Клієнт ПриватБанку перейшов за посиланням у Telegram, що дозволило оформити кредит на 25 тисяч гривень — що вирішив суд
Чоловік звернувся до ПриватБанку щодо повернення втрачених коштів, однак йому відмовили і нарахували відсотки за користування кредитними коштами
Чоловік у месенджері Telegram перейшов за посиланням з повідомлення. Згодом він дізнався про оформлену кредитну картку в ПриватБанку та заволодіння кредитними коштами у сумі 25 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, опублікованому 26 лютого 2026 року.
20.08.2025 року невідома особа, використовуючи анкетні дані чоловіка, від його імені оформила кредитну картку та шляхом обману та зловживання довірою заволоділа його кредитними коштами в сумі 25 тисяч гривень. З даного приводу він звернувся до правоохоронних органів і було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України.Також ним було повідомлено ПриватБанк про даний факт. Після чого звернувся до фінустанови про повернення втрачених коштів, однак йому відмовили і нарахували відсотки за користування кредитними коштами. При цьому зазначає, що він не звертався до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 20.08.2025 року не підписував жодної заяви, згідно з якою йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий ліміт, а тому в нього відсутні зобов'язання перед АТ КБ «ПриватБанк». У зв'язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, просить позов задовольнити та стягнути з банку в його користь втрачені кошти в сумі 25 тисяч гривень та відсотки за користування кредитом в період з 20.08.2025 року по день розгляду справи.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відклик на позов, в якому зазначив, що розголошення логіну та пароля на вхід в обліковий запис "Приват-24" відбувся під час переходу за фішинговим посиланням з повідомлення Telegram та так званої авторизації з введенням даних. Після переходу за посиланням, яке зловмисники відправили йому у месенджер Telegram та заповненні виставленої форми, клієнта перенаправлено на фішинговий сайт "Приват-24", на якому останній ввів логін та пароль для входу в обліковий запис, з подальшою авторизацією в "Приват-24" через дзвінок банку. Зловмисник (отримавши дані шляхом викрадення через сторінку фішингового сайту) ініціював вхід в додаток web-версії "Приват-24" під логіном потерпілого з підтвердженням даної авторизації в "Приват-24". Таким чином компрометація входу в акаунт "Приват-24" та подальше викрадення коштів, не могли відбутися без сприяння цим діям самого клієнта. Потерпілий, під впливом третіх осіб, сприяв зловмисникам в авторизації останніх в акаунті "Приват-24", а отже відбулося розголошення третім особам інформації конфіденційного характеру, що своєю чергою дозволило зловмисникам здійснити списання з рахунку потерпілого. Тобто, він повідомив стороннім особам інформацію за допомогою якої зловмисники змогли отримати доступ до його акаунту та здійснили перекази коштів в сумі 27 800 з його картки. Він має право звернутись про стягнення коштів до винних осіб з вимогою про повернення та витребування коштів, які отримані без достатніх правових підстав позадоговірними відносинами відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Громадянин безпідставно звернувся з позовом про стягнення коштів з АТ КБ «ПриватБанк», ним було обрано неефективний спосіб захисту. Тому просить відмовити у задоволенні позову.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він розголосив третім особам інформацію, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
"Позивач бувши користувачем банківських послуг, розголосив третім особам інформацію, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, тому підстави для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування відповідних коштів відсутні. Доводи позивача про те, що АТ КБ «ПриватБанк» не забезпечив всі необхідні заходи безпеки платежів та профілактики шахрайства, що призвело до можливості списання коштів третіми особами суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи не підтверджуються будь-якими доказами та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи та встановленими судом обставинами про те, що саме позивач своїми діями сприяв втраті/незаконному використанню персональної інформації. У відповідача не було правових підстав для відмови позивачу в проведенні спірних операцій, адже позивач не повідомляв банк про втрату контролю над мобільним телефоном, картками, компрометацію його особистих чи автентифікаційних даних. Водночас після звернення позивача до служби підтримки «ПриватБанк» з повідомленням про перехід ним за шахрайським посиланням та втрату контролю над мобільним застосунком, АТ КБ «ПриватБанк» не провів жодної операції. Щодо інших доводів позивача у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог. За таких обставин, слід відмовити у задоволенні його позову до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- 75 тисяч гривень зникли з картки одеситки після «оплати на OLX», ПриватБанк відмовив у компенсації: що вирішив суд
- ПриватБанк без пояснень заблокував усі рахунки приватного виконавця, він вимагає 300 тисяч гривень за зіпсовану репутацію: що вирішив суд
- ПриватБанк вимагає 64 939 гривень за кредит, якого «не було» — киянка подала зустрічний позов на 142 351 гривні: що вирішив суд
