У ПриватБанку запевняють, що надсилали повідомлення про нетипові входи в акаунт, однак клієнтка не відреагувала на попередження про можливе шахрайство
Жінка втратила з двох карток ПриватБанку кошти у розмірі 13 770 гривень. За її твердженням, списання могли бути здійснені шахрайським шляхом через сервіси Google Pay та LiqPay без її участі та згоди. ПриватБанк відмовив у поверненні коштів і не надав результатів внутрішнього розслідування за зверненням клієнтки. Про це йдеться у рішенні Яготинського районного суду Київської області, опублікованому 7 квітня 2026 року.
3 червня 2022 року на телефон жінки надійшли PUSH-повідомлення додатка "Приват-24" про списання з двох карток коштів. У зв'язку з тим, що вона жодних транзакцій не робила, платіжними системами LiqPay та GooglePay ніколи не користувалася, будь-яких розпоряджень банку на списання коштів з її рахунку не надавала, невідкладно звернулася до найближчого відділення АТ КБ "ПриватБанк", з вимогою заблокувати відкриті на її ім'я картки та повідомила про факт шахрайства. Номер телефону та Google акаунт були заблоковані внаслідок протиправних дій третіх осіб, а тому у неї була відсутня можливість повідомити банк про несанкціонований доступ до її рахунків в інший спосіб, ніж звернення до відділення банку. Крім того, 3 червня 2022 року звернулася з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції. 11 липня 2022 року відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР. На даний час досудове розслідування триває. 29 червня 2022 року звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою про повернення безпідставно списаних коштів та просила банк: провести службове розслідування за фактом несанкціонованого доступу до банківських рахунків, відкритих в АТ КБ "ПриватБанк"; повернути безпідставно списані кошти у сумі 2 850 гривень шляхом їх відновлення на рахунку ("Картка для виплат"); повернути безпідставно списані кредитні кошти у сумі 10 920 гривень шляхом їх відновлення на рахунку (Картка "Універсальна"). На вказану заяву листом від 17 липня 2022 року було надано відповідь, відповідно до якої банком відмовлено у поновленні коштів на рахунках. На даний час жодна інформація про результати проведення належного службового розслідування по факту неправомірного списання коштів за її заявою банком не надана. Зазначає, що вона не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди, терміну дії та CCV-код чи іншу інформацію, за допомогою якої можливо було б провести платіжну операцію, безпідставно списані кошти у сумі 2 850 гривень та 10 920 гривень підлягають стягненню з банку на її користь.
"03.06.2022 року напередодні спірних клієнткою транзакцій проведена успішна авторизація під її обліковим записом Приват-24 з нетипового пристрою. Зазначена авторизація проведена із коректним введенням пароля входу до системи Приват-24 клієнтки. Спірні клієнткою транзакції відбулися із використанням фінансового номера телефону, коректним введенням ПІН-коду до картки. Незважаючи на надіслані банком клієнтці системні повідомлення про нетипові входи у акаунт направлялося повідомлення, вона жодних дій з повідомлення про шахрайські дії з її рахунком не вчинила. Звернулась до поліції лише 07.06.2022 року, а до банку - 27.06.2022 року. Доказів про дати інших звернень до суду не надано. Вибраний нею спосіб захисту є неналежним та неефективним", - заявили у ПриватБанку.

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
"Суд враховує, що із заявою про заволодіння коштами з банківських карток до поліції позивачка звернулась 04.06.2022 року. Водночас із її письмових пояснень, наданих органу поліції, вбачається її особиста недбалість, оскільки вона, не переконавшись у безпечності, не зателефонувала особі, яку вона зазначає, що знає особисто, відправила іншій особі певний код з цифрами, які прийшли на її мобільний номер телефону, зазначаючи, що їй "довіряла". При цьому, до відповідача із письмовою заявою про несанкціоноване списання коштів позивачка письмово звернулась лише 29.06.2022 року, а спілкування з представником банку в телефонному режимі щодо події відбулося 04.07.2022 року (судом досліджено звукозаписи відповідної розмови). Отже, посилання позивачки на те, що її номер телефону був заблокований внаслідок дій третіх осіб, після чого відбулось списання коштів, не узгоджується з її іншими поясненнями. Таким чином позивачка не довела, що не вчиняла дій, спрямованих на списання чи переказ коштів з її рахунків, а з її пояснень наданих поліції вбачається, що саме її дії зранку цього дня призвели до подальших подій. У матеріалах справи є докази того, що відповідач повідомив про інцидент поліцію. Водночас надані поліції письмові пояснення в частині дій саме позивачки з розголошення певної інформації не збігаються із позицією сторони позивача у справі, тобто є непослідовними, а письмові пояснення надані поліції неспростованими. Таким чином, судом встановлено, що згідно з матеріалами справи клієнтом не вжито заходів щодо запобігання втрати чи розкрадання картки, ПІН (персонального ідентифікаційного номера) або використання іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Натомість із письмових пояснень позивачки вбачається сприяння з її сторони незаконному використанню інформації вранці відповідного дня, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Доказів того, що позивач діяв своєчасно та одразу повідомив саме про цей інцидент банк матеріали справи не містять; заява про повернення коштів датована лише 29.06.2022 року, а блокування картки само по собі ще не свідчить про таке звернення з повідомленням про інцидент. Враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи судові рішення у справі № 382/906/23 та встановлені ними обставини, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення 13 770 гривень", - наголосив суд.