Киянка звинувачує ПриватБанк в бездіяльності, бо з її рахунків зникло 385 688 гривень та 218 515 доларів - що вирішив суд

Жінка стверджує, що жодного разу не знімала кошти зі своїх рахунків та не перераховувала кошти будь-кому

ПриватБанк
Клієнтка ПриватБанку втратила з рахунків 385 688 гривень та 218 515 доларів та вимагає їх повернення

Жінка звинувачує ПриватБанк у бездіяльності, яка призвела до незаконного списання коштів з її рахунків. Вона вимагає фінустанову повернути їй 385 688 гривень та 218 515 доларів. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 23 червня 2025 року. 

З рахунку жінки були безпідставно зняті кошти третіми особами. Відтак, вона вважає, що саме бездіяльність ПриватБанку призвела до незаконного списання коштів, що стало підставою для її звернення до суду. Таким чином, громадянка просить суд:

  • визнати бездіяльність АТ КБ «ПриватБанк» протиправною та зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» компенсувати їй незаконно списані кошти у розмірі 385 688 гривень та 218 515 доларів, що станом на останній день протиправного списання еквівалентно 6 148 596 гривень;
  • зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми незаконно списаних коштів з вини банку за кожний день прострочки, але не більше ніж за 6 місяців, що становить 1 122 119 гривень;
  • зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» сплатити моральну шкоду на її користь у розмірі 1 мільйон гривень.

11.12.2023 року представником АТ КБ «ПриватБанк» було подано відклик на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до проведеної перевірки співробітниками банку, карти були відкриті на номер, який був фінансовим на момент проведення списань і до 2020-12-15 13:12:48, коли логін було змінено на номер 2020-12-15 13:12:48. Доступ в Приват-24 можливо було отримати лише за наявністю фінансового номера і знання пін-коду з карт. Без отримання цих даних вхід в Приват-24 не проведеться. Також з номера, який був фінансовим у неї з 16/12/2019 року, відбувались дзвінки на лінію 3700, для підтвердження платежів зі своєї карти на карти 3-х осіб, персональні дані надавались вірно. 16.12.2020 року карту клієнта було додано в Google Pay, в пристрій МОТО Е (4) PLUS/MOTOROLA, з якого і проводились перекази на карту 3-ї особи. Листи, які надсилалась клієнтові поштою, було прочитано, однак вона стверджує, що не отримувала листів на електронну пошту. Окрім цього, представник вважає, що припущенням є і її твердження про перевипуск SIM-карти. В листі ПрАТ "ВФ Україна" від 24.12.2020 року нічого не зазначено про перевипуск SIM-карти за даним номером. Також незрозумілими є твердження клієнтки про нібито арешти на рахунках та неможливість зняти кошти.

Розгляд справи 

Суд з'ясував, що 15 грудня 2020 року у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: м. Харкові, вул. Богдана Хмельницького, 326, жінка, намагаючись скористатися належними їй коштами, виявила, що залишок коштів на її рахунку становить 614 гривень, а залишок коштів на рахунку становить 2 долари. Разом з цим, як вона стверджує, жодного разу не знімала кошти зі своїх рахунків та не перераховувала кошти будь-кому. Жодних довіреностей на розпорядження коштами, які були зараховані на зазначені вище рахунки, не видавала.

З виписки від 15.12.2020 року по рахунку вбачається, що у період з 08.07.2020 року по 28.08.2020 року, з рахунку, шляхом конвертації через додаток «Приват-24», було здійснено чисельні перекази з валютних рахунків на свої картки, також відкриті у АТ КБ «ПриватБанк», невідомими їй особами. З виписки від 15.12.2020 року по рахунку вбачається, що у період з 10.06.2020 року по 11.08.2020 року з рахунку здійснювалися операції зняття готівки у банкоматах у м. Дніпро, придбання товарів, оплата послуг та перерахування коштів на рахунки відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», невідомим їй особам. Вона вказує, що у банку не виникло жодних сумнівів щодо здійснення більше ніж 120 переказів валюти між фізичними особами, які здійснювалися майже кожного дня, протягом 3-х місяців, з її рахунку, на який був накладений арешт, на рахунки 13 ніяким чином не пов'язаними з нею особами.

"Позивачка звернулась до банку вже після настання дати валютування, тобто після зарахування їх на рахунки отримувачів. Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів сторони відповідача, які вказують на те, що списання коштів відбулось не з вини банку, а іншого суду не доведено, оскільки суб'єктивне трактування ситуації стороною позивача не вказує на обґрунтованість її доводів. Окрім цього, суд вважає, що позивач, як користувач свого рахунку, не позбавлена права самостійно перевіяти його стан, контролювати списання коштів, а тому доводи сторони позивачки є недоведеними. Відтак, доводи та твердження позивачки не вказують, що саме діями або бездіяльністю відповідача були списані кошти", - вказується у матеріалах справи. 

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Її доводи є необґрунтованими та не вказують на те, що саме бездіяльністю або діями банку наступили негативні наслідки для неї.

"Суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів сторони відповідача, які вказують на те, що списання коштів відбулось не з вини банку, а іншого суду не доведено, оскільки суб'єктивне трактування ситуації стороною позивача не вказує на обґрунтованість її доводів. Окрім цього, суд вважає, що позивач, як користувач свого рахунку, не позбавлена права самостійно перевіяти його стан, контролювати списання коштів, а тому доводи сторони позивача є недоведеними. Відтак, доводи та твердження позивача не вказують, що саме діями або бездіяльністю відповідача були списані кошти", - підкреслив суд. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube