної особи на практиці
- Виконання рішень стане "жорсткішим". Якщо раніше можна було виграти час — тепер процес буде майже автоматичний.
- Ризик раптового арешту коштів. Людина може дізнатись про борг вже після блокування рахунку.
- Потрібно слідкувати за цифровими сервісами. Ігнорування повідомлень = втрата права на захист у строк.
- "Сховати майно" практично неможливо. Через інтеграцію реєстрів.
Рекомендації:
- регулярно перевіряти - судові реєстри; виконавчі провадження(АСВП);контролювати повідомлення в електронних сервісах;
- оперативно оскаржувати виконавчі написи; судові рішення. Не ігнорувати борги — тепер це "автоматична зона ризику".
Парламент ухвалив Закон про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію
7 квітня, Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію» (законопроєкт № 14005). Мета Закону — забезпечити виконання судових рішень та рішень інших органів шляхом цифровізації окремих етапів виконавчого провадження, що дозволить оптимізувати його стадії та скоротити строки вчинення виконавчих дій. Положення Закону передбачають:
- удосконалення порядку звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих у банках та інших фінансових установах, шляхом автоматизованої електронної інформаційної взаємодії;
- автоматизоване виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників (далі – ЄРБ) та зняття арешту з його коштів, сума стягнення за якими не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, у разі стягнення (сплати) заборгованості на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
- розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) та ЄРБ, запровадження їх взаємодії з іншими державними реєстрами для недопущення відчуження боржником майна (це відбуватиметься автоматизовано, в той час як на сьогодні такий пошук здійснюється «вручну» через вебсайт Мін’юсту);
- визначення порядку стягнення коштів на вкладних (депозитних) рахунках (наразі такий порядок не врегульований);
- автоматизовану взаємодію АСВП із системою депозитарного обліку цінних паперів, включаючи накладення арешту, надання інформації про рахунки та повідомлення виконавців про відкриття/закриття рахунків у цінних паперах (наразі такий порядок не врегульований);
- поновлення виконавчого провадження у разі повторного пред’явлення виконавчого документа, а не відкриття нового;
- визначення порядку виконання рішень про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти / електронні гроші) боржника (наразі такий порядок не врегульований).
Крім того, положення Закону спрямовані на посилення соціальних гарантій та захист майнових прав громадян, особливо тих, хто перебуває в зоні бойових дій або захищає країну, а саме:
- суттєво підвищено суму заборони звернення стягнення на єдине житло — з 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати;
- під час дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців незалежно від суми стягнення (крім звернення стягнення на іпотеку та відшкодування внаслідок кримінального правопорушення);
- під час дії воєнного стану знімаються всі арешти з коштів боржників та виключаються відомості з ЄРБ щодо боржників у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, на яких ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.
Наразі текст прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» готується для підпису Головою Верховної Ради України та направлення на підпис президенту України. Після його підписання Міністерство юстиції України протягом трьох місяців з дня опублікування документу забезпечить прийняття підзаконних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також приведення чинних актів у відповідність із ним, що дозволить повною мірою реалізувати головні ідеї Закону.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
