Клієнтка внесла 420 365 гривень, а ПриватБанк зняв 165 009 гривень і вимагає ще 800 тисяч гривень: що вирішив суд
Жінка зазначає, що неправомірні дії банку, зокрема безпідставне нарахування заборгованості в розмірі понад 800 тисяч гривень та систематичне незаконне списання коштів, спричинили їй значні моральні страждання
Жінка отримала кредитну картку з лімітом 8 тисяч гривень і окремо позику 200 тисяч гривень, яку повністю погасила, але банк продовжив нараховувати відсотки та штрафи без належно погоджених умов, унаслідок чого виникла заборгованість 419 082 гривень. Попри те, що вона внесла на рахунок 420 365 гривень, банк безпідставно списав 165 009 гривень і навіть нараховував борг понад 800 тисяч гривень, що вважає незаконним і таким, що спричинило їй моральну шкоду на 50 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду м. Києва, опублікованому 10 квітня 2026 року.
8 жовтня 2013 року жінка підписала анкету-заяву, на підставі якої отримала кредитну картку «Універсальна» (тариф «Універсальна GOLD»), а 10 вересня 2014 року на цій картці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 8 тисяч гривень, який згодом 4 грудня 2018 року було знижено до 0 гривень. 8 червня 2016 року вона уклала окремий договір, за умовами якого отримала позику в розмірі 200 тисяч гривень, шляхом перерахування коштів на кредитну картку, і ця позика була повністю погашена рівними щомісячними платежами. Внаслідок користування коштами, отриманими саме за договором позики, на картці утворилася заборгованість, на яку банк продовжував нараховувати відсотки та пеню за тарифами картки «Універсальна GOLD», хоча ці тарифи, умови та правила надання банківських послуг ніколи не були погоджені з нею у належній формі, оскільки анкета-заява від 8 жовтня 2013 року не містить конкретних умов щодо процентної ставки, пені чи штрафів, а відповідна інформація розміщена в окремих документах, які вона не підписувала. У вересні 2019 року банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості, яка нібито утворилася внаслідок використання кредитного ліміту за анкетою-заявою, проте постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 755/14843/19-ц у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі, а обставини підписання анкети-заяви, укладення договору позики, встановлення та зміни кредитного ліміту, а також відсутність погодження умов і тарифів банку вже встановлені судом і мають преюдиційне значення. Станом на дату звернення до суду на картці обліковується заборгованість у розмірі 419 082 гривень, яка складається переважно з неправомірно нарахованих відсотків та штрафних санкцій, у зв'язку з чим вважає нарахування такої заборгованості неправомірним. Крім того, з 11 серпня 2016 року поповнила рахунок на загальну суму 420 365 гривень, з яких витрати на власні потреби склали 9 777 гривень, а списання платежів за послугою КУБ - 245 578 гривень, унаслідок чого безпідставно списано 165 009 гривень, які підлягають поверненню на підставі ст. ст. 1071, 1212 ЦК України. Зазначила, що неправомірні дії банку, зокрема нарахування боргу понад 800 тисяч гривень та систематичне безпідставне списання коштів, призвели до значних моральних страждань, погіршення емоційного стану, психологічного дискомфорту та обмеження можливостей нормального життя, у зв'язку з чим просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 50 тисяч гривень.
Представник АТ КБ "ПриватБанк" подав до суду відклик, у якому зазначив, що 8 жовтня 2013 року жінка, підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, добровільно приєдналася до умов та правил тієї редакції, яка діяла на момент підписання та була розміщена на офіційному сайті банку, унаслідок чого між сторонами виникли договірні правовідносини, у тому числі щодо кредитної картки «Універсальна GOLD», а 24 лютого 2020 року вона повторно підтвердила ознайомлення з цими умовами та зобов'язання їх виконувати. 8 червня 2016 року уклала договір позики № KUB1465377350624, за умовами якого отримала 200 тисяч гривень, підтвердила ознайомлення з умовами та правилами банку, доручила банку проводити договірне списання коштів з усіх своїх рахунків на погашення заборгованості, а також погодилася з можливістю автоматичного списання коштів у межах кредитного ліміту. Таким чином, оскільки вона не надала належних доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором, а виписки по рахунку свідчать про наявність непогашеної заборгованості, позовні вимоги про стягнення безпідставно списаних коштів не підлягають задоволенню. Крім того, звертав увагу суду, що наявність між сторонами договірних (зобов'язальних) правовідносин виключає застосування норм ст. 1212 ЦК України про безпідставне збагачення, а вимога про стягнення моральної шкоди є необґрунтованою, оскільки вона не довела факту протиправної поведінки банку, причинно-наслідкового зв'язку між діями банку та заподіяною шкодою, а також розміру такої шкоди. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Просив застосувати суд наслідки пропуску нею строків позовної давності.
Яким було рішення суду?
Жінці відмовили у задоволенні позову. Встановлені судом факти свідчать, що між сторонами виникли договірні відносини, які виключають застосування ст.1212 ЦК України як підставу стягнення з ПриватБанку заявлених нею коштів.
"Норми ст.ст.1212, 1213 ЦК України, застосовуються до позадоговірних зобов'язань. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Отже, наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин, виключає можливість задоволення позову в порядку статті 1212 ЦК України. У такому випадку права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з неналежним способом захисту його порушеного права", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- ПриватБанк після закриття картки вимагає від клієнтки сплатити борг за кредитом 62 847 гривень — що вирішив суд
- ПриватБанк не повертає оригінали документів на будинок і землю навіть після повного погашення кредиту - що вирішив суд
- З карток клієнтки ПриватБанку зникло 13 770 гривень без підтвердження операцій — що вирішив суд
