ПриватБанк не повертає оригінали документів на будинок і землю навіть після повного погашення кредиту - що вирішив суд
28.12.2006 року між сторонами укладено кредитний договір на суму 9 900 доларів зі строком повернення до 27.12.2026 року
Чоловік взяв кредит у розмірі 9 900 доларів, повністю його погасив. Однак ПриватБанк безпідставно не повертає йому оригінали документів на майно, попри численні звернення, чим порушує його право власності. Про це йдеться у рішенні Петриківського районного суду Дніпропетровської області, опублікованому 10 квітня 2026 року.
28.12.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір у розмірі 9 900 доларів зі строком повернення до 27.12.2026 року. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором сторони уклали іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка. Відповідно до умов іпотечного договору, чоловік передав ПриватБанку на зберігання оригінали правовстановлюючих документів: договір купівлі-продажу, технічний паспорт, витяг з реєстру прав власності та Державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішенням Петриківського районного суду від 21.11.2024 року у справі № 187/1529/24 встановлено факт повного виконання ним грошового зобов'язання та визнано іпотеку припиненою. Він зазначає, що попри припинення обтяжень та неодноразові звернення до банку та Національного банку України, банк безпідставно утримує оригінали документів, чим порушує його право власності, яке є непорушним. На підставі ст. 391 ЦК України просить зобов'язати банк повернути зазначені документи.
12.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відклик на позовну заяву, у якому сторона висловила заперечення проти задоволення позовних вимог. Зобов'язання за кредитним договором не виконані, а заборгованість залишається непогашеною. Банк наголошує на обранні чоловіком неналежного способу захисту, зазначаючи, що суд наділений правом визначати спосіб захисту лише у разі, якщо він не встановлений законом або договором. Крім того, позов є передчасним, оскільки він не надав доказів офіційної відмови банку у видачі документів на відповідний запит. Під час підготовчого засідання представник АТ КБ "ПриватБанк" пояснила, що оригінали документів були евакуйовані до західних регіонів України, де внаслідок збройної агресії Російської Федерації будівля, у якій вони зберігалися, зазнала руйнувань, а документи були знищені пожежею. Банком було запропоновано узгодити можливість виготовлення дублікатів документів за рахунок банку. Самостійно відновити документи банк не має змоги, оскільки процедура вимагає особистої присутності особи, на ім'я якої вони складені. Водночас він до банку для узгодження часу та місця замовлення дублікатів не звернувся. Враховуючи викладене, наполягає, що оригінали документів були знищені внаслідок обставин непереборної сили, а обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки зобов'язання з повернення фізично знищених документів не може бути виконане. На підставі наведеного просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Що вирішив суд?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. ПриватБанк визнав факт перебування цих документів у його володінні в минулому та обґрунтував неможливість їх надання на цей час через фізичне знищення.
"Відповідачем дійсно не подано витребувані докази, а саме належним чином завірені копії оригіналів правовстановлюючих документів. Однак відповідач визнав факт перебування цих документів у його володінні в минулому та обґрунтував неможливість їх надання на цей час через фізичне знищення. За таких обставин у суду відсутні підстави для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 10 ст. 84 ЦПК України, щодо визнання факту перебування документів у володінні відповідача, оскільки ця обставина стороною не заперечується. Разом з тим вимоги про повернення оригіналів документів, які були фактично знищені, є неефективним та юридично безперспективним способом захисту. Витребувати в натурі можливо лише те майно (у цьому випадку це документи), яке реально існує та фізично перебуває у володінні іншої особи. Судове рішення про повернення речі, яка припинила своє існування в матеріальному світі, є завідомо нездійсненним, що суперечить принципу обов'язковості судового рішення та завданням цивільного судочинства. Відповідачем було запропоновано позивачу узгодити можливість виготовлення дублікатів документів за рахунок банку. Відповідач зауважив, що самостійно відновити документи банк не має змоги, оскільки процедура вимагає особистої присутності особи, на ім'я якої вони складені. Водночас позивач до банку для узгодження часу та місця замовлення дублікатів не звернувся. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов'язання повернути знищені документи не забезпечує відновлення становища, яке існувало до порушення. Ефективний спосіб захисту має бути спрямований на реальне поновлення прав та виключати необхідність повторного звернення до суду через неможливість виконання судового рішення. Оскільки об'єкт повернення фізично відсутній, заявлена вимога не відповідає критеріям ефективності та не може бути задоволена. З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
