Клієнт не визнає борг за кредитом у сумі 51 200 гривень, який ПриватБанк хоче примусово стягнути - що вирішив суд
Чоловік вказує, що надані ПриватБанком розрахунок заборгованості та виписка по рахунку не є первинними документами бухгалтерського обліку, оформленими відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не є належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості у нього
Чоловік має кредитну заборгованість перед ПриватБанком у розмірі 51 200 гривень. Однак він її не визнає та відмовляється вносити кошти на погашення. Про це йдеться у рішенні Ічнянського районного суду Чернігівської області, опублікованому 29 січня 2025 року.
02.12.2009 року чоловік звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та отримав платіжний інструмент кредитну картку, строк дії 10/13, тип «Універсальна». 07.09.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н від 07.09.2011 року шляхом підписання ним заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що діяла на дату підписання та була розміщена на сайті банку, відповідно до якого йому було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, строк дії 03/17, на яку було встановлено кредитний ліміт, який надалі збільшився до 63 тисяч гривень. 28.11.2022 року він підписав у системі самообслуговування Приват-24 за допомогою OTP пароля паспорт споживчого кредиту та додаткову угоду до кредитного договору від 28.11.2022 року. Відповідно до п. 1. додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг наступних змін: 1.Тип кредиту невідновлювана кредитна лінія; 2.Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди (п.п. 1.1., 1.2.); 3.Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору); 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, зі збільшенням до 3% починаючи із 7 календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту. Тобто банк пішов йому на зустріч та враховуючи фінансовий стан останнього, сторони погодили пільгові умови обслуговування. Клієнт зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Однак порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим, з урахуванням внесених ним коштів на погашення заборгованості, останній станом на 06.08.2024 року має заборгованість у розмірі 51 200 гривень, яка складається з: 51 200 гривень заборгованість за тілом кредиту.
20 вересня 2024 року до суду від чоловіка надійшов відклик на позов, в якому останній заперечує проти позову та вказує на те, що надані банком розрахунок заборгованості та виписка по рахунку не є первинними документами бухгалтерського обліку, оформленими відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», про що зазначено в правовій позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891-15, а тому не є належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості у нього. Також відповідно до виписки по його рахунку, на початок періоду уже значиться від'ємний баланс коштів «-8 524 гривень», однак дану заборгованість неможливо простежити з наданих банком доказів та не відомо, за рахунок яких видаткових операцій утворилась вказана заборгованість, а тому вимога про стягнення даної частини заборгованості не підлягає задоволенню. Банк кваліфікує заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року у розмірі 51 200 гривень виключно як тіло заборгованості та просить стягнути тільки тіло заборгованості, з чим не погоджується та вказує, що у наданій виписці по рахунку в графі «Деталі операції» зазначено «Списання відсотків за використання кредитного ліміту» та після списання відсотків відповідно змінюється і сума коштів у графі «Залишок після операції». Загальна сума коштів, нарахованих як «Списання відсотків за використання кредитного ліміту» складає 18 922 гривень. Крім того, підписана ним анкета-заява містить лише докладну інформацію щодо особи позичальника та в ній відсутні умови договору про встановлення процентної ставки за користування кредитом та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У заяві позичальника відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а матеріали справи не містять тверджень, що саме з витягом з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, наданим банком, ознайомився та погодився. Без надання підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредитних зобов'язань, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з ним кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тому наданий банком витяг з умов та правил надання банківських послуг належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено також у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано банком. Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а тому відсутні підстави для стягнення процентів за користування кредитними коштами.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». З чоловіка на користь фінустанови стягнуть заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року у розмірі 32 278 гривень, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 32 278 гривень.
"З виписки за кредитним договором № б/н за період з 02.12.2009 року по 08.08.2024 року, видно, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював банківські операції та вносив кошти в рахунок погашення заборгованості. При цьому, банком також здійснювалось автоматичне списання відсотків за використання кредитного ліміту, що теж враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично не є такою. Відповідно до вказаної виписки впродовж користування карткою банком нараховано та списано відсотків у розмірі 18 922 гривень, які мали б бути зараховані банком на погашення тіла кредиту, чого банком зроблено не було, тому заборгованість відповідача за тілом кредиту підлягає зменшенню з 51 200 гривень до 32 278 гривень (51 200 гривень - 18 922 = 32 278 гривень), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Свириденко похвалилась кредитом від МВФ, тепер вона має дотиснути ВР на шалене підвищення податків - Железняк
- Клієнт ПриватБанку перейшов за посиланням у Telegram, що дозволило оформити кредит на 25 тисяч гривень — що вирішив суд
- Чоловік заволодів телефоном жінки з SIM-картою Київстар та оформив два кредити на 67 183 гривень — що вирішив суд
- Розлучилися, а кредит залишився: адвокати пояснили, хто має сплачувати борг
