У щорічній доповіді зі сексуального насильства в конфліктах російські силові структури офіційно визнані відповідальними - верифіковано 310 випадків
Організація Об'єднаних Націй офіційно внесла російські збройні та безпекові сили до переліку сторін, відповідальних за сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. Це сталося в п'ятницю, 29 травня - у щорічній доповіді ООН із сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом. Раніше міжнародні ЗМІ вже фіксували подібні злочини: полонені українці на окупованих територіях зазнавали зґвалтувань з боку російських військових, проте офіційне визнання цього факту на рівні ООН відбулося вперше.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. У доповіді ООН верифіковано 310 випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, - щодо військовополонених та цивільних осіб на території Росії і тимчасово окупованих районів України, як зазначає Telegram-канал омбудсмена Лубінця.
Переважна більшість постраждалих - чоловіки. Документ прямо вказує на те, що йдеться не про поодинокі інциденти, а про цілеспрямовану практику катувань, приниження та психологічного терору щодо українців.
Доповідь також фіксує серйозну перешкоду для встановлення повного масштабу злочинів: російська влада систематично відмовляє у доступі міжнародним моніторинговим механізмам ООН до місць утримання в'язнів. Це означає, що реальна кількість жертв може бути значно більшою за верифіковані цифри.
"Факт офіційного внесення російських силових структур до "чорного списку" ООН є важливим міжнародним визнанням відповідальності російської федерації за ці злочини. Водночас цього недостатньо без подальших рішучих кроків міжнародної спільноти", - заявив Лубінець.
Омбудсмен наголосив на трьох конкретних вимогах: забезпечити негайний та безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста і місій ООН до всіх місць утримання українських в'язнів; посилити міжнародний тиск і механізми відповідальності щодо Росії; притягнути до відповідальності всіх винних - від безпосередніх виконавців до вищого військово-політичного керівництва РФ.

Включення до щорічного переліку зі сексуального насильства в конфліктах - це офіційна міжнародно-правова кваліфікація. Вона відкриває шлях до додаткового тиску на відповідальну сторону через механізми Ради Безпеки ООН та Міжнародного кримінального суду. Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, яке системно застосовується окупаційними силами, є тяжким воєнним злочином та грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.
Водночас сама по собі поява у переліку не тягне автоматичних санкцій. Лубінець підкреслив, що визнання відповідальності має стати відправною точкою - а не фінальним кроком - для міжнародної спільноти. Росія зберігає місце постійного члена Ради Безпеки ООН, що суттєво обмежує можливості примусового реагування в рамках самої організації.
Практика тортур, яку застосовують окупанти, є широко поширеною та систематичною - РФ застосовувала тортури до 95% українських військовополонених у російських в'язницях. Жорстокі знущання над українськими військовополоненими не є випадковими діями окремих виконавців. Таке насильство було санкціоноване на найвищому рівні керівництвом Федеральної служби виконання покарань, про що свідчать показання, надані до Міжнародного кримінального суду колишніми співробітниками пенітенціарної системи РФ.
Зґвалтування та сексуальне насильство прямо заборонені Женевськими конвенціями і можуть бути кваліфіковані як військові злочини. Українські прокурори, які розслідують ці випадки, кажуть, що всі докази вказують на навмисну тактику з боку Росії. Зокрема, виживші після полону розповідають про системне застосування сексуального насильства як зброї залякування.